«Голоси» оптимізму | Газета «День»
Гості «Дня» — про те, чого діти можуть навчити дорослих та як зробити Історію рейтинговою…13 березня, 13:10
Поділитися:
Світська левиця Катерина Осадча, якій, за словами деяких політиків, «пальця в рот не клади», та відомий шоумен Юрій Горбунов відкрилися для мільйонів телеглядачів у зовсім нових, невідомих раніше образах — дбайливих та люблячих батьків. А все завдяки проекту «Голос. Діти», який на «1+1» мав феноменальний успіх. Утім, звичайно, із зірковими гостями «Дня» ми говорили не лише про дитячі талант-шоу. Які Осадча та Горбунов у реальному житті, поза екраном? За яких умов вони погодилися б вести політичні ток-шоу, і чому на ТБ немає якісних історичних проектів? Про це та багато іншого — в ексклюзивному інтерв’ю «Дню», яке пара зіркових «Голосів» виконала для нас дуетом.
— Програма «Голос. Діти» мала чималий резонанс. Як зізнавалися зіркові тренери, учасники допомогли їм самим відкритися по-новому.
Юрій ГОРБУНОВ: — Ці діти навчили впевненості, витримки та віри у свої сили. Коли ти їм говорив, щоб не хвилювалися, що все буде добре, — вони заспокоювалися, виходили на сцену й дуже гарно співали. Дорослі, на жаль, знають деякі моменти в житті, в які не можна вірити, і тому інколи завчасно опускають руки. А діти — вірять до останнього і реалізовують цю віру. Це особливо стосувалося навіть не фінальних програм, а перших їхніх виходів на сцену. Коли чекали, чи обернеться зірковий тренер до них на своєму кріслі.
Катерина ОСАДЧА: — Діти вчать нас відвертої поведінки. Дорослі, а насамперед люди публічні, наприклад, тренери проекту, ну і ми, ведучі, звикли до того, що в кадрі в нас є певний образ… А діти — це зовсім інша історія. Вони були абсолютно щирими. І якраз щирості та неупередженості упродовж місяця роботи проекту ми в них і вчилися.
НАШІ ЧИТАЧІ. КАТЕРИНА ОСАДЧА ЗІЗНАЛАСЯ, ЩО У НЕЇ Є МАЙЖЕ ВСЯ БІБЛІОТЕКА «ДНЯ», А ЮРІЙ ГОРБУНОВ РОЗПОВІВ У ЧОМУ СИЛА «СИЛИ М’ЯКОГО ЗНАКА»
— Ви згадали про сценічний образ.
.. А наскільки у реальному житті ви відрізняєтеся від Юрія та Катерини в кадрі, яких бачать мільйони телеглядачів?
Ю.Г.: — Я в кадрі такий, що хоч бери та до рани прикладай. А насправді я — страшний «монстр». (Усміхається.)
К.О.: — Скажу так: викривальних запитань, як у програмі «Світське життя», своїм рідним, близьким та друзям я не ставлю. Я в житті не така категорична, як на екранах.
Ю.Г.: — Катя в житті — ніжна матуся. А в своєму світському житті — «хижак». Її навіть чемпіон світу з боксу Віталій Кличко боїться. Вона бігає за ним по Київраді й просить принаймні про одне запитання, а він від неї тікає.
«УЧАСНИКИ «ГОЛОС. ДІТИ» — ЦЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНСЬКОГО ШОУ-БІЗНЕСУ»
— На центральних українських каналах чимало талант-шоу. Чи справді сьогодні такий великий запит нашого суспільства на контент такого спрямування?
Ю.Г.: — Мені здається, що наші рейтинги показали, що саме зараз на дитячі шоу є попит.
Є така тенденція, що людям цікавіші попередні прослуховування, ніж прямі ефіри. Тому в прямих ефірах рейтинг традиційно падає. А в нас з першого випуску програми частка була понад 20% — і так трималося до фіналу. Доля дитячого талант-шоу рейтинг в понад 20% сьогодні, коли в країні війна, — це велике досягнення. Країна чекала на такий оптимістичний та життєствердний продукт.
К.О.: — Крім великих цифр рейтингу, був справжній резонанс. Мені здається, що саме дитячі талант-шоу зараз на часі. Коли ти дивишся на екран і бачиш талановиту дитину, яка так гарно співає, яка вірить в свою перемогу, — захоплює дух. Ви знаєте, я переконана, що учасники «Голос. Діти» — це майбутнє українського шоу-бізнесу. Як казала в проекті Тіна Кароль, якщо в нас є такі голоси, то за майбутнє країни не страшно. До речі, крім неймовірних голосів, кожен учасник — носій зовсім недитячої історії. У своєму малому віці вони вже пережили якісь стреси, серйозні випробовування долею. Наприклад, там були діти зі сходу країни.
І ти бачиш як діти приймають важливі для них дорослі рішення… і переповнюєшся вірою в майбутнє. А це нам сьогодні дуже важливо.
— Чому, на вашу думку, таких талановитих дітей сьогодні мало на телеекранах?
К.О.: — Телебачення боїться дитячої теми. Бо це завжди ризик.
Ю.Г.: — Так, мало хто береться якісно роботи дитячі проекти, адже під них важко йде спонсор, важко з організацією… І це завжди ризик. Деякі телеменеджери думають так: краще взяти перевірений, «накатаний» варіант і заробити на ньому грошей, ніж возитися з дітьми.
