Приповідки соломона: 11. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

11. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1 Вага фальшива – для Господа гидка, | а вірні важки йому угодні. 2 Як прийде гордість, прийде й ганьба, | з покірливими ж – мудрість. 3 Досконалість праведних вестиме їх, | зрадливих погубить їхнє лукавство. 4 Багатство в день гніву – без користи, | від смерти рятує справедливість. 5 Справедливість чесного вирівнює йому дорогу; | безбожний із-за своєї безбожности гине. 6 Справедливість праведних їх рятує, | підступні заплутаються у власній злобі. 7 Умре безбожний, загине і його надія; | сподівання сильних змарнується. 8 Праведник з біди спасеться, | замість нього ж влетить у неї безбожник. 9 Устами нечестивий губить свого ближнього; | праведники своїм знанням спасуться. 10 Як праведним щастить, радіє місто; | як гинуть грішники, веселі крики лунають. 11 Благословенням праведників місто йде угору, | устами грішників – занепадає. 12 Хто гордує ближнім, той недоумок; | розумний чоловік мовчить. 13 Обмовник таємницю виявляє, | а вірний чоловік справу приховує. 14 Де нема розумного управління; народ занепадає; | а де багато дорадників, там справи стоять добре. 15 Біду на себе накликає, хто ручиться за чужого; | а хто поруку уникає, той безпечний. 16 Ласкава жінка славу здобуває; | трудящі приходять до багатства. 17 Чоловік милосердний творить добро собі самому, | жорстокий мучить власне тіло. 18 Безбожник заробляє платню обманливу; | хто ж сіє правду, той має певну нагороду. 19 Постійна справедливість до життя прямує; | хто ж гониться за злом, той гониться за смертю. 20 Огидні для Господа лукаві серцем, | та любі йому ті, хто ходять бездоганно. 21 Можна ручитися, що безбожник не уникне кари; | потомство ж праведних спасеться. 22 Що у свинячім рилі золота каблучка, | те гарна жінка, якій бракує глузду. 23 Бажання праведних – тільки добро, | сподівання безбожних – гнів. 24 Той сипле щедро, і йому ще прибуває, | а той скупий надміру і убожіє. 25 Душа, що благо діє, разбагатіє; | хто зрошує, той теж буде зрошений. 26 Хто хліб ховає, того клястимуть люди; | хто ж його продає, на голову тому – благословення. 27 Хто добра шукає, той знаходить ласку; | а хто шукає лиха, над тим воно сходить. 28 Хто на багатство покладається, той упаде; | а праведні, як листя, будуть зеленіти. 29. Хто держить дім свій у безладді, успадкує вітер; | і дурень буде рабом мудрого. 30 Плід праведного – дерево життя, | а мудрий здобуває душі. 31 Коли праведник матиме на землі відплату, | скільки ж більше -злий та грішник!

10. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1 Розумний син звеселяє батька; | а син безумний – горе матері своєї. 2 Скарби, неправдою набуті, не дають користи; | справедливість від смерти рятує. 3 Господь не дасть праведникові голодувати; | жадливість злих він геть відкине. 4 Рука ледача робить бідним; | збагачує – рука старанних. 5 Розумний чоловік збирає літом; | син безсоромний спить у жнива. 6 Благословення над головою праведника; | уста безбожних таять насильство. 7 Пам’ять праведника буде благословенна, | ім’я ж безбожника струхлявіє. 8 Мудрий серцем приймає заповіді, | а безумний балакун близький погибелі. 9 Хто чесно ходить, той ходить безпечно; | хто крутить дорогою, той упіймається. 10 Хто мружить очі, завдає прикрости, | хто ж докоряє увічі, той творить мир. 11 Уста праведного – джерело життя, | уста ж безбожного таять насильство. 12 Ненависть сварки роздуває, | а любов гріхи всі покриває. 13 В устах розумного перебуває мудрість, | – києм же по спині недоумка. 14 Мудрі збирають знання, | уста ж дурного – близька погибель. 15 Майно багатого – його фортеця | нещастя бідних – їхні злидні. 16 Праця праведного йде на прожиток, | безбожного заробіток – на погибель. 17 Стежка життя – берегти науку; | хто відкидає картання, – ходить манівцями. 18 Уста правдиві ненависть закривають; | хто розсіває обмову, той дурний. 19 В багатомовності гріха не бракуватиме; | хто стримує язик, той розумний. 20 Язик праведника – добірне срібло, | серце ж безбожних – низької вартости. 21 Уста праведного багатьох годують, | а дурні через брак розуму вмирають. 22 Господнє благословення саме збагачує, | як не збагачує жадна праця. 23 Чинити зло – для безумного неначе забава; | розумній же людині – мудрість. 24 Чого боїться злий те й спадає на нього; | бажання праведних здійсниться. 25 Як буря понесеться, безбожний щезне; | а в праведного довічна основа. 26 Що зубам оцет і очам дим, | те ледачий тим, які його посилають. 27 Господній острах днів додає, | літа ж безбожних скоротяться. 28 Надія праведних – радість, | а сподівання лихих – погубне. 29. Господня путь для праведника кріпость, | погибель тим, хто чинить зло. 30 Повіки праведник не похитнеться, | безбожники ж не насолюватимуть землю. 31 Уста праведника породжують мудрість, | язик розпусний буде відтятий. 32 З уст праведного тече ласка; | з уст грішників – розпуста.

Книга приказок Соломонових (Приповістей Соломона)

Приповісті Соломона

Глави: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31

Приповiстi 1

1 Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,
2 щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,
3 щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,
4 щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.
5 Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,
6 щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.
7 Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.
8 Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!
11 Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,
12 живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

13 Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.
14 Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,
15 сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,
16 бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:
18 то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!
19 Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!
20 Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,
21 на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:
22 Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?
23 Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!
25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.
27 Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,
28 тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,
29 за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,
30 не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!
31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,
32 бо відступство безумних заб’є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!
33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

 

Приповiстi 2

1 Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,
2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,
3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
4 якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,

5 тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,
6 бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!
7 Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
8 щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!
9 Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,
10 бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!
11 розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,
12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,
13 від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,
14 що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,
15 що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,
16 щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м’якенькі слова,
17 що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,
18 вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,
19 ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,
20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!
21 Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,
22 а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!

 

Приповiстi 3

1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце,
2 бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою!
3 Милість та правда нехай не залишать тебе, прив’яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого,
4 і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини!
5 Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
6 Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.
7 Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого!
8 Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх.

9 Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх,
10 і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!
11 Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем,
12 бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!
13 Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала,
14 бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її,
15 дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею.
16 Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її.
17 Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир.
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
20 Знанням Його порозкривались безодні, і кроплять росою ті хмари.
21 Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність,
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї,
23 Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться!
24 Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
25 Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,
26 бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
27 Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити,
28 не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою.
29 Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
30 Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
31 Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай,
32 бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба.
33 Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить,
34 з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає.
35 Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором.

 

Приповiстi 4

1 Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,
2 бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,
3 бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,
6 не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!
7 Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
8 Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш:
9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
10 Послухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя,
11 дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:
12 коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!
13 Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє!
14 На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,
15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,
16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!…
17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу попивають.
18 А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!
19 Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться…
20 Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили!
21 Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!
22 Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування.
23 Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.
24 Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство губ.
25 Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують.
26 Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
27 не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!

 

Приповiстi 5

1 Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,
2 щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!
3 Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,
4 та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,
5 її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!
6 Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:
8 віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,
9 щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,
10 щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!…
11 І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,
12 і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!
13 І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників…
14 Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!…
15 Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:
16 чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?
17 Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,
19 вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!
20 І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?
21 Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:
22 власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв’язаний він,
23 помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!…

 

Приповiстi 6

1 Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,
2 ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,
4 не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,
5 рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!
6 Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:
7 нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;
8 вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.
9 Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
11 і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!…
12 Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,
13 він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,
14 в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,
15 тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:
17 очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,
18 серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,
19 свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!
21 Прив’яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
22 Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!
23 Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,
24 щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.
25 Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,
26 бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну…
27 Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?
28 Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!
30 Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,
31 та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!
32 Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,
33 побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,
34 бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!

 

Приповiстi 7

1 Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,
3 прив’яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!
4 На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!
5 щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м’якенькі слова.
6 Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,
7 і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,
8 проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.
10 Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,
11 галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:
12 раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона…
13 І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!
15 Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!
16 Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,
17 постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном…
18 Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов’ю натішимось ми!
19 Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:
20 вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого…
21 Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,
22 він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув’язнення,
23 як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка…
24 А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:
25 Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,
26 бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!
27 °ї дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат…

 

Приповiстi 8

1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 На верхів’ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!
3 При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:
4 До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:
5 Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!
6 Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.
7 Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.
8 Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.
9 Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.
10 Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:
11 ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.
13 Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!
14 В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.
15 Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.
16 Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!
18 Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!
20 Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,
21 щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!
22 Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,
23 відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.
24 Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.
25 Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.
27 Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,
28 коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,
29 коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,
30 то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,
31 радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!
33 Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!
35 Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.
36 А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!

 

Приповiстi 9

1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.
2 Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:
4 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:
5 Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!
6 Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!
7 Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.
9 Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!
10 Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,
11 бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.
12 Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!
13 Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:
16 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:
17 Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб…
18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!…

 

Приповiстi 10

1 Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює.
3 Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.
4 Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.
5 Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній.
6 Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство.
7 Пам’ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.
8 Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.
11 Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини.
13 В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.
14 Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі.
15 Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.
16 Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх.
17 Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить.
18 Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.
19 Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.
21 Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.
22 Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою.
23 Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній.
24 Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться.
25 Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу.
26 Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться.
28 Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине.
29 Дорога Господня твердиня невинним, а загибіль злочинцям.
30 Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі.
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Уста праведного уподобання знають, а уста безбожних лукавство.

 

Приповiстi 11

1 Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.
2 Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
3 Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
5 Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
7 При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
8 Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
9 Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
11 Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
12 Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
15 Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
16 Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
17 Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
18 Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.
19 Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
20 Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.
21 Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
22 Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
23 Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
25 Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
27 Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
29 Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
30 Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!

 

Приповiстi 12

1 Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.
2 Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.
3 Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.
4 Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.
5 Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.
6 Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.
9 Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.
12 Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.
13 Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.
14 Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.
15 Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.
16 Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.
17 Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.
18 Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.
19 Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.
20 В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.
21 Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.
22 Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.
23 Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.
24 Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.
25 Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.
26 Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.
27 Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.
28 В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.

 

Приповiстi 13

1 Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.
2 З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.
3 Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.
4 Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.
5 Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.
7 Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.
8 Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.
9 Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.
10 Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.
11 Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.
12 Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.
13 Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.
14 Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.
15 Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.
17 Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.
18 Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.
19 Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.
21 Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.
22 Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ’я.
24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.

 

Приповiстi 14

1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2 Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3 На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4 Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
5 Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6 Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
7 Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8 Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
9 Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10 Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13 Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14 Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15 Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17 Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18 Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19 Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20 Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22 Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23 Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24 Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
25 Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27 Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
29 Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30 Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
31 Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34 Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
35 Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

 

Приповiстi 15

1 Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
2 Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
3 Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.
4 Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
5 Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
6 Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
7 Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
8 Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
9 Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
11 Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
12 Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
13 Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
14 Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
15 Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
16 Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
17 Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
18 Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
19 Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
20 Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір’ю своєю.
21 Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
22 Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
23 Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
24 Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
25 Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
26 Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
27 Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
28 Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
29 Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
30 Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
31 Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
32 Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
33 Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.

 

Приповiстi 16

1 Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.
2 Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.
4 Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.
5 Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!
6 Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.
7 Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ’я.
9 Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
10 Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.
11 Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.
12 Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
13 Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
15 У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.
16 Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!
17 Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.
19 Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
20 Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.
21 Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.
22 Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
24 Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
26 Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.
28 Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.
29 Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.
32 Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.

 

Приповiстi 17

1 Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м’ясної зо сваркою.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.
3 Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.
6 Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.
7 Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.
8 Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.
9 Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
10 На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.
11 Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
13 Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.
14 Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.
16 Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
18 Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.
22 Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
23 Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.
24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.
25 Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!
27 Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.
28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

 

Приповiстi 18

1 Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.
4 Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.
5 Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.
7 Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.
8 Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.
9 Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.
10 Господнє Ім’я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!
14 Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?
15 Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.
16 Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.
18 Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.
20 Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.
21 Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.
23 Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.
24 Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив’язаний.

 

Приповiстi 19

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
2 Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.
3 Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
4 Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його…
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
6 Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
7 Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
11 Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.
12 Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.
13 Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.
14 Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.
15 Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.
16 Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.
17 Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
18 Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.
19 Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.
20 Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
22 Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
23 Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.
29 На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.

