Сімейні традиції
14 Грудня 2017
8,908Сім’я – чи не найважливіша складова в житті кожної людини. Знайомства, дружба, кохання приходять і йдуть, а сім’я – це те, що залишається попри все. А що робить сім’ю сім’єю, а не просто купкою розрізнених людей з різним ступенем спорідненості? Члени справжньої родини знають, чують та розуміють одне одного. І в цьому не останню роль відіграють сімейні традиції.
Традиції в родині можуть бути великі чи маленькі, помпезні чи й зовсім незначні, але головне – це те, що ваші діти понесуть їх крізь покоління. Так само, як ви несете у власну родину традиції, які були прийняті у вашій сім’ї, коли ви самі були дітьми. Якщо традиції підтримувати правильно, вони створюють специфічну атмосферу, казкову магію, особливий святковий дух та смак у прісному повсякденному житті.
Роль сімейних традицій
Самоідентифікація
Сімейні традиції можуть розповісти цілу історію про родину. На ширшому рівні традиція вчить, до якого народу належить родина, яке її коріння. Традиція відкриває завісу над релігійним та культурним тілом, з якого походить родина, пов’язує із далекими пращурами.
У зимовий час святкування Різдва – це одна з таких потужних сімейних традицій українського народу, витоки якої лежать у глибоких пластах народної пам’яті та народних уявлень. В цей день весь рід збирається колядувати навколо куті, за багатим столом. Іноді це єдиний день у році, коли родичі мають змогу насолодитися товариством одне одного. І хай роль солом’яного дідуха в наш час часто відіграє ялинка, привнесена в культурну традицію зовсім нещодавно, але дух відродження до нового життя, урочистість та надія на краще так само панують у сім’ях, як і багато сотень років тому.
Сімейні традиції мають величезне значення для самовизначення дитини. Деякі психологи дотримуються такої думки, що чим сильніші традиції в родині, тим більш самодостатньою та впевненою в собі виростає дитина. Воно й не дивно, адже традиції з юних років створюють стійке враження приналежності до чогось більшого, ніж ти є сам, а це дає впевненість та підтримку.
Спогади
І хоча загальна символіка зимових свят – одна для всіх, у кожній родині є свої особливі традиції на Новий Рік та Різдво. Хтось із солодким щемом згадує, як у дитинстві тер мак на кутю, а комусь миліші спогади, як приємно було ховатися в кутку за запашною ялинкою та уявляти себе відчайдушним самотнім мандрівником. У будь-якому разі ці спогади нерозривно пов’язані з подіями, які об’єднували всю родину.
Приємні спогади з дитинства мають значно більшу вагу, ніж матеріальні речі. Щасливе дитинство – найкращий старт у житті, головна запорука стати оптимістичною, емоційно зрілою людиною. Позитивні спогади мають величезну кількість переваг: вони діють як протиотрута проти депресивних станів, закритості та недовіри, тривожності та самотності.
Приємне очікування
Кожного року ми з нетерпінням чекаємо на свята. Уявляємо, як будемо прикрашати ялинку, вигадувати страви на святковий стіл. Як зберемося разом, які подарунки приготуємо близьким. І неважливо, віримо ми в дива чи ні, свята в родинному колі викликають в нас асоціації з чимось приємним і рідним.
У нашому житті, яке з кожним роком стає все швидшим і непередбачуванішим, сімейні традиції відіграють роль таких собі острівків постійності. Особливо, якщо видався не дуже вдалий рік, або ви перебуваєте у підвішеному стані і не знаєте, чого чекати від майбутнього. Навіть найменші сімейні традиції дуже потрібні в таких випадках: наприклад, при переїзді в інше місто, або ж коли в родині поповнення, діти можуть бути впевнені, що світ залишився стабільним, завдяки суботньому походу на піцу або лижній прогулянці з татком.
Зближення
Завдяки сімейним традиціям родичі мають змогу не лише вивчити одне одного, а й зменшити відстань між поколіннями. Навряд чи у трирічного малюка, шістнадцятирічної дівчини та сімдесятирічної бабусі є інші можливість побути в одному полі. Навіть, якщо їхня взаємодія не надто активна, їх об’єднають однакові спогади, вони стають частиною одного цілого.
Члени родин, що плекають сімейні традиції, мають значно більше шансів порозумітися у складних ситуаціях. Родичі краще знають одне одного, мають більше взаємної довіри.
Як заснувати традиції у власній родині?