К.О.: — Дехто з продюсерів вважає, що на чужих дітей аудиторії нецікаво дивитися, і ніхто не буде радіти їхнім успіхам та співпереживати їхнім розчаруванням. Інші говорять, що дитячі теми на ТБ — це взагалі вчорашній день. Насправді ж дитяча тема на нашому телебаченні взагалі не розкрита. І тому — перспективна. Зараз не знімають дитячого кіно. Вийшов один повнометражний мультфільм «Бабай» — і це також був величезний ризик.
А талант-шоу, зокрема за участі дітей, — це дуже великі витрати, організаційні проблеми… Добре, що канал «1+1» ризикнув — і переміг.
Ю.Г.: — До речі, мало дітей на екранах, тому що з ними набагато важче працювати. Діти повинні завжди бути в певному режимі: вчасно лягати спати, не перевтомлюватися, правильно харчуватися… Дітям важко сказати, що зйомка затримується і треба потерпіти кілька годин. Вони можуть за лаштунками просто заснути. Але, так, погоджують, що талановитих дітей треба показувати більше. На «Плюсах» усі це розуміли, мобілізували свої сили і в нас за увесь час проекту не було жодного разу серйозних затримок чи збоїв. У нас узагалі не було виробничих проблем, якщо не зважати на деяких батьків, діти яких не пройшли… Але це лише на перших етапах і нечасто. Насправді ж у фіналі проекту, після оголошення результатів глядацького голосування, всі з павільйону пішли щасливі. Пригніченого стану, образ не було. Всі довго розмовляли і вітали одне одного біля гримерок.
Із дітьми працювали психологи…
— На екранах ми бачили, що часто саме ви, як ведучі, створювали «родинний клімат» для маленьких учасників.
Ю.Г.: — Ми ж тато і мама… І в нас були ролі такі ж. Але якщо в сім’ях трапляється поганий «поліцейський» та хороший, то ми були обоє хороші.
— Напевно, поганими «поліцейськими» були зіркові тренери?..
Ю.Г.: — Ні, ви ж бачили, як змінився за проект Потап. Йому за цю програму глядачі, певно, пробачили всі «косяки», навіть зняті на сцені в Москві штани. Діти своїм талантом, щирістю та безпосередністю змінювали самих тренерів….
К.О.: — Наталя Могилевська мала б отримати найбільшу відзнаку за професійне тренерство. Учасник проекту Михайло Цар навіть сказав, що Наталя буде дуже хорошою мамою. Вона виклалася і віддала їм максимум своєї енергії.
— А «Плюси» будуть запрошувати дітей з шоу для інших проектів?
Ю.
Г.: — Так, і канал, і окремо тренери. Діти вже сьогодні задіяні в кількох інших заходах. Наприклад, учасники команди Тіни Кароль записали з нею музичний кліп. Я був за лаштунками зйомок проекту «Квартал» і бачив, що вся її команда ходила там також, фотографувалася із Софією Ротару, брали інтерв’ю у наших музикантів. Зрештою, виходили з Кароль на сцену. Тобто, тих дітей, яких канал показав у проекті, будуть задіювати й надалі. Їм дають шанс, хорошу можливість реалізуватися.
КАТЕРИНА ОСАДЧА: «ПОЛІТИЧНЕ ТОК-ШОУ — ЦЕ НЕ МОЯ ІСТОРІЯ»
— Ми заговорили про теми, до зйомок яких треба підходити обережно. Як зараз показувати на екранах світське життя, щоб не зумовити агресію у суспільстві?
К.О.: — Нам саме життя підказує як правильно знімати. За всі десять років проекту «Світське життя» ми завжди намагалися бути актуальними. Ми завжди були в контексті того, що відбувається в країні. Чесно, ніколи відсторонено не знімали. Сьогодні з’являється більше соціального і політичного аспекту.
Зараз не відбувається гучних світських заходів, їх просто немає із зрозумілих причин. Ми підіймаємо інші актуальні теми. Все залежить від того, під яким кутом показувати. Наприклад, у програмі почали більше показувати Верховну Раду, відкриваємо людям нових міністрів. Сьогодні в нашій країні війна і, зрозуміло, це породжує чимало тем. Але разом з тим, телевізійних інтерв’ю з міністрами — майже немає. Люди просто не знають, хто нами керує. Нещодавно брали інтерв’ю в Наталії Яресько, міністра фінансів, записали міністра молоді і спорту Ігоря Жданова та міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавічуса. Від світського життя сьогодні залишається тільки назва — світське.
Ю. Г.: — Інколи читаєш у газетах або у соціальних мережах, що показувати світське життя сьогодні — це нібито «пир во время чумы». Путін якраз цього і домагається. Нормальні пенсії та соціальні проекти — «після війни». Культурний розвиток — кіно, театри, вистави — «після війни»… Якраз рейтинг програми «Голос.
Діти» показав, що українці хочуть миру, віри, краси та добра вже сьогодні.
— Катю, вас останнім часом нерідко можна зустріти в парламенті. Це світське життя перемістилося до парламентських стін?
К.О.: — Раз на місяць ми точно буваємо в парламенті. Але знімаємо там не про те, що за рішення ухвалюють депутати, а про актуальні теми — фінансова криза (чи видно по депутатах, що країна «затягнула пояси»), мобілізація (хто з парламентаріїв відправив своїх дітей на фронт) тощо. Хоча в парламент прийшли нові люди, вони все одно відірвані від народу. Ми, наприклад, запитуємо, як депутати живуть за шість тисяч гривень. Вони ж повинні бути в полі зору журналістів.
— А чи не хотіли б ви змінити «амплуа» та стати ведучими політичних чи соціально-політичних ток-шоу?