 

Приповiстi 20

1 Вино то насмішник, напій п’янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.
2 Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.
3 Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.
4 Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.
5 Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?
7 У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!
8 Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.
11 Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.
13 Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!
14 Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.
15 Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.
16 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.
17 Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.
18 Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.
19 Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!
21 Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!
22 Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.
24 Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.
26 Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.
27 Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.
30 Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.

 

Приповiстi 21

1 Водні потоки цареве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеровує.
2 Всяка дорога людини пряма в її очах, та керує серцями Господь.
3 Справедливість та правду чинити для Господа це добірніше за жертву.
4 Муж гордого ока та серця надутого несправедливий, а світильник безбожних це гріх.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапливий на збиток.
6 Набування майна язиком неправдивим це скороминуща марнота шукаючих смерти.
7 Насильство безбожних прямує на них, бо права чинити не хочуть.
8 Дорога злочинця крута, а чистий прямий його чин.
9 Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в очах його ближній його не отримає милости.
11 Як карають глумливця мудріє безумний, а як мудрого вчать, знання набуває.
12 До дому свого приглядається праведний, а безбожний доводить до зла.
13 Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 Таємний дарунок погашує гнів, а неявний гостинець лють сильну.
15 Радість праведному правосуддя чинити, а злочинцеві страх.
16 Людина, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 Хто любить веселощі, той немаючий, хто любить вино та оливу, той не збагатіє.
18 Безбожний то викуп за праведного, а лукавий за щирого.
19 Ліпше сидіти в пустинній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Скарб цінний та олива в мешканні премудрого, та нищить безумна людина його.
21 Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя, справедливість та славу.
22 До міста хоробрих увійде премудрий, і твердиню надії його поруйнує.
23 Хто стереже свої уста й свого язика, той душу свою зберігає від лиха.
24 Надутий пихою насмішник ім’я йому, він робить усе із бундючним зухвальством.
25 Пожадання лінивого вб’є його, бо руки його відмовляють робити,
26 він кожного дня пожадливо жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 Жертва безбожних огида, а надто тоді, як за діло безчесне приноситься.
28 Свідок брехливий загине, а людина, що слухає Боже, говоритиме завжди.
29 Безбожна людина жорстока обличчям своїм, а невинний зміцняє дорогу свою.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насупроти Господа.
31 Приготовлений кінь на день бою, але перемога від Господа!

 

Приповiстi 22

1 Ліпше добре ім’я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото.
2 Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив.
3 Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
4 Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя.
5 Тернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них.
6 Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.
7 Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника.
8 Хто сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться.
9 Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого.
10 Глумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Очі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине.
13 Лінивий говорить: На вулиці лев, серед майдану я буду забитий!
14 Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.
15 До юнакового серця глупота прив’язана, та різка картання віддалить від нього її.
16 Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом!
19 Щоб надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Хіба ж не писав тобі тричі з порадами та із знанням,
21 щоб тобі завідомити правду, правдиві слова, щоб ти істину міг відповісти тому, хто тебе запитає.
22 Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,
23 бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,
25 щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.
26 Не будь серед тих, хто поруку дає, серед тих, хто поручується за борги:
27 коли ти не матимеш чим заплатити, нащо візьмуть з-під тебе постелю твою?
28 Не пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої.
29 Ти бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простими.

 

Приповiстi 23

1 Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:
3 не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,
5 свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба…
6 Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,
7 бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: °ж та пий! але серце його не з тобою,
8 той кавалок, якого ти з’їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.
10 Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,
11 бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!
12 Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.
13 Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб’єш його, не помре:
14 ти різкою виб’єш його, і душу його від шеолу врятуєш.
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.
17 Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,
18 бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.
19 Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м’ясо собі пожирають,
21 бо п’яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.
22 Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.
24 Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.
25 Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.
27 Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.
28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.
29 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?
30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.
31 Не дивись на вино, як воно рум’яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,
33 пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі…
34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.
35 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж…

 

Приповiстi 24

1 Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,
2 бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.
4 А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.
5 Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.
6 Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.
7 Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.
8 Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.
9 Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.
10 Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?
12 Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.
13 °ж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!
15 Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,
16 бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!
17 Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,
22 бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.
24 Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.
25 А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.
28 Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.
29 Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!
30 Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,
31 і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований…
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:
33 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
34 і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!…

 

Приповiстi 25

1 І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.
2 Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.
3 Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.
4 Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,
5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.
6 Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,
7 бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.
8 Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?
9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,
10 щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.
11 Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.
12 Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.
13 Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.
14 Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.
15 Володар зм’якшується терпеливістю, а м’якенький язик ломить кістку.
16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.
17 Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.
18 Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
19 Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.
20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.
21 Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,
22 бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!
23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.
24 Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
25 Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.
26 Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.
27 °сти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.
28 Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.

 

Приповiстi 26

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.
2 Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.
3 Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.
4 Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим.
6 Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п’є.
7 Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка.
8 Як прив’язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати.
9 Як терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного.
10 Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих.
11 Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.
12 Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.
13 Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!
14 Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм.
15 Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко.
16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої.
18 Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,
19 так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!…
20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.
21 Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.
22 Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.
23 Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум’яні уста, а серце лихе,
24 устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:
25 коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!
26 Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.
27 Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.
28 Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.

 

Приповiстi 27

1 Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.
2 Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
3 Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
4 Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?
5 Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.
6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.
7 Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.
8 Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.
9 Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.
12 Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.
14 Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.
15 Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:
16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.
18 Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
19 Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.
20 Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.
21 Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.
22 Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!
23 Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,
26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,
27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.

 

Приповiстi 28

1 Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.
2 Коли край провиниться, то має багато володарів, коли ж є людина розумна й знаюча, то держиться довго.
3 Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.
4 Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже, на них буряться.
5 Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
6 Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач.
7 Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.
8 Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних.
9 Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.
10 Хто простих доводить блудити дорогою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро.
11 Багата людина в очах своїх мудра, та розумний убогий розслідить її.
12 Велика пишнота, як тішаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати людину.
13 Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний.
14 Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорсточує серце своє, той впадає в лихе.
15 Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим.
16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненависник зажерливости буде мати дні довгі.
17 Людина, обтяжена за душогубство, втікає до гробу, нехай її не підпирають!
18 Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.
19 Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.
20 Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.
21 Увагу звертати на особу не добре, бо й за кус хліба людина згрішить.
22 Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда.
23 Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком.
24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: Це не гріх, той розбійнику друг.
25 Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений.
26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований.
27 Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять.
28 Коли підіймаються люди безбожні, людина ховається, а як гинуть вони, то множаться праведні.

 

Приповiстi 29

1 Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ.
3 Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.
4 Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його.
5 Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить.
6 У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться.
7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це.
8 Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає.
10 Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує.
12 Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його!
13 Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює.
14 Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди.
15 Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.
16 Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.
17 Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.
18 Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний.
19 Раб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає.
20 Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!
21 Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 Хто ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє.
25 Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний.
26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини.
27 Насильник огида для праведних, а простодорогий огида безбожному.

 

Приповiстi 30

1 Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!
2 Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих…
4 Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв’язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?
5 Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.
7 Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:
8 віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,
9 щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім’я мого Бога.
10 Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,
12 покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,
13 покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!
14 Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!
15 Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:
16 шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!
17 Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!
18 Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!…
20 Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!…
21 Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:
22 під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!…
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:
25 мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;
26 борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;
28 павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!
29 Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:
30 лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,
31 осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!
32 Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!
33 Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.

 

Приповiстi 31

1 Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:
2 Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!
4 Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п’янкий не князям,
5 щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!
6 Дайте напою п’янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:
7 він вип’є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам’ятатиме!
8 Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.
9 Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.
10 Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:
11 довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.
13 Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.
14 Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.
16 Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.
17 Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.
19 Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.
22 Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.
23 Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.
25 Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.
27 Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:
29 Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!
30 Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!

 

Приповідки 1 | Уроки Біблії

Заголовок 1-7; лихе товариство 1-19; заклик мудрости 20-33

1 Приповідки Соломона, сина Давида, | царя Ізраїля,

2 щоб пізнати мудрість і навчання, | щоб зрозуміти слова розсудні,

3 щоб засвоїти (собі) освічену науку, | — справедливість, правосуддя та правоту, —

4 щоб дати простодушним розсудність, | юнакові знання та обачність,

5 щоб мудрий слухав і зростав у знанні, | розумний придбав здорові засади,

6 щоб зрозумів приповідки та приховане значення, | слова мудрих та їхні загадки.

7 Острах Господній — початок мудрости; | безумні мудрістю й навчанням нехтують.

8 Слухай, мій сину, настанови батька твого; | не відкидай поучування матері твоєї,

9 бо це гарний вінець тобі на голову, | намисто тобі на шию.

10 Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні, | не піддавайся!

11 Як скажуть: “Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, | причаймося на безвинного — без усякої причини,

12 поглиньмо їх, мов Шеол, живих, | цілком, мов би вони провалилися в пропасть!

13 Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, | сповнимо наші доми здобиччю.

14 Кинь жереб твій разом із нами, | гаман нехай один буде в усіх нас!”

15 Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними, | зверни ногу твою з їхньої стежки,

16 бо ноги їх біжать до злого, | поспішають, щоб кров пролити.

17 Таж даремно розставляють сіть | в очах усілякої пернатої породи.

18 Вони ж на власну кров чигають, | на самих себе засідають.

19 Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі; | воно вбиває того, хто його в собі має.

20 Мудрість по вулицях голосить, | свій голос по майданах піднімає,

21 на роздоріжжях гомінливих кличе, | при входах у браму в місті виголошує:

22 “Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? | Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, | безумні ненавидітимуть науку?

23 Верніться на мою дорогу; | ось ізіллю на вас мій дух, | слова мої звіщу вам.

24 За те, що кликала я, та ви зреклися, | як простягала руку, ніхто не хотів зважати,

25 за те, що гордували всякою порадою моєю, | моїх докорів не сприймали, —

26 то я буду сміятися з вашого нещастя, | я буду кпити, як на вас страх надійде;

27 як страх на вас надійде, немов буря; | злетить на вас нещастя, немов вихор, | коли на вас наляже гніт і смуток.

28 Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, | будуть шукати мене пильно, але не знайдуть.

29 За те, що вони зненавиділи науку, | страху Господнього не прийняли,

30 поради моєї не бажали, | знехтували всі мої докори, —

31 тому плоди своїх учинків їстимуть, | наситяться задумами своїми.

32 Бо відступництво невігласів їх убиває, | і безтурботність дурнів губить їх.

33 Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, | і буде спокійний, не боявшися лиха”.

Приповідки (продовження)

повернутися на початок книги

18. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

¹Хто відокремлюється, той шукає власного бажання
 й кепкує з усякої розумної поради.

²Дурний у розумі не кохається,
 він лише свій дотеп виявляє.

³Із злом приходить і погорда,
 а з ганьбою й сором.

⁴Глибокі води – слова уст людини;
 струмок розливний, мудрости джерельце.

⁵Воно не добре – вважати на особу злого,
 щоб праведника на суді скривдити.

⁶Уста безумного ведуть до сварки,
 і губи його викликають удари.

⁷Уста безумного – його руїна;
 губи його – сіть на його душу.

⁸Слова донощика неначе ласощі,
 які до самого споду в животі доходять.

⁹Недбалий у своїй роботі
 – руїнника брат рідний.

¹⁰Ім’я Господнє – міцна башта:
 праведник утече до неї – і безпечний.

¹¹Багатого достатки – його місто-твердиня,
 і, на його думку, як стіна висока.

¹²Перед погибіллю бундючиться людське серце,
 а перед славою – покора.

¹³Хто, не вислухавши, відповідає,
 дурнота на того й сором.

¹⁴Дух людини підтримує її в недузі,
 а дух прибитий хто може перенести?

¹⁵Серце розумного знання здобуває,
 і вухо мудрих шукає науки.

¹⁶Дарунок людини розширює йому дорогу,
 і до вельмож його доводить.

¹⁷Хто першим на суді боронить свою справу, здається праведним;
 та надійде його сусід і його перевіряє.

¹⁸Жереб закінчує спори
 й вирішує між могутніми.

¹⁹Уражений брат – немов місто-твердиня,
 і чвари – немов засуви в замку.

²⁰Плодом уст людини наповнюється його нутро,
 і він насичується здобутком губ своїх.

²¹Смерть і життя – у владі язика;
 хто його любить, той плоди його їстиме.