Ю.Г.: — Мені здається, що немає нічого простішого, ніж вести політичне ток-шоу. Ти з одного боку ставиш Шуфрича, а з другого Ляшка і говориш — «Фас».
Треба лише контролювати градус напруги та час рекламної паузи. У нас політичне шоу — це боротьба двох протилежностей. А ведучий тільки повинен вчасно підкидати дрова. Думаю, що я б погодився вести таке шоу. Чи воно сьогодні на часі для країни — інше питання. Мені здається, що в нас у країні буде мир та щастя якраз тоді, коли люди перестануть дивитися політичні ток-шоу. Або принаймні сприймати їх усерйоз. Що краще країна живе, то менше вона цікавиться політикою.
К.О.: — У мене ж унікальна ситуація. «Світське життя» — це той формат, що дозволяє зібрати все. Ми говоримо і про кіно, і про театр, і про політичні лаштунки… Мені ніколи не сумно. Почуваюсь абсолютно комфортно в цьому форматі. Люблю працювати з дітьми і в «Світському житті». Політичне ток-шоу — це не моя історія. Це насправді дуже маленький зріз усього, що відбувається в країні. І тим паче що в нас на кожному каналі, на кожному кроці — свої ведучі ток-шоу. Нехай ведуть…
— Може, ці ток-шоу просто треба по-іншому організовувати, змінити стилістику, наповнити програми адекватним змістом?
К.
О.: — Поки в нас політики будуть із жагою публічності, нічого доброго не вийде, хоч які формати пропонуй. Наразі в політиків бажання все робити на публіку.
Ю.Г.: — Парадокс у тому, що країна не знає прізвищ політиків, які пишуть закони, адже вони тихо сидять і працюють. Ми знаємо тих, хто б’є морду один одному, хто хамить даішникам. Це навіть не піар, це — епатаж. Якось в Амстердамі друзі мені показали свого відомого політика, який проїжджав повз нас на велосипеді. Я тоді жартував, що навіть якби наші пересіли на велосипеди, то вони б тільки від «Рендж-ровера» до «Рендж-ровера» їздили на велосипеді, — для преси. Це менталітет…
— Погоджуєтеся, що в цьому є певною мірою відповідальність телебачення — популістів ми знаємо, а людей, що ухвалюють серйозні закони — ні. Головний редактор «Дня» Лариса Івшина якось поставила запитання: чому філософа Сергія Кримського знають менше, ніж Ганну Герман…
Ю.Г.: — Сергій Борисович в українській історії залишиться на завжди, а Ганну Герман, я сподіваюся, наші діти забудуть.
..
К.О.: — Ми у «Світському житті» кожного разу відкриваємо нові обличчя, коли приходимо у Верховну Раду. Ми намагаємося не давати майданчик для піару людям, які вже відомі, а відкриваємо маловідомих політиків.
— Вони справді нові?
Ю.Г.: — Так, але «старі» їх активно «заражають».
К.О.: — Протистояти існуючій «системі» поки що дуже важко. Коли було перше засідання ВР, відчувалося, що атмосфера змінилася. Вже тоді Бойко у парламенті виглядає, як дон Карлеоне. Це вже дикунство — охорона, почет… А як він пересувається Радою. Раніше таких була більшість — із 450 близько 300. Зараз таких уже меншість — немає комуністів, мало регіонів. Людям старої формації у ВР просто має стати не цікаво посідати крісло. А це буде тоді, коли вони стануть «доторканні», не матимуть сфер впливу для захисту свого бізнесу… А ще, коли їх нарешті змусять займатися законотворенням. Думаю, ще має пройти хоча б два-три скликання й щось усе-таки оновиться.
Ю.Г.: — От ти став депутатом — і не важливо, яка в тебе освіта і чим ти професійно займався. Приходиш у ВР і тобі починають шукати місце. Співака — в комітет з культури! А якісна економічна освіта, виявляється, взагалі лише в кількох депутатів.
К.О.: — І ці люди голосують. Бюджет і закони ухвалюють усією Верховною Радою. Сидить людина, яка гадки не має, що відбувається, вона не розуміє, що це за закон, а потрібно ж якусь кнопку натиснути. Поки вони будуть слухатися «партійну дисципліну» — нічого не буде. Це досить складна історія. Не знаю, що має змінитися. Нам архітектори збудували складну «систему». У той момент, коли політики будуть жити за зарплату, точніше, коли розумітимуть, що вони йдуть у політику і будуть працювати виключно за зарплату, може, тоді щось зміниться.
ЮРІЙ ГОРБУНОВ: «СЬОГОДНІ СКАЗАТИ НЕПРАВДУ НА ТБ ДУЖЕ ВАЖКО»
— Але ж ця політична система безпосередньо пов’язана із медіа-простором. Це дві взаємозалежні групи.
Ви обоє вже довго працюєте на національному телебаченні, бачили зміни «пріоритетів» зсередини. Які б ви могли зауважити позитивні і негативні тенденції?
Ю.Г.: — Згадайте, що було 10 років тому. Була помаранчева революція, яка продовжувала продукувати на ТБ усе те, що відбувалося за попередньої влади. Знаєте, на нашому телебаченні раніше брався формат, тому що добре пішов у Росії. А якщо в нас не дуже йде, то ми щось неправильно робимо. Тільки потім зрозуміли, що у нас різні народи, різні менталітети, з різних планет сюди занесені і немає між нами нічого спільного. Якщо там щось добре пішло, то не факт, що тут добре піде. Це як дитина росте від свого народження до того, поки не отримає паспорт — так і наша держава. Можливо, ці тенденції не всі позитивні, але на наших очах виросла сучасна журналістика. З війною, з проблемами суспільство все одно росте. І тепер сказати неправду дуже важко. Набагато простіше було це зробити десять років тому.
К.
О.: — Коли я починала працювати у «Світському житті» 10 років тому, не було навіть джерел, звідки брати інформацію. А цей український Інтернет… це була «мезозойська ера журналістики». Все було у зародку. В основному в нас була політична журналістика. За 10 років у нас розвинулося телебачення, інтернет-простір, газети, яким зараз, на жаль, виживати все складніше, але тим не менше. Найголовніше, що ми нарешті, хоч і дуже великою кров’ю, зрозуміли, що ми — українці.
Ю.Г.: — І менеджери телевізійні нарешті зрозуміли, що українські зірки набагато ближчі людям, ніж російські. Потап ближчий українцям, ніж Сергій Лазарєв, Ірина Білик ближча і цікавіша, ніж Алла Пугачова.
К.О.: — Мабуть, щоби цю «пуповину» перерізати, потрібні були ось такі неймовірні потрясіння та жертви.
«ЗАРАЗ ВІТЧУТНИЙ ЗАПИТ НА СВОЄ»
Ю.Г.: — Осадча це про себе не скаже, але я скажу. Один з популярних глянцевих жіночих журналів кожного разу хизувався, що в них інтерв’ю з Кейт Бланшет.
Коли їм говорять: «Візьміть інтерв’ю в наших зірок», то вони відповідають: «Ну ні, це ж наші…» А з’ясувалося, коли замість Бланшет на обкладинці з’явилася Осадча, — журнал купили у два рази краще. Нашим людям цікаво, чим живе Катя, поза тим як знімає корону з голови. (Сміється.)
— Це від невміння побачити та підтримати своє якісне?
Ю.Г.: — Це наша меншовартість. Це в українців було завжди, і ніколи не приховувалося. Спочатку треба десь за кордоном прославитися, щоб тебе визнали на Батьківщині. Стати Романом Віктюком у Росії, щоб потім сказали: «О, а це ж зі Львова, це ж наш, українець». Для нас гарний приклад — поляки. Це в хорошому значенні справжні націоналісти, які ніколи не будуть дивитися фільм, якщо він не озвучений польською мовою. Бред Пітт також повинен розмовляти польською.
К.О.: — До речі, повертаючись до прямого ефіру «Голосу. Діти» — ви бачили, що на 80% це були українські пісні. Це наше майбутнє. Таким ми хочемо бачити телебачення.
Ю.Г.: — А раніше продюсери обов’язково сказали б: «Давайте ще російського, а то буде скучно все тільки наше». Нічого подібного. Ми чомусь вирішуємо за людей.
— На початку 90-х минулого століття теж був сплеск інтересу до всього українського, зокрема на ТБ. А потім усе це пішло «в пісок». Чи не повториться негативна тенденція?
К.О.: — Зараз заплачено дуже велику ціну. Нам незалежність дісталася дуже легко. Я маю на увазі пострадянський період…
Ю.Г.: — Сьогодні на будь-яких заходах, хто б не сидів у залі, якщо зі сцени лунає «Слава Україні!» у відповідь чути «Героям слава!» І ти не чуєш жодної нещирої відповіді. Це вже як звичайне привітання. Раніше, коли викрикували: «Слава Україні!», обов’язково хтось говорив: «Ну починається…»
— Ми заговорили про вироблення власного контенту. Незабаром глядач побачить на «1+1» комедію «Останній москаль» з вами, Юрію. Де, на вашу думку, межа між гумором і образою?
Ю.
Г.: — Ця межа визначається внутрішнім відчуттям сценаристів, режисерів та інших людей, що працюють над фільмом. Згадайте стрічки Луї де Фюнеса — з його фільмів усі поліцейські у Франції — дебіли. Це люди, в яких немає ні логіки, ні відчуття реальності — як узагалі Франція вижила з такими поліцейськими? Треба розуміти, що коли знімається комедія про залізничників, значить з них будуть сміятися, якщо знімається комедія про медиків, значить із них будуть сміятися, якщо знімається комедія про гуцулів, значить вони також будуть виставлені у відповідному світлі. Так і про москалів. Сьогодні анекдотів про те, як москаль потрапляє в Карпати — мільйон. Судячи з того, як глядачі реагують на анонси, серіал матиме успіх. Ця тема була завжди. І наш серіал — один із варіантів адаптації анекдотів, просто він розтягнутий на 16 серій. Тут збурені не питання москалів і українців, а радше людських стосунків, стосунків між батьками і дітьми, між дітьми, між коханими, між сусідами. Я сказав би, що це соціальний серіал.
— А якою ви бачите перспективу кіносеріального виробництва в Україні?
Ю.Г.: — Є запит на своє, і дуже багато проектів плануємо з поляками із близькими східними європейцями. Що більше ми будемо робити своє, пов’язане з автентичністю, то менше будемо прив’язані до серіалів про російський спецназ. І як результат — тим швидше наші діти будуть виховуватися правильно.
К.О.: — Перспективи хороші. Подивіться на Туреччину — в одну мить ми зрозуміли, що там виріс свій Голлівуд. У зв’язку з тим, що турецькі зірки стали відомими в Україні, ми часто їздимо на прем’єри і інтерв’ю з акторами, я була на турецькому телебаченні. Там кіно- і телевиробництво на високому рівні. «Роксолана» стала першим прецедентом, що був відомий на весь світ. Але ця кіноіндустрія будувалася дуже довго. Україна теж іде до цього рівня.