²²Хто знайшов жінку, знайшов добро велике
 й від Господа одержав ласку.

²³Бідний благально говорить,
 а багатий відказує жорстоко.

²⁴Бувають приятелі на погибель;
 але буває друг від брата прихильніший.

19. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

¹Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності,
 ніж дурний з нещирими устами.

²Навіть горливість без знання не добра,
 а хто надто поспішає – помилиться.

³Безумність людини руйнує її долю,
 та й ще на Господа вона серцем гнівається.

⁴Багатство множить друзів,
 а бідного покидає й друг його.

⁵Фальшивий свідок не уникне кари;
 хто дихає брехнею, не знайде рятунку.

⁶Багато тих, що запобігають у князя ласки;
 кожен друг тому, хто дає гостинці.

⁷Убогим всі брати нехтують,
 тим більше його друзі віддаляються від нього;
 у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду,
 так само, хто вганяється за чужими справами.

⁸Хто здобуває мудрість, той любить свою душу;
 хто розуму пильнує, той знайде добро.

⁹Неправдомовний свідок не уникне кари;
 хто дихає брехнею, той загине.

¹⁰Не личать дурневі розкоші,
 тим менше слузі – панувати над князями.

¹¹Розважність людини – бути повільним до гніву;
 слава її – переступи забувати.

12 Гнів царський – мов рик лева,
| а його милість – як роса на рослину.

¹³Дурний син – батькові нещастя;
 а суперечки жінчині – безупинне води накрапання.

¹⁴Дім і достатки – то по батьках спадок,
 але від Господа розумна жінка.

¹⁵Лінивство глибокий сон наводить;
 душа недбала буде голодувати.

¹⁶Хто береже заповідь, той береже себе самого,
 а хто словом нехтує, той помре.

¹⁷Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає,
 і він йому відплатить за його добродійство.

¹⁸Карай твого сина, покіль є надія,
 але б’ючи, не бий його до смерти.

¹⁹Вельми гнівливий прийме кару:
 бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.

²⁰Слухай пораду й приймай навчання,
 щоб стати мудрим наостанку.

²¹Багато задумів у серці людини,
 але воля Господня – вона встоїться.

²²Плід людини – її милосердя;
 убогий – ліпший, ніж брехун.

²³Господній острах – життєдайний:
 насичений ним – в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.

²⁴Ледачий запускає свою руку в миску,
 та тяжко йому її до рота донести.

²⁵Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим;
 коли розумного скартати, він набереться знання.

²⁶Хто обдирає батька й проганяє матір,
 той син ганебний, безсоромний.

²⁷Кинь, сину, слухати науку,
 що відводить від слів розумних.

²⁸Лукавий свідок глузує з правосуддя,
 а уста грішників пожирають беззаконня.

²⁹Готові на насмішників дрюки,
 і на спину дурних – удари.

20. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

¹Вино – зрадливе, п’янкі напої – буйні;
 кожен, хто кружляє їх, – нерозумний.

²Гнів царський, ніби рик лева;
 хто його побуджує, шкодить собі.

³То честь для чоловіка – сварки уникати;
 а кожен дурень розпочинає сварку.

⁴Осінь пройшла, і не оре лінивий;
 у жнива проситиме, та не матиме нічого.

⁵Води глибокі – задума в людськім серці;
 але розумна людина їх черпатиме звідти.

⁶Чимало людей доброту власну вихваляють,
 та вірну людину, хто знайде?

⁷Хто ходить у своїй невинності правдиво,
 – щасливі його діти після нього!

⁸Цар, що на судовому престолі засідає,
 всю погань, лиш погляне, розганяє.

⁹Хто може сказати: “Я очистив моє серце,
 я – чистий від гріха мого?”

¹⁰Дві ваги та дві міри,
 – огидне Господеві одне й друге.

¹¹Вже з того, як поводиться дитина, видно,
 чи чисті й праві будуть її вчинки.

¹²Вухо, що чує, й око, що бачить,
 – Господь створив одне й друге.

¹³Не люби спати, щоб не збідніти;
 відкрий очі, й будеш ситий хлібом.

¹⁴“Недобре, – недобре!” – каже, хто купує;
 а як відійде – не нахвалиться.

¹⁵Є золота й перел багато,
 та найдорожча прикраса – уста розумні.

¹⁶Візьми з нього одежу, бо він за чужого ручився;
 коли він за чужих ручився, візьми заставу з нього.

¹⁷Солодкий людині хліб, неправдою нажитий,
 та потім в його роті жорстви повно.

¹⁸Задуми зміцнюються при нараді;
 хитрощами провадити б війну.

¹⁹Той наклепник, хто відкриває тайни;
 хто рота широко роззявляє, з тим не братайся.

²⁰Хто проклинає батька-матір,
 того свічка погасне в глухій пітьмі.

²¹Майно, швидко набуте на початку,
 напослідок не буде благословенне.

²²Не говори: “Відплачу лихом!”
– звірся на Господа, і він тебе врятує.

²³Огидні Господеві двоякі терези;
 вага фальшива – річ недобра.

²⁴Господь керує кроками людини;
 людині ж як зрозуміти свою дорогу?

²⁵Це сіть людині – необачно казати: “Посвячене”,
 а по обіті – розмірковувати.

²⁶Мудрий цар злих провіває,
 а потім по них колесом котить.

²⁷Господній світич – дух людини,
 що вивідує всі глибини серця.

²⁸Милость і правда царя оберігають;
 його престол милістю підпертий.

²⁹Слава молодих – їхня сила;
 старих окраса – їхній сивий волос.

³⁰Побиття аж до крови – лік проти зла,
 так само й удари, що доходять аж до нутра.

21. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

¹В руках у Господа цареве серце, мов води розтоки:
 він його, куди хоче, повертає.

²Всі путі прості у власних очах людини;
 Господь же серця важить.

³Чинити справедливість і суд –
 ліпше в очах Господніх, аніж жертва.

⁴Гордий погляд і бундючне серце
 – ґрунт для гріха безбожних.

⁵Задуми трудящого змагають до користи,
 а кожен поквапний зазнає нестатків.

⁶Надбання скарбів язиком брехливим
 – марна пустота, що веде до смерти.

⁷Насильство злих самих же їх погубить,
 бо вони зрікаються правдиво чинити.

⁸Крива дорога ледачого,
 а чистого вчинки – праві.

⁹Ліпше сидіти на краю покрівлі,
 ніж з жінкою сварливою у спільній хаті.

¹⁰Злого душа бажає зла;
 в очах його і приятель не знаходить ласки.

¹¹Коли картають глузуна, недоросток стає розумним;
 як мудрого навчають, він приймає науку.

¹²Праведний назирає дім лихого,
 а злих кидає в нещастя.

¹³Хто затуляє вухо на крик бідака,
 той сам кричатиме, та слухати ніхто не буде.

¹⁴Дарунок, даний тайкома, гнів спиняє,
 а в пазусі гостинець – лють запеклу.

¹⁵Чинити правосуддя – праведному радість,
 а лиходіям жах.

¹⁶Людина, що збивається з розумної дороги,
 в громаді тіней буде спочивати.

¹⁷Хто любить радість, той буде злиденним;
 хто любить вино та олію, той не розбагатіє.

¹⁸Злий послужить на викуп справедливого,
 а зрадливий – на викуп праведних.

¹⁹Ліпше сидіти в землі пустинній,
 ніж із жінкою сварливою та злісною.

²⁰В хаті мудрого дорогоцінні скарби й олія,
 але дурний їх прогайнує.

²¹Хто йде за справедливістю й милосердям,
 – знайде життя й повагу.

²²Мудрий вдирається в місто хоробрих
 і валить твердиню, на яку вони покладалися.

²³Хто стереже уста і язик свій,
 той стереже від лиха свою душу.

²⁴Нахаба, чванько – таке ім’я насмішника,
 що поводиться з надмірною пихою.

²⁵Бажання ледаря для нього вбивче,
 бо його руки уникають роботи.

²⁶Грішник щодня чогось бажає жадібно,
 а праведний дає, не жалує нічого.

²⁷Жертва злих – гидота,
 а надто, як вони її з злим наміром приносять.

²⁸Брехливий свідок загине,
 а людина, що вміє слухати, завжди матиме слово.

²⁹Зла людина прибирає самовпевнений вигляд,
 а праведний вважає на свої вчинки.

³⁰Супроти Господа немає ні мудрости,
 ні розуму, ні ради.

³¹Коня готують на день бою,
 але від Господа перемога.

22. Соломонові приповідки (продовження) 1-16; притчі мудрих 17-29; і гл. гл. 23-24

¹Добре ім’я ліпше, ніж великі багатства,
 а доброзичливість – ніж срібло та золото.

²Багач і бідний стрічаються:
 Господь створив їх обидвох.

³Обачний бачить лихо, й ховається,
 а легковажні йдуть далі – й зазнають кари,

⁴Нагорода за покору – острах Господній,
 багатство, слава й життя.

⁵В лукавого глоди та сильця на дорозі;
 хто береже душу свою, той від них далекий.

⁶Наставляй малого на добру путь,
 – навіть як постаріється, не зверне з неї.

⁷Над бідними багач панує;
 боржник – рабом у позичальника.

⁸Хто сіє кривду – пожне лихо
 і бич його гніву поб’є його.

⁹Доброзичливий буде благословенний,
 бо він дає бідному з свого хліба.

¹⁰Прожени насмішника геть, і незгода відійде,
 і втихомиряться спори та зневаги.

¹¹Господь любить чисте серце,
 хто має на устах у себе ласку, тому цар другом.

¹²Господні очі зберігають того, хто науку має;
 слова ж зрадливого він у ніщо обертає.

¹³Ледащо каже: “Он лев надворі,
 посеред вулиці мене вб’є.”

¹⁴Уста чужих жінок – глибока яма;
 на кого Господь прогнівався, той туди впаде.

¹⁵Дурнота впилася дитині в серце,
 але навчальна різка прожене її геть від неї.

¹⁶Убогого гнітити – його збагачувати,
 багатому давати – робити його бідним.

¹⁷Прихили вухо та слухай слова мудрих,
 приверни твоє серце, щоб їх збагнути,

¹⁸бо приємно буде, коли їх ховатимеш у собі;
 нехай разом установляться на устах у тебе.

¹⁹Щоб у Господі було твоє довір’я,
 я об’явлю їх тобі нині, – власне тобі.

²⁰Чи я тобі не писав тричі
 про раду та науку,

²¹щоб ти спізнав певність слів правдивих,
 щоб ти вмів відповісти тим, які тебе посилають?

²²Не грабуй убогого тому, що він убогий,
 і не натискай злиденного при брамі.

²³Господь бо боронитиме їхні справи
 і забере життя в тих, що їх ограбують.

²⁴З гнівливим не дружися,
 з гарячим не заводься,

²⁵щоб не навчився й сам стежок їхніх,
 щоб не поклав петлю на свою душу.

²⁶Не будь як ті, що зобов’язуються,
 що за довги ручаться;

²⁷як не матимеш чим заплатити,
 чому б він мав твою постіль брати від тебе?

²⁸Не пересувай межі древньої,
 що твої батьки провели.

²⁹Чи ти бачив спритного у своїй роботі?
 Такий стоятиме перед царями,
 він не буде на послугах у темних.

23. Притчі мудрих гл. гл. 23-24

¹Коли сядеш їсти з вельможею,
 добре вважай на те, хто перед тобою,

²і поклади собі ножа на горло,
 коли ти надто ласий.

³На ласощі його не надься:
 то оманлива страва.

⁴В багатство не силкуйся вбиватись;
 покинь думати про нього.

⁵Подивишся на нього, а його вже немає,
 бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо.

⁶Не їж хліба із скнарою,
 на його ласощі не надься,

⁷бо він буде мов той, хто рахує в своїм серці:
 “їж, пий!” – він тобі скаже,
 та його серце не з тобою.

⁸Шматок, що з’їв, ти повернеш,
 і слова твої солодкі втратиш.

⁹Не говори до вух дурному,
 бо він зневажить мудрість слів твоїх.

¹⁰Не пересувай межі древньої,
 і не вдирайся в поля сирітські,

¹¹бо їх заступник сильний;
 він захистить їхнє діло супроти тебе.