Ю.Г.: — У турків усе пішло, тому що вони знімали для себе. Наші орієнтувалися на російський ринок. Якщо цей продукт треба продати туди і заробити грошей — в головних ролях мають бути росіяни.
К.О.: — У нас країна менша, грошей менше, ми не можемо знімати, як росіяни, на жаль. Росіяни ж приїжджали до нас, знімали дешево і тут же і показували. Але так було раніше. Зараз — золотий час для українського кінематографа. Сподіватимемося, що будуть вкладатися гроші в кіновиробництво. У нас, де так багато своїх чудових акторів, взяти хоча б випускників Інституту ім. Карпенка-Карого.
Ю.Г.: — Абсолютно погоджуюсь. Акторів, які здатні грати головні ролі, у нас дуже багато. Просто їх завжди відсували на другий план. Якщо ми з Росією різні країни, тоді ми повинні за допомогою кіно виховувати своє — правильний патріотизм і націоналізм.
— Днями стартує серіал «Нацгвардія» на «2+2». Наскільки нам потрібні фільми на підтримку українських військових, збільшення престижу ЗСУ?
К.О.: — Дуже потрібно. І про армію, і взагалі про історію. За останніх 10 років у Росії зняли неймовірну кількість історичного кіно, і там трактували історію як хотіли. Це та сама пропаганда, тільки не в форматі новин. Той же фільм «Матч». І ця телекіношна пропаганда почалася уже давно.
Ю.Г.: — Так, вони давно перебрехали нашу історію. У них уже немає поняття Київська Русь, є Древнерусское государство.
К.О.: — Росіян виховували на якісних серіалах та історичних фільмах з великою касою. І грубі гроші вкладалися державою у такі проекти. А зараз у наших сусідів — великодержавний шовінізм із міцним підґрунтям. Коли розвалився СРСР, не було «великої Росії», це виховувалося впродовж 24-х років.
«ТЕ, ЩО «День» РОБИВ УСІ ЦІ 18 РОКІВ, ТІЛЬКИ ЗАРАЗ ДАВАТИМЕ ПЛОДИ»
— І тому ми у «Дні» до теми історії апелюємо давно. Доприкладу, 2015-й рік оголосили роком Ярослава Мудрого. Але підтримки від інших ЗМІ поки що немає…
К.О.: — Ваші історичні проекти — дуже цікаві. Але потрібен час. Те, що «День» робив усі ці 18 років тільки зараз буде пиносити плоди. Юра із Західної України, я з Центральної, і от я мало коли в дитинстві чула «Слава Україні!» Ми нібито жили в одній країні, але були дуже різні. Це приміром те, що казав мені Михеїл Саакашвілі в інтерв’ю: «Я об’єднав грузинів єдиної ідеєю реформ, віри в краще». І в них це вийшло. Щоправда, грузини вже давно пишаються своєю нацією. Зараз молоде покоління навіть часто не знає російської.
Ю.Г.: — Думаю, що в основі повинна бути мова — це щит усієї держави. Не було б у нас російської мови, не було б «зелених чоловічків». Це самоідентифікація людей. Насправді ми живемо у дуже цікавий історичний час. Наші діти будуть згадувати цей період як один із найскладніших, коли українці нарешті ідентифікували себе як націю. Треба на екрани виводити більше історичних проектів, зокрема тих, де нам усе вдалося.
— А чи матимуть історичні проекти успіх у глядача? Які формати можуть бути найбільш цікавими?
К. О.: — Це той випадок, коли на рейтинги потрібно зважати в останню чергу. Все ж таки телебачення має виховувати. А для пошуку форм є продюсери і продакшни. Головне — ідея.
Ю.Г.: — Звичайно, має бути сучасна подача. Ми живемо в ХХІ столітті, але для нас має бути актуальним і Ярослав Мудрий, і князь Святослав. Війна забирає всю історію, і може здатися, що давня історія не така актуальна, але коли це ще робити, як не зараз.
К.О.: — Народу немає без історії. Те, що розповідають дітям у школі, — дуже сухе. Пам’ятаю, як в дитинстві ми з батьком ходили на Володимирську гірку, і тато розповідав, як хрестили Русь, і що це було саме в Києві, про Либідь, про хазарів, як котили божество по вулиці Боричів Тік, і як його кинули в Дніпро — і це все було дуже наочно. І так само зараз я розповідаю всі ці історії синові. Я вдячна вчителям у школі мого сина, за те, що вони влаштовують історичні квести — вони все перетворюють на сучасний лад.
Author
Вадим ЛубчакАнна СвентахРоман Гривінський
Випуск газети №:
№43, (2015)
Рубрика
Медіа
10 клас
Планування роботи з учнями під час дистанційного навчання 24. 11.2022 р.
Хімія Алкіни. Загальна та молекулярна формули алкінів, структурна ізомерія, систематична номенклатура. https://www.youtube.com/watch?v=2uKHmhs6xwI
Біологія. Способи отримання енергії в різних груп автотрофних та гетеротрофних організмів. https://www.youtube.com/watch?v=hunBj4pmaikОсобливості обміну речовин в різних груп автотрофних та гетеротрофних організмів. Біосинтез нуклеїнових кислот. https://www.youtube.com/watch?v=1W7R5tB4Hso https://www.youtube.com/watch?v=hunBj4pmaik&t=189s
Громадянська освіта. Тема. Ефективна комунікація. Опрацювати тему 2(с.52-55) Виконайте завдання 11 с. 55(письмово)
25.11.2022 р.