¹²Прихили твоє серце до навчання,
 і твої вуха до слів науки.

¹³Не щади для хлопця картання:
 не умре бо, як битимеш його різкою.

¹⁴Ти битимеш його різкою
 – і врятуєш його душу від Шеолу.

¹⁵Мій сину!
 Як серце твоє мудре,
 то й моє серце теж буде радіти,

¹⁶і моє нутро буде веселитись,
 коли уста твої казатимуть праві речі.

¹⁷Нехай твоє серце грішникам не заздрить,
 але будь у Господнім страсі повсякденно,

¹⁸бо будучина існує напевне,
 і твоя надія не буде марна.

¹⁹Слухай, сину мій, і будь мудрий,
 справляй серце твоє на путь (праву).

²⁰Не бувай з тими, що впиваються вином,
 ані між тими, що обжираються м’ясом,

²¹бо п’яниці й ненажери зубожіють,
 а довге спання їх вбирає у лахи.

²²Слухай батька, що породив тебе;
 не зневажай матері, коли вона старенька.

²³Придбай правду й не продавай її,
 – мудрість, навчання й розум.

²⁴Праведного батько веселитиметься вельми,
 і хто мудрого породив, буде ним радіти.

²⁵Нехай радіють батько твій і мати;
 нехай веселиться та, що тебе породила.

²⁶Дай мені, сину, твоє серце,
 і твої очі нехай доріг моїх пильнують,

²⁷бо блудниця – то глибока яма,
 вузька криниця – чужинка.

²⁸Неначе харцизяка, вона засідає
 і між людьми зрадників множить.

²⁹У кого: “Ой” – у кого: “Ой, леле”?
 У кого сварка, у кого скарги?
 У кого рани без причини?
 У кого очі червоні?

³⁰У тих, що при вині засиджуються довго;
 у тих, що ходять смакувати вино пахуче.

³¹Не приглядайся до вина, яке воно червоне,
 як гарно світиться у кубку,
 як лагідненько ллється.

³²Потім воно вкусить, як гадина,
 утне, немов зміюка.

³³Тобі ввижатимуться дивні речі,
 серце твоє буде дурниці говорити;

³⁴і будеш немов той, що дрімає серед моря,
 або як той, що вгорі лежить на щоглі.

³⁵“Били мене, та мене не боліло,
 товкли мене, та не знав я нічого.
 Коли ж я прокинусь?
 Я буду знов того шукати!”

24. Притчі мудрих гл. гл. 23-24

¹Злим людям не завидуй,
 ані бажай їх товариства,

²бо серце їх міркує про насильство;
 їхні уста говорять лише лихо.

³Дім мудрістю будують
 і розумом його скріплюють;

⁴знанням сповнюються комори;
 всяким дорогим і красним майном.

⁵Мудрий чоловік потужний;
 муж знання збільшує силу,

⁶бо ти розумним міркуванням твою війну вестимеш;
 і в багатьох дорадниках – перемога.

⁷Для дурня мудрість недосяжна, як коралі:
 уст своїх при брамі він не відчинить.

⁸Хто намислив зло чинити,
 того назвуть провідником лукавства.

⁹Дурного думка – гріх;
 глузливий – для людей осоружний.

¹⁰Як ти в біді піддався,
 то мала сила в тебе.

¹¹Рятуй тих, що на смерть тягнені,
 і від засуджених на страту не відступай.

¹²Якщо ти скажеш: “Таж я про це не знав!”
 – то хіба той, хто серця важить, не розуміє того,
 і той, хто наглядає за тобою, цього не знає?
 Хіба він кожному не відплатить за його вчинками?

¹³Їж мед мій сину, бо то річ добра,
 і крижка меду тобі на смак солодка.

¹⁴Знай же ж, що мудрість для душі твоєї.
 Як ти її знайшов – маєш майбутнє,
 і надія твоя не пропаде.

¹⁵Не зазіхай на праведника хату
 і не пустош місця його спочинку.

¹⁶Бо праведний сім раз упаде й знову встане,
 а безбожник спіткнеться в нещасті.

¹⁷Як упаде твій ворог, не веселися;
 як він спіткнеться, не тішся серцем,

¹⁸а то Господь побачить і буде йому не довподоби,
 і відверне гнів свій від нього.

¹⁹Не гнівайся на лиходіїв;
 злим не завидуй,

²⁰бо для лихого немає майбуття,
 світильник злих погасне.

²¹Мій сину, Господа й царя страхайся;
 з бунтівниками не приставай,

²²бо вмить прийде їхня погибель,
 і знищення, що йде від обох, хто передбачить?

²³Це теж від мудрих:
 вважати на особу на суді – не годиться.

²⁴Хто злому каже: “Ти праведний”,
 того народ клястиме, люди зненавидять.

²⁵А тим, що судять справедливо, буде добре,
 й на них зійде благословення.

²⁶Той в уста цілує,
 хто щирим словом відповідає.

²⁷Упорай діла твої зовнішні,
 і підготуй своє поле,
 а вже потім будуй собі хату!

²⁸Не свідчи на ближнього безпідставно
 і не обманюй своїми устами.

²⁹Не кажи: “Як він мені вчинив, так я йому вчиню;
 відплачу кожному за його вчинками!”

³⁰Ішов я попри поле ледачого,
  попри виноградник недоумка;

³¹дивлюсь – кропивою позаростало,
 і будяками зверху вкрилось,
 камінна огорожа його розвалилась!

³²Поглянув я та й узяв собі до серця,
 позирнув і взяв ось таку науку:

³³“Ще трохи сну, трохи дрімання;
 трохи згорнути руки, щоб спочити, –

³⁴і твої злидні прийдуть наскоком,
 нужда твоя – мов чоловік оружний”.

25. Друга збірка приповідок Соломона гл. гл. 25-29

¹Це теж приповідки Соломона,
 що їх були переписали мужі Єзекії, царя Юдеї.

²Слава Божа в таїнстві слова,
 а царів слава – досліджувати слово.

³Як неба висота, і як землі глибина,
 так серце в царів недослідне.

⁴Відділи жужель від срібла,
 і ливар з нього зробить посуд.

⁵Усунь лихого з-перед царя,
 і справедливістю престол його зміцніє.

⁶Перед царем не величайся
 і на місці для вельмож не зупиняйся.

⁷Бо ліпше, коли тобі кажуть: “Вийди сюди”,
 ніж як тебе понизять перед князем,
 що його бачили твої очі.

⁸Судитись не хапайся,
 бо що будеш наприкінці чинити,
 коли твій ближній тебе засоромить?

⁹Залагодь твою сварку з ближнім,
 і тайни другого не зраджуй,

¹⁰щоб, як почує хтось, не насміявся з тебе,
 – і твоя слава не відступить від тебе.

¹¹Золоті яблучка в оправі срібній,
 – слово сказане до речі.

¹²Як кульчик золотий та щирозлотна прикраса,
 – так мудрий докоритель для уважного вуха.

¹³Що в жнива сніжна прохолоде
 те вірний посланець тому, хто його посилає:
 приносить бо відраду душі свого пана.

¹⁴Як хмари й вітер без дощу,
 отак і чоловік, що хвалиться лжедарами.

¹⁵Довготерплячістю можна правителя переконати;
 м’який язик ломить і тверду кістку.

¹⁶Знайшов ти мед, їж, скільки потребуєш,
 та гляди, щоб з переситу не довелося його вертати.

¹⁷Багато не вчащай до дому друга твогс,
 а то йому набриднеш, і тебе він зненавидить.

¹⁸Що довбня, меч та стріла гостра,
 – те чоловік, який на ближнього ложно свідчить.

¹⁹Що спорохнілий зуб і нога вивихнута,
 те саме надія на зрадливого в день нещастя.

²⁰Як той, хто скидає одіж холодного дня,
 і як оцет на салітру, – такий той,
 хто співає пісні зажуреному серцю.

²¹Як ворог твій голодний, нагодуй його хлібом,
 як хоче пити, подай води напитись,

²²бо ти збереш на його голову вугілля гаряче,
 і Господь заплатить тобі.

²³Північний вітер дощ наганяє,
 язик потайний – лице сердите.

²⁴Ліпше сидіти в кутку на покрівлі,
 ніж із жінкою сварливою в спільній хаті.

²⁵Як вода холодна людині в спразі,
 так добра вістка з далекої країни.

²⁶Як скаламучена криниця, джерело зіпсуте,
 так праведник, що піддається злому.

²⁷Воно не добре багато їсти меду,
 і неславно людям досліджувати власну славу.

²⁸Що місто збурене й без мурів,
 те людина, що не панує над собою.

26. Друга збірка приповідок Соломона гл. гл. 25-29

¹Як літом сніг, а в жнива дощ,
 так і дурному почесть не личить.

²Як пурхне горобець, як ластівка полине,
 так незаслужене прокляття пройде.

³Що батіг на кінську спину, уздечка на осла,
 те на дурного ломака.

⁴Не відповідай дурному за його глупотою,
 щоб і сам ти не став схожий на нього.

⁵Відповідай дурному за його глупотою,
 щоб він у власних очах не був мудрим.

⁶Той підтинає собі ноги, п’є гіркоту,
 хто посилає вісті через дурня.

⁷Як ноги в кульгавого теліпаються,
 так і приповідка в губах дурня.

⁸Що камінь прив’язувати до пращі,
 те саме – дурневі віддавати шану.

⁹Що в руці п’яного тернова гілка,
 те приповідка в устах дурнів.

¹⁰Як той лучник, що ранить усіх перехожих,
 так і той, хто послуговується дурнем.

¹¹Як пес повертається до своєї блювотини,
 так дурень повторює свою дурноту.

¹²Ти бачиш чоловіка, що себе за мудрого вважає?
 На дурня більш надії, ніж на нього.

¹³Лінивий каже: “Лев на дорозі!
 Лев на майдані!”

¹⁴Двері обертаються на завісах,
 а лінивий – на своїм ліжку.

¹⁵Лінивий занурює руку в миску,
 та трудно йому донести її до рота.

¹⁶Лінивий вважає себе за мудрішого,
 ніж семеро, що в лад відповідають.

¹⁷Той ловить пса за вуха,
 хто, мимо йдучи, втручається до сварки інших.

¹⁸Як божевільний, що жбурляє
 вогнем і стрілами, і смертю,

¹⁹так чоловік, що обманює ближнього
 і каже: “Чи ж я не жартую?”

²⁰Як нема дров, вогонь погасне;
 як не буде донощика, утихне сварка.

²¹Як вугілля на жар, а дрова на вогонь,
 так і сварливий на те, щоб роздмухувати сварку.

²²Слова донощика, як ласощі солодкі,
 що доходять до самісінького нутра.

²³Що жужелиця з срібла на глинянім посуді,
 те саме облесливі уста й зле серце.

²⁴Устами вдає, хто ненавидить,
 а в осерді кує зраду;

²⁵не вір йому, як він ласкавенько говорить,
 бо сім гидот у нього в серці.

²⁶Хоч як його ненависть приховується хитро,
 та злоба його відкриється серед громади.

²⁷Хто риє яму, сам упаде до неї;
 хто котить камінь угору, до того він повернеться.

²⁸Язик брехливий ненавидить правду;
 лестиві уста призводять до погибелі.

27. Друга збірка приповідок Соломона гл. гл. 25-29

¹Не хвалися завтрішнім днем,
 бо не знаєш, що день може вродити.

²Нехай вихвалює тебе інший, а не власні уста,
 чужий хтонебудь, – а не твої губи.

³Важке каміння, тяжкий пісок,
 -та гнів дурного обидвоє переважить.

⁴Жорстока – лютість, гнів – бурхливий,
 та проти заздрощів хто встоїться?

⁵Ліпше відвертий докір,
 ніж любов прихована.

⁶Рани від люблячого – щирі,
 а поцілунки ворога – зрадливі.

⁷Хто ситий, топче й крижку меду;
 голодному й гірке – солодке.

⁸Як пташка, що гніздо кидає,
 так чоловік, що батьківщину кинув.

⁹Олія й пахощі веселять серце,
 так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.

¹⁰Не покидай ні свого, ні батьківського друга,
 ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя.
 Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.

¹¹Мій сину, будь розумний і радуй моє серце, 
 щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.