Географія. Опрацювати §19. Економіко-географічне положення Азії. Перегляньте відео
https://www.youtube.com/watch?v=-qh3Heiwunw
Біологія. Особливості обміну речовин в різних груп автотрофних та гетеротрофних організмів. Біосинтез нуклеїнових кислот. https://www.youtube.com/watch?v=1W7R5tB4Hso https://www.youtube.com/watch?v=hunBj4pmaik&t=189s
Укр. мова Написання контрольного есе, завдання- написати есе на тему «Грубість — це духовна слабкість чи демонстрування сили?»
Планування роботи
з учнями на період карантину з 10.10.2022 р. по 14.10.22 р.
Українська мова
12. 10, Тема – Фразеологія. Джерела фразеології, завдання – виписати по 3-4 фразеологізми зі значенням «Мовчати», «Вразити», «Постояти за себе»
14. 10, тема – Багатозначність, синонімія фразеологізмів, завдання – дібрати синоніми до фразеологізмів – «залляти сала за шкуру», «кров з молоком», «пальця в рот не клади».
14. 10, тема – використання фразеологізмів, завдання – написати есе «Цінності сьогодення», використавши фразеологізми.
10 клас (англійська) | 11.10 | Ivanhoe. Супергерої | WB, p. |
| 11.10 | Past Progressive. Граматичний тренінг | SB, Practice, p.23 |
| 12.10 | Фразові дієслова | WB, p.12, ex. C, D |
| 12.10 | Past Simple vs Past Progressive. Граматичний тренінг | WB, p. 13, ex. C, D |
| 14.10 | Історичні герої. Розвиток навичок аудіювання. | WB, p. 14, ex. A |
Фізична культура
12.10. Виконати вправи з м’ячем. https://www.youtube.com/watch?v=qv3_8l75KJg
14.10. Виконати вправи на розвиток кординаційних здібностей
Біологія
13. 10. Прокаріотичні організми: археї та бактерії. Загальний огляд. §12 https://www.youtube.com/watch?v=kft-ibtSimM&t=5s
Хімія
13.10. Класифікація органічних сполук. Параграф ст.19-20 https://www.youtube.com/watch?v=FUy-EJmGDf8
Географія
12.10.22. Опрацювати §9. Третинний сектор економіки Європи
2. Дати письмову відповідь на запитання і завдання після параграфа в робочий зошит, розв’яжіть задачу, знайдіть інформацію «шукайте в інтернеті» на ст..53.
3. Борг за п’ятницю : П.Р.1. та дослідження на ст.47.
14.10.22. Опрацювати §10. Німеччина.
3Дати письмову відповідь на запитання і завдання після параграфа в робочий зошит.
Алгебра
12.10 Степені з раціональним показником
Опрацювати §4 Вик. №137,138,139,140,141,142
Геометрія
11.10 Зображення плоских і просторових фігур у стереометрії
Опрацювати §25,№900,919,921 ДЗ:№916,920
https://www.
13.10 Паралельність прямої і площини
Опрацювати §26, №945,946,953 ДЗ:№ №944,948,952
Фізика
13.10 Інерціальні системи відліку. Перший закон Ньютона
https://www.youtube.com/watch?v=7pCUldfi_3o Опрацювати § 9, Вправа № 9 (2, 3)
14.10 Сила. Маса. Другий та третій закони Ньютона. Опрацювати § 10, Вправа № 10 (3, 4)
Планування роботи
з учнями на період карантину з 23.05.2022 р. по 27.05.22 р.
Англ. Мова
23. 05. Контроль усного мовлення
25.05. Контроль письма
Українська мова
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
23. 05, тема – Р. М. Усний докладний переказ тексту, завдання – вправа 717.
23. 05, тема – Р. М. Публіцистичний стиль. Твір-роздум у публіцистичному стилі,
26, 05, тема – Повторення. Самостійні частини мови, завдання – скласти словниковий тренувальний диктант.
26. 05, тема – Повторення. Службові частини мови. Вигук, завдання – Скласти завдання для повторення теми.
Зарубіжна ЛІТЕРАТУРА
24. 05, тема – Узагальнення вивченого про творчість О. Олеся, завдання – виразне читання поезій, аналіз драматичного етюду «По дорозі в казку»
24. 05, тема – Тематична контрольна робота (Леся Українка, М. Вороний, О. Олесь), завдання – виконати тест https://naurok.com.ua/test/tvorchist-lesi-ukra-nki-m-voronogo-o-olesya-327023.html
Фізика
24.05 Захист проектів
26.05 Повторення. Кінематика
https://naurok.com.ua/test/kinematika-584512.html
Повторити §4-8
ДЗ:
На ст. 55 та виконайте «Завдання для самоперевірки до розділу І.Частина І»(по рівнях)
27.05 Повторення. Динаміка і закони збереження
https://naurok. com.ua/test/dinamika-i-zakoni-zberezhennya-651733.html
Повторити §9-18
ДЗ:
На ст. 118 та виконайте «Завдання для самоперевірки до розділу І.Частина ІІ»(по рівнях)
Алгебра
23.05.2022 р. Похідна та її застосування . Д.з. Повт. Розділ 3. Перегл. навч відео https://www.youtube.com/watch?v=i6nv6RVbWqE Вик. №№582(а, б), 599(а), 605(г), 646(а)
25.05.2022 р. Підсумкова контрольна робота. Д.з. Повторення
30.05.2022 р. Розв’зування вправ і задач. Перегл. навч. відео https://www.youtube.com/watch?v=mP0d_Um-4cw Д.з. Вик. тест https://naurok.com.ua/test/pidsumkoviy-test-pohidna-ta-zastosuvannya-314195.html
01.06.2022 р. Підсумковий урок. Повторення
Геометрія
24.05.2022 р. Застосування векторів . Самостійна робота. Д.з. Повт. Пар. 37, перегл. навч. відео https://www.youtube.com/watch?v=8f4qhDxMpqA . Вик. №№1358, 1360
26.05.2022 р. Підсумкова контрольна робота. Повторення.