¹²Обачний бачить лихо й ховається,
 а легковажні йдуть далі – й зазнають кари.

¹³Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився;
 замість . чужих візьми з нього заставу.

¹⁴Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос,
 про того думають, що він його проклинає.

¹⁵Постійне капання в дощову погоду
 і сварлива жінка – одне на одного схожі.

¹⁶Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер,
 або набрати олії в руку.

¹⁷Залізо гострить залізо,
 а чоловік обточується в товаристві з другим.

¹⁸Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї,
 хто ходить коло свого пана, той у славі буде.

¹⁹Як у воді обличчя обличчю відповідає,
 так серце людини людині.

²⁰Шеол і Аваддон ніколи не насичуються,
 так само ненаситні очі людські.

²¹Що горно на срібло й на золото горнило,
 те на людину уста, які її хвалять.

²²Товчи дурного товкачем, мов зерно в ступі,
 – його дурнота від нього не відступить.

²³Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю,
 і добре дбай про твої стада,

²⁴багатство бо не вічне;
 чи ж багатство з роду до роду переходить?

²⁵Як сіно скошене й пробивається отава,
 і на горах траву збирають,

²⁶ягнята будуть тобі на одежу,
 козли – ціна на поле,

²⁷буде доволі молока козячого -тобі на їжу,
 твоїй сім’ї на їжу та твоїм слугиням на прожиток.

28. Друга збірка приповідок Соломона гл. гл. 25-29

¹Лихий утікає, як ніхто за ним і не женеться;
 а праведник, немов той лев упевнений.

²Через провину краю багато князів у ньому;
 але, з людиною розумною й досвідченою,
 встановлений лад буде тривати довго.

³Убогий чоловік, що бідних утискає,
 це зливний дощ, що хліб змиває.

⁴Ті, що закон кидають, – безбожних вихваляють,
 а ті, що бережуть закон, – обурюються проти них.

⁵Ледачі люди не розуміють правди;
 ті ж, що шукають Господа, все розуміють.

⁶Ліпший убогий, що по правді ходить,
 ніж той, хто на кривій дорозі, хоч і багатий.

⁷Розумний син закони зберігає;
 хто ж дружить з гультяями, той соромить батька.

⁸Хто збільшує маєтки лихвою,
 той збирає їх для милосердного до вбогих.

⁹Хто відхиляє вухо, щоб не слухати закону,
 того й молитва осоружна.

¹⁰Хто зводить праведних на лиху стежку,
 сам упаде в свою ж власну яму, а невинним буде добре.

¹¹Багатий чоловік вважає себе мудрим,
 але вбогий-розумний викриє його.

¹²Як праведні перемагають – велика радість,
 а як лихі запанують -ховається кожен.

¹³Хто затаює свої гріхи, той не матиме щастя-долі;
 а хто, признавшись у них, їх покине, той зазнає ласки.

¹⁴Щасливий той, хто завжди богобоязний,
 хто ж серцем запеклий, того спіткає лихо.

¹⁵Як лев рикаючий і як ведмідь голодний,
 так лихий пан над народом бідним.

¹⁶Князь-недоумок множить утиски;
 та хто захланність ненавидить, – того дні продовжаться.

¹⁷Людина, на якій затяжить кров пролита,
 втікатиме аж до могили, – ніхто її не здержить.

¹⁸Хто живе чесно, той спасеться;
 а хто дорогами кривими ходить, той впаде в яму.

¹⁹Хто обробляє свою землю, той буде мати хліб донаситу;
 хто ж за пустим женеться, той злиднів матиме по горло.

²⁰На вірного посипляться благословення;
 хто ж хоче швидко збагатитись, не уникне кари.

²¹Не годиться вважати на особи,
 бо за шмат хліба – людина від правди відступає.

²²Жадібний біжить навздогін за багатством;
 йому й не в догад, що його наздоженуть злидні.

²³Хто другого картає, здобуде з часом
 більше ласки, ніж той, що пеститься язиком.

²⁴Хто обдирає батька й матір та каже: “Це не гріх!”
 – той товариш розбишаки.

²⁵Завидливий здіймає сварку,
 а хто надіється на Господа, той житиме щасливо.

²⁶Хто покладається на власний розум, той дурень;
 хто ж ходить мудро, той спасеться.

²⁷Хто бідному дає, той злиднів не зазнає;
 хто ж закриває свої очі, той матиме прокльонів силу.

²⁸Усі ховаються, коли лихі панують;
 а як вони зникають, праведників більшає.

29. Друга збірка приповідок Соломона гл. гл. 25-29

¹Хто від картання стає тугошиїм,
 того розіб’ють умить, і то невигойно.

²Як праведних багато – народ радіє,
 а як лихі панують – народ стогне.

³Хто любить мудрість, той веселить батька свого,
 а хто вчащає до блудниць, своє майно марнує.

⁴Цар правотою скріплює країну,
 а ласий на податки її руйнує.

⁵Хто лестить ближньому своєму,
 той сіть стелить йому під ноги.

⁶В переступі лихого чоловіка -пастка;
 а праведний співає й радується.

⁷Праведний знає справу бідних,
 а розбещений не має зрозуміння.

⁸Глузливі піднімають догори дном ціле місто,
 а мудрі гнів утихомирюють.

⁹Коли мудрий посперечається з дурнем,
 то сердиться він, чи сміється – немає спокою.

¹⁰Невинного не люблять душогубці,
 а праведні про його душу дбають.

¹¹Дурний усю свою досаду виливає,
 а мудрий здержує її в собі.

¹²Як князь вислухає слова брехливі,
 усі його слуги ледачі.

¹³Бідний і здирці зустрічаються;
 та Господь освічує очі цього, і тих.

¹⁴Як цар судить по правді бідних,
 престол його назавжди утвердиться.

¹⁵Різка й докір надають мудрости,
 дитина ж, лишена напризволяще, соромить матір.

¹⁶Як множаться безбожні, множаться злочини,
 та праведні побачать їх погибель.

¹⁷Наставляй сина твого, й дасть тобі спокій,
 він дасть потіху твоєму серцю.

¹⁸Коли нема видіння, народ розпускається;
 щасливий, хто додержує закону.

¹⁹Словами раба не поправити:
 навіть коли розуміє, не послухає.

²⁰Чи бачив ти чоловіка, прудкого до розмови?
 На дурня більш надії, ніж на нього.

²¹Як слугу змалку в розкошах тримати,
 він наостанку стане невдячний.

²²Гнівливий чоловік здіймає сварку,
 і гарячий – множить провини.

²³Гординя чоловіка його принизить,
 а покірний духом досягне чести.

²⁴Хто з злодієм паює, ненавидить власну душу:
 він чує закляття, усе ж таки не повідомляє.

²⁵Хто людей боїться, той у сильце попаде;
 а хто на Господа вповає, той безпечен.

²⁶Багато тих, що шукають ласки князя;
 та право кожного від Господа походить.

²⁷Гидота праведним – муж нечестивий;
 хто ж ходить правою дорогою – гидота злому.

30. Притчі Агура

¹Слова Агура, сина Яке, з Масси;
 вирок чоловіка до Ітієла,
 до Ітісла і до Ухала:

²Справді я найдурніший з людей
 і розуму людського нема в мене.

³Я мудрости не навчився
 і знання святих я не маю.

⁴Хто вийшов на небо й спустився звідтіль?
 Хто зібрав вітер у своїх жменях?
 Хто замкнув воду в свою одежу?
 Хто всі кінці землі поставив?
 Яке йому ім’я?
 І яке ім’я його сина,
 якщо ти знаєш?

⁵Кожне слово Боже випробуване;
 він – щит для тих, що в нього захисту шукають.

⁶До слів його не додавай нічого,
 а то він тобі докорятиме й за брехуна вважатиме.

⁷Двох речей прошу я в тебе;
 не відмов мені їх, доки не умру я:

⁸неправду та брехливе слово віддали від мене;
 не давай мені ані злиднів, ані багатства,
 подай мені лиш достатнього хліба,

⁹щоб я, наситившись, тебе не зрікся,
 та не сказав: “Хто Господь?”
 – або, збіднівши, не став красти
 та не безчестив імени Бога мого.

¹⁰Не обмовляй раба перед паном,
 а то він проклене тебе, і ти будеш винним.

¹¹Є виродки, що проклинають батька свого
 і не благословлять матері своєї;

¹²є виродки, що себе чистими вважають,
 хоч і не вмиті від бруду свого;

¹³є виродки, що вгору очі задирають,
 свої повіки підводять;

¹⁴є виродки, що в них, неначе мечі – зуби,
 немов ті ножі – ікли,
 щоб пожирати бідних на землі,
 з-між людей убогих.

¹⁵П’явка дві дочки має: “Давай!
 Давай!”
 Три речі ненаситні,
 ба навіть і чотири, що ніколи не кажуть: “Досить”.

¹⁶Шеол, неплідная утроба,
 земля води несита,
 та вогонь, який не каже: “Досить!”

¹⁷Око, що глузує з батька
 й що неньці не кориться,
 – око те виклюють ворони в долині
 і пожеруть орлята.

¹⁸Троє речей для мене надто дивовижні,
 ба й чотирьох не розумію:

¹⁹дороги орла на небі,
 дороги гадини на скелі,
 дороги корабля посеред моря
 і дороги чоловіка до дівчини.

²⁰Такий звичай у жінки-перелюбки:
 їсть, обтирає рот свій
 і каже: “Я нічого злого не зробила!”

²¹Від трьох речей земля трясеться,
 ба й чотирьох знести не може:

²²раба, що зацарює;
 безумного, коли наїсться до наситу;

²³нелюбої, що вийде заміж,
 і слугині, що успадкує по господині.

²⁴Чотири є їх на землі маленьких,
 але вони мудріші понад мудрих:

²⁵мурашки, люд несильний,
 а літом наготовлюють собі запаси;

²⁶борсуки – народ слабенький,
 а на скелях свої оселі мають;

²⁷сарана царя не має,
 а вся вона шерегами виходить;

²⁸павук, що ти руками можеш узяти,
 та він в палатах у царя буває.

²⁹Троє є їх, що мають ходу гарну,
 ба й четверо, що гарно ходять:

³⁰лев, найсильніший між звірями,
 ні перед чим не уступає;

³¹півень, що між курами похожає;
 козел та цар, що перед народом виступає.

³²Якщо ти здуру загнавсь у гніві,
 а потім обміркував, то затули рота рукою.

³³Бо коли збити молоко, виходить масло;
 і коли натиснути носа, кров виступає;
 так, коли тиснути гнів, виникає сварка.

31. Притчі Лемуела: добра засада 1-9; похвала чеснотливій жінці 10-31

¹Слова царя Лемуела, царя Масси,
 що їх навчила його мати:

²Що, сину мій? Що, сину мого лона?
 Що, сину моїх обітниць?

³Не віддавай жінкам твоєї сили,
 ні твого серця тим, що царів гублять.

⁴То не царям, о Лемуеле,
 не царям вино пити,
 ані князям бажати п’янких напоїв!

⁵Щоб вони, напившись, знову не забули,
 та не покривили суду всіх, що пригноблені.

⁶Дайте п’янких напоїв тому, що погибає,
 і вина тим, яким на серці гірко;

⁷нехай п’є й забуде свої злидні,
 і нехай більше не згадує про своє горе.

⁸Відкрий твої уста на користь німого,
 для всіх, що їм виречено погибель.

⁹Відкрий твої уста, суди по правді,
 розсуди діло бідного та сіромахи.

¹⁰Жінку цнотливу – хто її знайде?
 Ціна її вища над перлини!

¹¹Серце її мужа покладається на неї;
 йому не бракуватиме прибутку.

¹²Вона чинить йому добро, не зло,
 покіль віку в неї.

¹³Дбає про льон та вовну,
 радо працює власними руками.

¹⁴Вона, немов ті кораблі купецькі,
 здалека хліб привозить.

¹⁵Встає удосвіта, дає домашнім їжу,
 і пай своїм слугиням.

¹⁶До поля придивляється і його купує,
 і з власних рук дорібку виноградник садить.

¹⁷Стан вона свій підперізує міцно,
 й береться жваво до роботи.

¹⁸Бачить, що її праця процвітає,
 світло її вночі не гасне.

¹⁹Руки до кужеля простягає,
 а пальці її держать веретено.

²⁰Вона для вбогого розтуляє долоню,
 нужденному подає руку.

²¹Сніг не страшний для її хати,
 бо вся її сім’я одягнена подвійно.

²²Покривала вона собі готує,
 льон тонкий і порфіра – її одежа.

²³Мужа її шанують у воротях,
 як засідає зо старшинами краю.

²⁴Вона тче тонке полотно й продає,
 і пояси купцеві доставляє.

²⁵Сила й гідність – її одежа,
 і вона собі сміється з прийдешнього дня.

²⁶Уста свої з мудрістю відкриває,
 доброта науки на язиці в неї.

²⁷Ретельно наглядає за ходом справ у хаті,
 хліба не знає їсти, нічого не робивши.

²⁸Діти її встають і її величають,
 муж її теж її вихваляє.

²⁹Сила було жінок цнотливих,
 ти ж перевищила усіх їх.

³⁰Краса – річ оманлива, врода – марна;
 жінка, що Господа боїться, – така хвали достойна!

³¹Дайте їй з того, що надбали її руки,
 і нехай її вчинки хвалять її при брамі.

 повернутися на початок книги

 

Попередня книга (“Книга Псалмів”)  Наступна книга (“Проповідник”)

Приповісті 1 / Біблія в пер. Івана Огієнка

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова, щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти, щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність. Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок, щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки. Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї, вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою. Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного, живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу! Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати. Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас, сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки, бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати! Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого: то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою! Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника! Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої: Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання? Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої! Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався! І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли! Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх. Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас, тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене, за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього, не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами! І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються, бо відступство безумних заб’є їх, і безпечність безтямних їх вигубить! А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

Притчи Соломона. Глава 5. + Православный Церковный календарь

Притчи Соломона

Глава 5.

¹Сын мой! внимай мудрости моей, и приклони ухо твое к разуму моему, ²чтобы соблюсти рассудительность, и чтобы уста твои сохранили знание. [Не внимай льстивой женщине;] ³ибо мед источают уста чужой жены, и мягче елея речь ее; ⁴но последствия от нее горьки, как полынь, остры, как меч обоюдоострый; ⁵ноги ее нисходят к смерти, стопы ее достигают преисподней.

⁶Если бы ты захотел постигнуть стезю жизни ее, то пути ее непостоянны, и ты не узнаешь их.

⁷Итак, дети, слушайте меня и не отступайте от слов уст моих.

⁸Держи дальше от нее путь твой и не подходи близко к дверям дома ее, ⁹чтобы здоровья твоего не отдать другим и лет твоих мучителю; ¹⁰чтобы не насыщались силою твоею чужие, и труды твои не были для чужого дома.

¹¹И ты будешь стонать после, когда плоть твоя и тело твое будут истощены,- ¹²и скажешь: «зачем я ненавидел наставление, и сердце мое пренебрегало обличением, ¹³и я не слушал голоса учителей моих, не приклонял уха моего к наставникам моим: ¹⁴едва не впал я во всякое зло среди собрания и общества!» ¹⁵Пей воду из твоего водоема и текущую из твоего колодезя.

¹⁶Пусть [не] разливаются источники твои по улице, потоки вод — по площадям; ¹⁷пусть они будут принадлежать тебе одному, а не чужим с тобою.

¹⁸Источник твой да будет благословен; и утешайся женою юности твоей, ¹⁹любезною ланью и прекрасною серною: груди ее да упоявают тебя во всякое время, любовью ее услаждайся постоянно.

²⁰И для чего тебе, сын мой, увлекаться постороннею и обнимать груди чужой?

²¹Ибо пред очами Господа пути человека, и Он измеряет все стези его.

²²Беззаконного уловляют собственные беззакония его, и в узах греха своего он содержится: ²³он умирает без наставления, и от множества безумия своего теряется.

---

Тематическая Библия: Бог: Явления Соломону

Тематический указатель Нева

3 Царств 3: 5
В Гаваоне Господь явился Соломону во сне ночью: и сказал Бог: проси, что Я дам тебе.
Тематический указатель Нефа

3 Царств 9: 2
Господь явился Соломону во второй раз, как явился ему в Гаваоне.
Тематический указатель Нева

3 Царств 11: 9
И разгневался Господь на Соломона за то, что сердце его было отвратилось от Господа Бога Израилева, явившегося ему дважды.
Тематический указатель Нева

2 Паралипоменон 1: 7 -12
В ту ночь Бог явился Соломону и сказал ему: проси, что я тебе дам.
Nave’s Topical Index

2 Chronicles 7: 12-22
И явился Господь Соломону ночью и сказал ему: я услышал вашу молитву и выбрал это место для себя домом жертвоприношения.
Тематический указатель Нева

Библиотека

Падение Соломона
… Голос обвинительного заключения, вынесенного на небесах, отягчающие обстоятельства преступления Соломона
составляют … Если бы мы вспомнили Бог явлений для нас и для нас, и медитируйте на …
/…/maclaren/ экспозиции Священного Писания о падении solomon.htm

Не обманывайтесь; Бог не поругаем.
… тот, кто надеется на свое сердце, — глупец «, — сказал Соломон . … и их друзья, они
думают, что могут обмануть Бога . Они делают ложные видимости , они используйте пустые слова …
/…//christianbookshelf.org/moody/sowing and reaping / chapter ii, не обманывайтесь.htm

Голос Господа Бог
… следовательно, в наши дни, когда чудесные явления имеют , как … в старые добрые времена
, когда Бог и его . .. Друзья мои, что говорит Соломон Мудрый? »« Не спрашивайте …
/…/kingsley/ Евангелие Пятикнижия / проповедь iii the voice of.htm

Что Апостол Павел Написал фессалоникийцам о …
… храма, который был построен Соломоном , или в … и убил своих детей, это были
не обманчивые появления , и все же … дела сатаны, которому Бог дал …
/…/augustine/city of God / глава 19, что апостол paul.htm

Несчастье человека без Бога
… чувства вводят в заблуждение Разум ложными выступлений и получение … меньше он отвлекся,
как святых и бог . … Несчастье «. Соломон, и Иов, самые известные и самые лучшие. Автор Греха.
… , которые недостаточно изучили из Соломона , что … в мудрости и доброте
из Бога , что из … кто так поглощен внешними проявлениями , или кто …
/…/ теодицея или оправдание божественной славы / глава 2 схема of.htm

Краткий обзор пред -Существование и Божественность нашего Спасителя и …
… , которые записаны теофании, были явлений подчиненных … , что называется
Словом Бога и Мудрости … , который наиболее ясно раскрывает через Соломона следующие …
/…/pamphilius/church history / chapter ii краткий обзор .htm

Одухотворенный храм Соломона
… с мудростью свыше, с материалами и с хитрыми мастерами, и выше всего,
с одобрения и защиты его Бога , Соломона началось, и …
/…/bunyan/ работы Джона Буньяна, тома 1-3 / Соломоновы Храма спиритуализированы.htm

Трактат о страхе Бога ;
… да, его самые милостивые и милосердные появлений ; сколько … при отклонении от Слова
от Бога ; но, на … разрушитель »(Псалом 17: 4). Поэтому Соломон говорит:« Мой …
/…/bunyan/ труды Иоанна Буньяна, тома 1-3 / a трактат страха.htm

О пословицах. Из комментария св. Ипполита к Притчам.
… имя Давида, от которого был зачат Соломон … наша сила, которая возвышает знание
Бога , эти будут … не в состоянии возбуждения по поводу внешних явлений . …
/…/ по пословицам из commentary.htm

Ресурсы

Бог — мужчина или женщина? | GotQuestions.org

Создан ли Бог человеком? Создал ли человек идею Бога? | GotQuestions.org

Указатель статей о личности Бога | GotQuestions.org

Бог: Словарь и тезаурус | Clyx.com

Библейское соответствие • Библейский словарь • Библейская энциклопедия • Тематическая Библия • Библия Фесуарус

Обзор книги Песни Соломона

Кто написал эту книгу?

Песня Песней Соломона берет свое название от первого стиха книги, в котором упоминается, от кого исходит песня: «Песнь песней, которая принадлежит Соломону» (Песнь Песней 1: 1). Первоначальная версия книги на иврите получила свое название от первых двух слов книги: шийр хашийрим , что обычно переводится как «песня песен».Это последнее название осталось в Греческие и латинские переводы Библии в более поздние века. Повторение слова песня указывает на то, что автор считал эту песню «величайшей из всех песен». ¹ Мы находим похожую конструкцию в других известных библейских фразах: «Господь лордов», «Царь царей» и «Святое святых» и многие другие.

Название книги в конечном итоге получило имя царя Соломона из-за упоминания его имени по всей книге (1: 5; 3: 7, 9, 11; 8: 11–12).Это изменение названия также поддерживает традиционный взгляд на Соломона как на автора книги. Хотя многочисленные критики за последние два столетия оспаривали авторство Соломона, внутренние свидетельства, кажется, подтверждают это не только из-за появления имени Соломона, но и из-за свидетельства его царского преимущества (3: 6–11) и его многочисленных жен и наложниц (6: 8).

Где мы?

Соломон написал эту книгу во время своего правления царем Израиля, то есть он написал ее где-то между 971 и 931 годами до нашей эры.Ученые, которые придерживаются авторства Соломона, склонны соглашаться с тем, что песня была написана в начале его правления не только из-за юношеского буйства поэзии, но и потому, что его гарем из 140 женщин, упомянутый в 6: 8, относительно невелик по сравнению с окончательный счет 1000 (3 Царств 11: 3). Так же Автор упомянул топонимы как с севера, так и с юга страны, включая Ливан и Египет, напомнив нам об относительном мире и хороших отношениях между этими народами в начале правления Соломона.

Почему песня Песней Соломона так важна?

Эта книга остается уникальной в Ветхом Завете по крайней мере по двум причинам: ее характер как отдельного стихотворения и ее предмет, особенно откровенное обсуждение любви между супружеской парой. Готовность Песни Соломона затронуть тему физической любви в браке вызывала у многих ее читателей на протяжении всей истории такое чувство дискомфорта, что раввину Акибе приходилось решительно защищать место книги в еврейском каноне даже в 90 г. н.э. на Соборе. Ямнии. ² Но как свидетельство красоты брачных отношений во всей их полноте, Песня Песней выделяется своим уникально подробным видением этой прекрасной реальности.

Что за идея?

Полнота союза, происходящего в браке, описана одними из самых прекрасных поэтических языков во всей Библии. В мире, где так многие говорят об особых дарах Бога холодным, клиническим или апатичным статистическим языком, страстные стихи Соломона освежают мир, жаждущий правды о браке.Соломон начал свое изложение этих отношений с двумя влюбленными в ухаживании, стремясь к привязанности, одновременно выражая свою любовь друг к другу (Песнь Песней 1: 1–3: 5). В конце концов, они собираются вместе в браке, и жених превозносит красоту своей невесты, прежде чем они завершат свои отношения (3: 6–5: 1). Наконец, она борется со страхом разлуки, а он успокаивает невеста его привязанности к ней (5: 2–8: 14). Все это усиливает тему добродетели брака. Некоторые предлагают, чтобы книга также изображала в более общем виде любовь Христа к Своей невесте, церкви.

Как это применить?

От ухаживания до брака и уверенности в любви, Песня Песней Соломона поэтично представляет широкий спектр событий и чувств в дни, предшествующие браку и во время него, предлагая ободрение к прочной любви среди мелкой ревности и страха, которые наверняка угрожают даже самому себе. самые крепкие отношения. Мы должны прислушаться к возвышенным словам Песни продолжая ценить брак как одну из опор общества, ценить добро и красоту, порожденные союзом двух людей в священном браке.

Считаете ли вы свой брак признаком Божьей доброты и красоты, действующими в вашей жизни, или со временем это стало чем-то меньшим? Песня Песней напоминает нам, что как брак, так и последующий физический союз берут начало в Боге; поэтому мы должны рассматривать каждого из них как свидетельство Его благодати, проявляющейся в этом мире.