31.05.2022 р. Розв’язування задач і вправ. Повторення
02.06.2022 р. Розв’язування задач і вправ . Повторення
Факультатив з математики
27.05.2022 р. Методи розв’язування планіметричних задач:площа, як допоміжний елемент. Метод координат. https://vseosvita.ua/library/tema-metodi-rozvazuvanna-planimetricnih-zadac-314675.html
03.06.2022 р. Методи розв’язування планіметричних задач: за допомогою векторів, симетрії та геометричних перетворень. https://naurok.com.ua/geometrichni-ta-algebra-chni-metodi-rozvyazuvannya-planimetrichnih-zadach-193999.html
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Громадянська освіта
24.05
Тема. Практичне заняття. «Глобальні проблеми сучасності»
27.05
Тема. Європейський вибір України
Д/з опрацювати тему 3 7 розділу
ГЕОГРАФІЯ
25.05.22р. Опрацювати §45. Україна в системі глобальних економічних відносин.
БІОЛОГІЯ
23. 05.22. Повторення розділу «Спадковість і мінливість»
25.05.22. Повторення розділу «Репродукція та розвиток.»
ХІМІЯ
25.05.22 Повторення: Розв`язання розрахункових задач на виведення формули. https://www.youtube.com/watch?v=5UjX1geJaLY
26.04.22 Контрольна робота з теми: «Багатоманітність та зв`язки між класами органічних речовин» https://naurok.com.ua/test/bagatomanitnist-ta-zv-yazki-mizh-klasami-organichnih-rechovin-491579.html
ЗАХИСТ УКРАЇНИ
26.05.22 10 клас ЗАХИСТ УКРАЇНИ Запобігання виникненню можливих надзвичайних ситуацій. Підсумкове тестування. https://naurok.com.ua/test/pidsumkova-kontrolna-robota-dlya-divchat-10-klas-za-rik-1559391.html
Інформатика
24.05 Забезпечення конфіденційності електронних документів
Переглянути відео та зробіть короткий конспект :
https://www.youtube.com/watch?v=qT-lPnFXYT4
26.05 Забезпечення конфіденційності електронних документів. Електронний офіс.
Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=qT-lPnFXYT4
На основі відео запишіть собі короткий конспект
Підсумковий тест https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3538912
Тест активний до 22:00
ТЕХНОЛОГІЇ
ФІЗКУЛЬТУРА
23.05. Виконати корисні вправи для спини. https://www.youtube.com/watch?v=9nbHrmHaYs0
24.05. Тести з футболу. https://naurok.com.ua/test/zhesti-u-futboli-1504406.html
27.05. Танцювальна розминка. https://www.youtube.com/watch?v=sMXe9IXDQ9c
Только не кладите это в рот
Врачи предупреждают, что жуки с наших рук легко попадают в наши системы
Проклинать вашего больного коллегу за инфекцию, которая, как вы чувствуете, поселилась в вашей груди? Возможно, вы захотите направить палец вины ближе к дому.
Вполне возможно, что вы заразились каким-то респираторным жуком, присосавшимся к вашим легким. То же самое можно сказать и о некоторых желудочно-кишечных заболеваниях, которые иногда возникают у людей.
Это потому, что при ряде инфекций люди иногда делают себе прививку. Они берут микробы, которые подцепили на своих руках, когда висели на автобусных столбах или пожимали руку, на которую кто-то недавно чихнул, и доставляли микробов туда, где они могли превратиться из безвредных в болезнетворные.
В двух словах, они засовывают покрытые микробами пальцы в рот, протирают глаза, они даже, как известно, засовывают палец в ноздрю.
И вуаля! Насекомое на коже становится насекомым на слизистой оболочке — гораздо более пористая поверхность и более легкий путь к теплому и гостеприимному месту, куда жук может мигрировать.
Гели для мытья рук и спиртосодержащие гели могут удалить эти микробы с ваших пальцев. И именно поэтому чиновники общественного здравоохранения неустанно повторяют мантру мытья рук, особенно в сезон простуды и гриппа.
Но группа исследователей предполагает, что есть часть уравнения профилактики, которую представители общественного здравоохранения недостаточно часто подчеркивают: если вы держите пальцы подальше от рта, носа и глаз, вы снизите риск самопрививки. .
«Люди трогают свое лицо, трогают рот, ковыряются в носу и все такое. И таким образом они могут перенести эти вирусы, которые находятся на их руках, на слизистую оболочку… где они действительно могут заразить нас», — говорит Владимир Алонсо, исследователь инфекционных заболеваний из США
Международный центр Фогарти Национального института здравоохранения.
Недавно Алонсо и его коллеги написали письмо в Journal of Infectious Diseases, чтобы подчеркнуть это.
Они провели небольшое исследование, в ходе которого наблюдали за 249 случайно выбранными людьми в общественных местах, таких как система метро Вашингтона, округ Колумбия, и Флорианополис, Бразилия. Люди, которых они наблюдали, касались общих поверхностей, а также области рта и носа со скоростью 3,3 и 3,6 прикосновения соответственно в час.
Их смысл? Само по себе мытье рук не может справиться с инфекционным потенциалом самопрививки. Или, как они выразились, «Возможности повторного заражения рук в общественных местах возникают гораздо чаще, чем любая приемлемая частота мытья рук».
Они предлагают, чтобы кампании общественного здравоохранения также информировали людей о том, как они заражают себя, прикасаясь к своим слизистым оболочкам, чтобы они лучше осознавали роль, которую такое поведение может сыграть в заражении.
Доктору Джоди Ланард нравится предложение. Ланард, эксперт по информированию о рисках из Принстона, штат Нью-Джерси, внимательно следит за сообщениями общественного здравоохранения о гриппе и говорит, что чиновники часто преувеличивают преимущества мытья рук.
Это не значит, что Ланард не верит в мытье рук. На самом деле она большая поклонница этой практики. Но она предпочла бы, чтобы власти придерживались научной точки зрения, и говорит, что не так уж много доказательств того, что мытье рук снижает передачу гриппа.
(Это не значит, что это не так, просто существует не так много исследований, показывающих, что это так. Исследования, направленные на ответ на такого рода вопросы, могут быть трудными для проведения.)
Ланард считает, что сообщения общественного здравоохранения должны указывать на вероятность того, что частое мытье рук снижает риск заражения простудой и гриппом. «Мне нравится это слово «правдоподобный». Оно скрывает множество недостатков веских доказательств».
И она говорит, что идея рассказать людям о самопрививке имеет смысл, потому что бывают моменты, когда люди просто не могут помыть руки, например, в общественном транспорте.
Автор книги по гигиене говорит, что сообщения общественного здравоохранения о мытье рук и самостоятельной прививке должны быть синергетическими. «Я не думаю, что это вопрос «или-или», — говорит доктор 9.0003
Бонни Генри, автор книг «Мыло и вода» и «Здравый смысл».
Может быть трудно заставить людей задуматься о самостоятельной вакцинации, говорит Генри, медицинский директор службы профилактики и контроля инфекционных заболеваний в Центре контроля заболеваний Британской Колумбии.
«Когда вы говорите: «Не делайте чего-то», люди не так сильно резонируют, как во многих случаях», — говорит она.
«Важно сообщить им об этом. Но я думаю, что неизбежно, что вы будете прикасаться к своему лицу, и вам действительно нужно убедиться, что вы регулярно моете руки, потому что это то, что защитит вас в конце день.»
НЕ ЗАСУШИВАЙ СВОЙ ПАЛЬЦ В РОТ
Вокруг ходит какой-то серьезный фанк, и, кажется, я его уловил. В течение последних нескольких дней я боролся с першением в горле, заложенностью носа, давлением в носовых пазухах… и, что хуже всего, с низким уровнем энергии. Это чувство, чувство, что я вот-вот потеряю сознание, было тем, что я чувствовал каждый день во время химиотерапии. Я боюсь этого пугающего отсутствия контроля над своим телом, неспособности держать себя в вертикальном положении.
В некотором смысле, я полагаю, это хорошо, что это произошло, так как я был в пути, иди, иди уже какое-то время. Некоторое время назад я отправил переработанный вариант своего романа своему агенту, я путешествовал, моя сестра гостила у нас (и до сих пор здесь, страдая теми же симптомами, что и у меня), и мы Я все еще в разгаре ремонта на кухне… Я думаю, что это просто способ моего тела сказать мне, что надо ЗАМЕДЛИТЬСЯ.
Конечно, это не значит, что у меня нет времени рассказать вам историю.
Когда мне было семь, мне удалили миндалины. Я мало что помню об операции, за исключением того, что мне пришлось остаться в больнице, и когда я проснулся после процедуры, у меня кружилась голова, и у меня болело горло. В конце концов надо мной появилась голова медсестры.
— Не говори, — сказала она. «Хочешь воды?»
Я кивнул.
— Я скоро вернусь, — сказала она. — Но пока меня нет, что бы ты ни делал, НЕ ЗАСУСЬ ПАЛЕЦ В РОТ.
Затем она исчезла. Думая об этом сейчас, я не могу представить себе более глупого слова, которое можно было бы сказать семилетней девочке, прежде чем она будет предоставлена самой себе. Особенно, когда этим семилетним ребенком был я, который все подвергал сомнению и не любил, когда ему говорили, что делать.
Я посмотрел на потолочную плитку в послеоперационной палате и сглотнул. У меня пересохло в горле, и было странное ощущение, как будто что-то застряло в нем.
Я ожидал, что медсестра вернется в любой момент с моей водой, но ее не было.
Я обдумывал ее прощальные слова.
НЕ СОЕДИНЯЙТЕ СВОЙ ПАЛЬЦ В РОТ.
До того, как она упомянула об этом, у меня не было никакого желания подносить палец ко рту. Теперь это было все, о чем я мог думать.
Прошло еще несколько минут. До сих пор нет воды.
И все же я задумался. НЕ НУЖНО ПАЛЕЦ В РОТ. Почему она решила, что это то, что я планировал?
Я представил множество других, более очевидных предупреждений, которые она могла бы выдать.
НЕ ПЫТАЙСЯ ВСТАТЬ.
НЕ ВЫТЯГИВАЙТЕ ЭТУ ТРУБКУ ИЗ РУКИ.
НЕ НАЖИМАЙТЕ КНОПКУ «СПЕЦИАЛЬНАЯ МЕДСЕСТРА», ЕСЛИ ВЫ ЭТОГО НЕ ПОДРАЗУМЕВАЕТЕ.
Но она ничего этого не говорила. Она сказала, НЕ ЗАСУСВАЙТЕ СВОЙ ПАЛЬЦ В РОТ. Почему она так конкретно упомянула об этом?
У меня было много вопросов и ни одного ответа, а медсестры нигде не было видно. Но был мой палец, и был мой рот. Мое семилетнее любопытство было задето.