404 Страница | Завершить заказ на чтение комиксов Marvel

Страница не найдена …упс, похоже, страница, которую вы пытаетесь найти, не существует. Извините за неприятности. Если вы думаете, что здесь что-то должно было быть, сообщите нам об этом на странице контактов, и мы исправим это.

Подписаться на @tstarnes

Соломон Уилкотс Биография | Информация о бронировании для разговоров

Соломон Уилкотс — бывший защитник американского футбола в НФЛ, а в настоящее время — аналитик национального телевидения и телеведущий.Уилкотс сыграл шесть сезонов в лиге за «Цинциннати Бенгалс», «Миннесота Викингс» и «Питтсбург Стилерс».

Он играл в американский футбол в Университете Колорадо под руководством Билла Маккартни. На первом курсе он был в красной рубашке с медицинской точки зрения, когда «Буйволы» пошли 1–10, но во время пребывания там Уилкотса программа изменилась в качестве защитного защитника с записями 7–5, 6–6, 7–4, 8–4, и три появления чаши. Он получил степень по английской литературе.

На драфте НФЛ 1987 года он был выбран в восьмом раунде (215-е место) «Цинциннати Бенгалс».

Во время своего новичка в сезоне 1987 года он сыграл в 12 играх за «Бенгалс» и записал первый из двух своих перехватов в карьере. В 1988 году он был стартовым игроком во всех 16 играх, а в 1989 году он сыграл во всех 16 играх в качестве резервного защитника. В 1990 году он снова сыграл во всех 16 играх, в том числе 10 в стартовом составе. В 1991 году он подписал контракт с «Миннесотскими викингами», сыграв во всех 16 играх, а в 1992 году, в своем последнем сезоне, он сыграл в 16 играх за «Питтсбург Стилерс».

Уилкотс начал свою телевизионную карьеру в качестве спортивного ведущего по выходным в дочерней компании NBC Cincinnati WLWT с 1994 по 2003 год.В течение этого времени он провел три сезона (1998–2000) в качестве бокового репортера для ESPN’s Sunday Night Football, за что в 2000 году получил премию «Эмми» за боковые репортажи.

В 2001 году Уилкотс присоединился к CBS, где он в настоящее время является цветным комментатором футбольных телепередач CBS в паре со Сперо Дедес. Он также является аналитиком шоу NFL Total Access в сети NFL. В сети NFL Уилкотса можно увидеть каждую неделю в «Playbook», используя тот же игровой фильм «все 22», который тренеры и игроки используют для предварительного просмотра всех предстоящих игр, наряду с множеством бывших игроков NFL, включая Брайана Болдингера, Стерлинга Шарпа. и Майк Мэйок.Уилкотс также является соведущим «Красной зоны» на радио Sirius NFL вместе с Марти Шоттенхаймером, Гилом Брандтом и Карлом Бэнксом.

% PDF-1.3 % 1 0 объект > эндобдж 2 0 obj [] эндобдж 3 0 obj [7 0 R 8 0 R] эндобдж 7 0 объект > транслировать A9c46Ͱ1m ВЧ и & 3лет: e! Q @ конечный поток эндобдж 8 0 объект > транслировать BT 0 г / ОПСУФонт0 9 Тс 3 тр 134 Тз 1 0 0 1 93 699 тм (ПОЧТА СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ) Tj 129 Тз 1 0 0 1 93 674 тм (И) Tj 133 Тз 1 0 0 1 93 650 тм (НАЦИОНАЛЬНАЯ АССОЦИАЦИЯ) Tj 1 0 0 1 93 637 тм (НОСИТЕЛИ ПИСЬМА) Tj / ОПСУФонт0 10 Тс 108 Тз 1 0 0 1 268 614 тм (RE) Tj 126 Тз 1 0 0 1 284 615 тм (: S1N-3U-C 33744) Tj 121 Тз 1 0 0 1 304 602 тм (Жалоба R) Tj 116 Тз 1 0 0 1 408 603 тм (.Соломон) Tj / ОПСУФонт0 9 Тс 135 Тз 1 0 0 1 304 591 тм (Место слушания — Порт-Нечес, Техас) Tj 138 Тц 1 0 0 1 304 578 тм (Дата слушания — 18 марта 1985 г.) Т.Дж. / ОПСУФонт0 10 Тс 119 Тз 1 0 0 1 92 552 тм (ВНЕШНИЙ ВИД) Tj 212 Тз 1 0 0 1 92 528 тм (ДЛЯ СОЮЗА Alex J) Tj 119 Тз 1 0 0 1 349 530 тм (. Alcorta, Labor Business) Tj 16 Тз 1 0 0 1 531 531 тм (.) Tj 33 Тз 1 0 0 1 532 531 тм (:) Tj 16 Тз 1 0 0 1 535 531 тм (:) Tj 119 Тз 1 0 0 1 303 517 тм (Агент) Tj 144 Тз 1 0 0 1 92 492 тм (ДЛЯ ПОЧТОВОЙ УСЛУГИ Marcine A) Tj 119 Тз 1 0 0 1 371 494 тм (.Любовь, трудовые отношения) Tj 120 Тц 1 0 0 1 304 481 тм (Представитель) Tj 249 Тз 1 0 0 1 92 455 тм (АРБИТРАТОР Джон Ф.) Tj 120 Тц 1 0 0 1 349 457 тм (. Тмин, выбран по взаимной) Tj 1 0 0 1 304 445 тм (соглашение сторон) Tj 121 Тз 1 0 0 1 164 419 тм (31 января 1984 г., г-жа) Т.Дж. 119 Тз 1 0 0 1 327 420 тм (. Соломон, перевозчик писем) Tj 120 Тц 1 0 0 1 92 394 тм (по просьбе ее начальника, г-на) Т.Дж. 124 Тз 1 0 0 1 320 396 тм (.Фрэнк, чтобы остаться внутри) Tj 121 Тз 1 0 0 1 92 371 тм (выполнять свою работу, потому что она была больна и не полностью выздоровела) Tj 120 Тц 1 0 0 1 93 346 тм (от заболевания верхних дыхательных путей) Tj 124 Тз 1 0 0 1 327 348 тм (31 января был вторник) Tj 136 Тз 1 0 0 1 524 349 тм (. Она) Tj 121 Тз 1 0 0 1 92 323 тм (работал в понедельник, 30 января, погодные условия были) Tj 118 Тз 1 0 0 1 92 297 тм (очень ветрено) Tj 123 Тз 1 0 0 1 166 299 тм (.Она заявила, что это ухудшило ее состояние) Tj 49 Тц 1 0 0 1 546 300 тм (.) Tj 120 Тц 1 0 0 1 92 273 тм (Этот запрос был сделан примерно в 7 часов утра) 116 Тз 1 0 0 1 326 274 тм (: 00 AM) Вт 125 ТГц 1 0 0 1 370 275 тм (. По словам г-жи) Tj 113 Тз 1 0 0 1 502 276 тм (. Соломон,) Tj 116 Тз 1 0 0 1 91 248 тм (Г-н) Tj 120 Тц 1 0 0 1 108 250 тм (. Фрэнк сказал ей, что это допустимо) Tj 129 Тз 1 0 0 1 450 252 тм (.Он не сделал) Tj 121 Тз 1 0 0 1 91 226 тм (упомяните что-нибудь о том, что она обратилась к врачу и обратилась за медицинской помощью) Tj 118 Тз 1 0 0 1 92 200 тм (сертификат) Tj 33 Тз 1 0 0 1 173 201 тм (.) Tj 119 Тз 1 0 0 1 163 177 тм (Примерно в 8) Tj 118 Тз 1 0 0 1 239 178 тм (: 30 утра, по словам г-жи) Tj 119 Тз 1 0 0 1 406 179 тм (. Соломон, мистер) Tj 114 Тз 1 0 0 1 502 180 тм (. Франк) Tj 121 Тз 1 0 0 1 92 154 тм (подошел к ней и сказал, что ей необходимо получить) Tj 120 Тц 1 0 0 1 91 128 тм (медицинская справка) Tj 137 Тз 1 0 0 1 231 129 тм (.Ms) Tj 120 Тц 1 0 0 1 268 131 тм (. Соломон не просил идти домой и) Tj 1 0 0 1 91 105 тм (если бы она попросила, чтобы ее поместили в отпуск по болезни) Tj 125 ТГц 1 0 0 1 384 107 тм (. Она не была на) Tj 124 Тз 1 0 0 1 92 80 тм (лист ограниченного отпуска по болезни) Tj 137 Тз 1 0 0 1 290 82 тм (. Г-жа) Tj 120 Тц 1 0 0 1 326 83 тм (. Соломон приступил к исполнению) Tj 1 0 0 1 92 56 тм (работа по обследованию ее маршрута) Tj 124 Тз 1 0 0 1 297 59 тм (.Когда это было закончено, она начала) Tj 0 г ET конечный поток эндобдж 5 0 obj > / ProcSet 10 0 R / XObject> >> эндобдж 9 0 объект > / FirstChar 0 / FontDescriptor 12 0 R / LastChar 121 / Подтип / Тип1 / ToUnicode 13 0 R / Тип / Шрифт / Ширина [0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 600 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 600 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 600600600 0600600 0600600600 0600600600 600 0 0 0 0 0 0 600 600 600 600 600 600 600 600 600 600 0 600 600 600 600 600 0600 600 600 600 600 600 600 0 0 0 0 0 0 0 0 600 600 600 600 600 600 600 600 600 0 600 600 600 600 600 600 600 600 600 600 600 600 600 600 600] >> эндобдж 12 0 объект > эндобдж 13 0 объект > транслировать / CIDInit / ProcSet findresource begin 12 дикт начать begincmap / CIDSystemInfo > def / CMapName / CourierOPSUFont0 def / CMapType 2 def 1 начало кода endcodespacerange 11 начало конец endcmap CMapName currentdict / CMap defineresource pop конец конец конечный поток эндобдж 10 0 obj [/ PDF / Text / ImageB / ImageC / ImageI] эндобдж 11 0 объект > / Фильтр / CCITTFaxDecode / Высота 2178 / ImageMask false / Длина 24052 / Имя / background_page # 201 / Подтип / Изображение / Тип / XObject / Ширина 1712 >> транслировать и ты «8! | 4pvmGB? \ io J 09 , W9K3! A eAZMIsPB! + _2ߝ /, # / Z ~ x «: [* W @ E7’i {UyCkI]? ‘O ~ A6″ 🙂 w: -GQx_DuGM} ύr + DuZ28 (H_Z ^ 4C1 j_E; PA} `Du) n.# `~» 4 W>: J.wWs ~ 0Ci, `(? O & (E [[_ OJ! 3_.Wѧ ~ k ~ 0D% / wWkYvϛ» Ab k’m + abI8ag *] XfnVS: «* pac6) 3

См. | Иоиль Соломон

Ванкуверские авторы предоставляют праздничные подарки для серьезных книжных червей , Путеводитель по праздничным подаркам, Джорджия Straight, 6 декабря 2017 г.

Освобождение денег , The Visionary Activist Show с Кэролайн В. Кейси, Pacifica Radio Network, 94.1 KPFA, 30 ноября 2017 г.

Деньги — Видеоблог Awakened Leaders с Джоэлем Соломоном , Кэтрин Белл, Компания Awakened Company, 24 ноября 2017 г.

Джоэл Соломон из Фонда обновления о прославлении мудрости над деньгами , Bmeaningful, 20 ноября 2017 г.

Почему «чистые деньги» — это путь вперед , Рецензия на книгу Кэтрин Шарп, 16 ноября 2017 г.

Наши деньги, наши ценности: неразрывно связаны , Рецензия на книгу Селины Адамс, 15 ноября 2017 г.

Джоэл Соломон: Грязь на чистых деньгах , Подкаст Sea Change Radio +, 14 ноября 2017 г.

Рецензия на книгу: Революция чистых денег: переосмысление силы, цели и капитализма , Рецензия на книгу от Juniper Glass, Интернет-журнал The Philanthropist, 13 ноября 2017 г.

Эпизод 86: Интервью с Джоэлом Соломоном, председателем фонда обновления, соавтором The Clean Money Revolution , Inspiring Social Entrepreneurs Podcast, 13 ноября 2017 г.

Выпуск 53: Будущее власти , Dumbo Feather Journal, ноябрь 2017 г.

Интервью AssetTV, конференция SRI, ноябрь 2017 г.

Революция чистых денег , Рецензия на книгу Луни Либес, Lunarmobiscuit.com, 28 октября 2017 г.

Революция чистых денег: новое изобретение власти, цель + капитализм , Подкаст Commonwealth Club, 21 октября 2017 г.

Techonomics Radio с Джейсоном Миддлтоном, KGO Radio, 22 октября 2017 г.

Инвестирование с социальным воздействием может «дать цивилизации мягкую посадку» , Дэвид Патерсон, блог MaRS, 13 октября 2017 г.

Деньги в полдень с Джоном Хайнсом, WCCO-AM, 27 сентября 2017 г.

Business In Vancouver with Hayley Woodin + Tyler Orton, Roundhouse Radio, 21 сентября 2017 г.

Джоэл Соломон, автор The Clean Money Revolution Tony Loyd Podcast, 18 сентября 2017 г.

The Frankie Boyer Lifestyle Show, Biz Talk Radio, 18 сентября 2017 г.

«Наша ответственность за долгую игру»: отрывок из «Революции чистых денег» , Джоэл Соломон, Устойчивые бренды, 6 сентября 2017 г.

Джоэл Соломон: Капитализм как сила добра , Информационный бюллетень Genus Fossil Free, 29 августа 2017 г.

Green Planet — Подкаст Blue Planet с Джулианом Гудерли, 28 августа 2017 г.

Подкаст

«Точка кипения», 17 августа 2017 г.

Чистая экономика , Groks Science Radio Show + Podcast, 16 августа 2017 г.

На север через северо-запад с Хари Вендалл МакКлелланд, CBC, 15 августа 2017 г.

073: Революция чистых денег — Как вкладываются ваши деньги? , Подкаст Whole Whale с Джорджем Винером, 14 августа 2017 г.

Money Talks с Майклом Кэмпбеллом, CKNW, 12 августа 2017 г.

Выставка Итана Бирмана, KGO-AM, 7 августа 2017 г.

Терпеливый капитал , Джон Манро, журнал Waterfront, 4 августа 2017 г.

Вопросы и ответы с Джо el Solomon Марджери Мур, Gulf Islands Driftwood, 2 августа 2017 г.

долларов и мелочь, Wharton School of Business на SiriusXM, 27 июля 2017 г.

Джоэл Соломон Чистые деньги S1 E011, Подкаст BloomLiving, 26 июля 2017 г.

Примечание издателя, лето 2017 г., Уэйд Ратке, журнал Social Policy, 19 июля 2017 г.

ВЫДЕРЖКА ИЗ Революции чистых денег: новое изобретение власти, цели и капитализма Джоэл Соломон с Тайи Бридж: вопрос на 100 триллионов долларов , журнал Social Policy, 19 июля 2017 г.

Стирка сока и революция чистых денег , обзор Джеффа Бойчука, 17 июля 2017 г.

Деньги как история любви , с Деброй Джой, блог, 14 июля 2017 г.

Джоэл Соломон — Подготовка к революции чистых денег , с Роджером Нэрном, Подкаст The Solution, 10 июля 2017 г.

Почему стоит взять акции Tesla на тест-драйв , Джоэл Соломон, Market Watch, The Wall Street Journal Digital Network, 12 июля 2017 г.

Расширенное исследование для более глубокого смысла , Кари Энге, журнал Rank and File, июль 2017 г.

г. до н.э. Обзор BookWorld 2017, Марк Форсайт, июль 2017 г.

Революция чистых денег , Джоэл Соломон, Reader Magazine, лето 2017

Джоэл Соломон и Джаред «Гаган» Леви , Подкаст Mindrolling с Рагху Маркусом, 27 июня 2017 г.

Чистые деньги vs.Dark Money , подкаст 50 оттенков зеленого Divas, 26 июня 2017 г.

Очищение: растущая ценность инвестирования с учетом ваших ценностей , Питер Ладнер, Бизнес в Ванкувере, 23 июня 2017 г.

Закладка: 5 великих книг Британской Колумбии для деловой поездки Мэгги Лэнгрик, Бизнес в Ванкувере, 20 июня 2017 г.

Дождевые черви с Жаном Понци, KDHX-FM, Сент-Луис, Миссури, 14 июня 2017 г.

Ecotopia, KZFR-FM, Чико, Калифорния, 6 июня 2017 г.

Джоэл Соломон № 263 , Самое главное, Пол Самуэль Долман, 1 июня 2017 г.

Миллиардеры добрых дел: будущее прогрессивной жизни , Генри Кросс, Evox Television, июнь 2017 г.

5 самых популярных канадских книг о бизнесе с 22 по 28 мая , BC Business Daily, 31 мая 2017 г.

Conscious Talk Radio, KKNW-AM, Сиэтл, Вашингтон, 31 мая 2017 г.

CFAX Radio, 31 мая 2017 г.

Рецензия на книгу: Революция чистых денег , Elementary, My Dear Blog, Трейси Шерлок, 31 мая 2017 г.

Шоу о стиле жизни Фрэнки Бойера, радио Biz Talk, транслируется по Соединенным Штатам.С., 30 мая 2017 г.

Goldman Sachs, J.P. Morgan провозгласил революцию чистых денег , GreenBiz, 27 мая 2017 г.

Шоу Билла Ньюмана, WHMP-AM, Нортгемптон, Массачусетс, 26 мая 2017 г.

Clean Up Your Act, KCCK-FM, Сидар-Рапидс, Айова, 24 мая 2017 г.

Рецензия на книгу: Революция чистых денег — новое изобретение власти, цели и капитализма Гая Даунси, Практический утопист, 24 мая 2017 г.

«Самая большая возможность для процветания в истории»: Джоэл Соломон о «революции чистых денег» Шейла Шайон, «Устойчивые бренды», 19 мая 2017 г.

CBC Alberta в полдень, 17 мая 2017 г.

Что важнее всего с Полом Долманом, 14 мая 2017 г.

Наводнение.Этическое инвестирование. BC Альманах с Глорией Макаренко, CBC Radio One, 11 мая 2017 г.

Strong and Sharp с Мартином Стронгом + Кирстен Шарп, Roundhouse Radio 98.3FM Ванкувер, 9 мая 2017 г.

Эпизод 10: Интервью с Джоэлом Соломоном, председателем фонда обновления, соавтором «Революции чистых денег» с Фергалом Бирном, Финансирование социальных предпринимателей, 9 мая 2017 г.

Mountain Money, KPCW-FM, местный NPR, Парк-Сити, Юта, 8 мая 2017 г.

Issues Today, распространено по 140+ радиостанциям, 3 мая 2017 г.

Чувство места с Минель Махтани, Радио Раундхаус 98.3FM Ванкувер, 2 мая 2017 г.

Воздействие инвестирования и фактор О’Рейли , Уильям Болдуин, Forbes, 1 мая 2017 г.

CBC On The Coast со Стивеном Куинном, 1 мая 2017 г.

Новая книга: Революция чистых денег: новое изобретение власти, цели и капитализма , выдержка из блога, Conveners.org, 1 мая 2017 г.

Провидцы смысловой экономики: Джоэл Соломон , блог Social Venture Network, май 2017 г.

Революция чистых денег — новое изобретение власти, цели и капитализма , Go Green Radio, VoiceAmerica.com, 28 апреля 2017 г.

Джоэл Соломон с Сильвером Доном Кэмероном, Зеленое интервью (полное интервью), 27 апреля 2017 г.

Революция чистых денег , Обзоры предисловий, 27 апреля 2017 г.

Новое изобретение капитализма с «революцией чистых денег» Джоэла Соломона , Triple Pundit, 27 апреля 2017 г.

Эффект Соломона Сюзанна Сименс, lunagals.com, 26 апреля 2017 г.

It’s the Economy, KGNU-FM, местный NPR, рынок Боулдера / Денвера, 26 апреля 2017 г.

«Революция чистых денег» Джоэла Соломона Чарльз Мандель, национальный наблюдатель, 21 апреля 2017 г.

Выставка Келли Кордес, WJON-AM, St.Cloud, MO, 19 апреля 2017 г.

Зачем вам нужен финансовый детокс , Huffington Post Canada, 13 апреля 2017 г.

Утро с Лиландом Акером и Ларри Матисом, KXYL-FM, Браунвуд, Техас, 11 апреля 2017 г.

Революция чистых денег: переосмысление силы, цели и капитализма Обзор книги, Publisher’s Weekly, 10 апреля 2017 г.

Деньги сердца, а не деньги крови Маргарет Хаммит-Макдональд, Верхний левый край, 9 апреля 2017 г.

Интервью с Джоэлем Соломоном, председателем фонда обновления, соавтором «Революции чистых денег» , Подкаст «Финансирование социальных предпринимателей», апрель 2017 г.

Мы должны заново изобрести экономику для устойчивой цивилизации , Pathfinder, 27 марта 2017 г.

Революция чистых денег: Миллиардеры любви , Джоэл Соломон, GreenMoney Journal, март 2017 г.

Изменение устаревшей модели благотворительности в Канаде , Школа бизнеса Саудера UBC, 13 февраля 2017 г.

Революция чистых денег: 3 фактора, способствующих переменам , SEE Change Magazine, 2 февраля 2017 г.

5 способов стать революционером в сфере чистых денег в 2017 году , Гостевая статья SOCAP, автор: Джоэл Соломон, февраль 2017 г.

Spring Preview 2017: документальная литература , Quill and Quire, 30 января 2017 г.

Заказ Соломона Гранди по чтению

All-American Comics # 61 — Fighters Never Quit.Первое появление Соломона Гранди

Супермен # 301

DC Comics представляет # 8

Бэтмен: Длинный Хэллоуин # 2

Бэтмен: Темная победа # 0 (1999) — Продолжение длинного Хэллоуина.
Batman: Dark Victory # 1
Batman: Dark Victory # 2
Batman: Dark Victory # 3
Batman: Dark Victory # 4
Batman: Dark Victory # 5
Batman: Dark Victory # 6
Batman: Dark Victory # 7
Batman: Dark Victory # 8
Batman: Dark Victory # 9
Batman: Dark Victory # 10
Batman: Dark Victory # 11
Batman: Dark Victory # 12
Batman: Dark Victory # 13

JLA: Первый год # 2

Swamp Thing Vol.2 # 67

Starman Vol. 2 # 10

Starman Vol. 2 # 12
Starman Vol. 2 # 13

Starman Vol. 2 # 15
Starman Vol. 2 # 16
Starman Vol. 2 # 17

Starman Vol. 2 # 32
Starman Vol. 2 # 33
Starman Vol. 2 # 34

Starman Vol. 2 # 48
Starman Vol. 2 # 49

Starman Vol. 2 # 65

Starman Vol. 2 # 67
Starman Vol. 2 # 68
Starman Vol. 2 # 69
Starman Vol. 2 # 70
Starman Vol. 2 # 71

JSA № 29

JSA № 65

Правосудие № 1 (2005)
Правосудие № 2
Правосудие № 3
Правосудие № 4
Правосудие № 5
Правосудие № 6
Правосудие № 7
Правосудие № 8
Правосудие № 9
Правосудие № 10
Правосудие № 11
Правосудие № 12

Супермен # 676

Лики зла: Соломон Гранди # 1 (2009)

Супермен / Бэтмен # 66
Супермен / Бэтмен # 67

Бэтмен: Скрытые сокровища # 1 (2010)

Земля 2 # 3
Земля 2 # 4
Земля 2 # 5
Земля 2 # 6

Земля 2 №15.2 — Соломон Гранди

Земля 2: Конец света # 6
Земля 2: Конец света # 7
Земля 2: Конец света # 8
Земля 2: Конец света # 9

Земля 2 # 30

Земля 2: Конец света # 10

Земля 2: Конец света # 12
Земля 2: Конец света # 13
Земля 2: Конец света # 14
Земля 2: Конец света # 15
Земля 2: Конец света # 16
Земля 2: Конец света # 17
Земля 2: Конец света # 18
Земля 2: Конец света # 19
Земля 2: Конец света # 20

Земля 2 # 32

.