Звісно, всім нам хочеться перенести традиції, які були нам знайомі з дитинства, у власні родини. Але ще важливіше виробити свої особливі традиції, котрі відповідатимуть духу і атмосфері саме у вашій сім’ї. Іноді традиції, до яких ми звикли, можуть стати навіть приводом для сварок між чоловіком та дружиною. В такому разі краще відверто поговорити і вирішити, що насправді є для кожного з вас значущим, а що можна залишити поза увагою.
Засновуйте традиції, коли є така потреба. Забувайте традиції, котрі стали вам нецікавими та непотрібними. Сім’я – це живий організм, який розвивається, а сімейні традиції мають бути органічною частиною життя родини. Коли ви намагаєтеся сформувати навіть найкращий, як вам здається, родинний ритуал, або запровадити найвеселіше святкування, навряд чи воно приживеться, якщо спричиняє більше напруги, аніж радощів. Сімейні традиції мають бути приводом зріднитися і відпочити від сірих буднів у родинному колі.
Тож хай свята у вашій родині будуть світлими, родинне коло – великим і дружним, а традиції об’єднують вас.
Катерина Баганецька
Сімейні традиції та звичаї : Сімейне життя
Сімейні традиції та звичаї є невід’ємним атрибутом сімейного щастя і благополуччя. Колись традиції були обов’язковою складовою згуртованої сім’ї, відображаючи моральну позицію всіх її членів. Багато традиції переходять з покоління в покоління, повністю воспринимаясь молодою сім’єю сучасного суспільства. Залучення дітей з самого раннього дитинства до сімейних традицій прищеплює їм важливість сім’ї і сімейних взаємин.Кожен з нас прагне створити у своїй родині затишок, атмосферу гостинності, неповторності, щоб, перебуваючи далеко від дому, кожен з членів сім’ї розумів, що його чекають вдома, обов’язково вислухають і зрозуміють, нададуть підтримку і допомогу у скрутну хвилину. У кожній сім’ї обов’язково повинні бути традиції, які згодом діти перенесуть у доросле життя і свої сім’ї. Колискова пісенька перед сном… казка на ніч… легендарні «сімейні обіди у вихідні» — все це має велике значення для становлення справжньої сім’ї. Крім того, це особливо важливо для дитини, якій це допомагає відчути себе значущою частиною Прізвища, для розвитку почуття захищеності та впевненості, а також це тепло, це цінності, це незмінно. Важливо, що все це творить затишну та дружню атмосферу, стабільність і взаємопідтримку і взаємодопомога в сім’ї.
Часто ми не в змозі виділити звичаї, які прийняті в нашій родині, оскільки багато ми перейняли з дитинства. Для нас вони настільки природні, що ми навіть не замислюємося. Традиції і звичаї в родині складають духовну ауру будинку, включаючи в себе і уклад життя, і розпорядок дня, і взаємовідносини членів сім’ї, і різні щоденні ритуали. Будинок, «звикаючи до своїм мешканцям, вловлює їхню енергетику, взаємовідносини і ритм життя, і як би підлаштовується під нього. Не рідко дотримання традицій допомагає нам жити. Якими б дивними часом звичаї, важливо, щоб вони не були надуманими. Вони повинні входити у ваше життя природно.
У багатьох сім’ях увійшло в звичку збиратися за столом вечорами і за чаєм обговорювати події дня, що минає, будувати плани на майбутнє. Батьки розповідають про те, як провели день і діляться своїми враженнями, виявляють увагу до проблем один одного. Це ж дозволяється зробити і дитині (дітям). Прекрасною і корисною традицією є щоденне читання вечорами, спільне обговорення почутого, висловлення своєї думки і вислуховування думки інших членів сім’ї. Зараз популярністю користується звичай спільних поїздок на море або сімейний відпочинок в період відпусток.
Дуже складно виробляти сімейну традицію, коли діти стали дорослими і у них вже сформувалося ставлення до сім’ї. Зовсім інша справа, коли батьки показують дитині світ у всій його красі, оточують його любов’ю і формують стійку життєву позицію протягом усього життя. Малюки сприймають світ так, як роблять це їхні батьки. Саме від них залежить те, яке надалі відношення буде мати дитина до себе, оточуючих і життя в цілому. Для нього життя може видаватися у вигляді нескінченного свята або цікавого і захоплюючого подорожі, а може представлятися у вигляді лякаючою вилазки по диких місцях або у вигляді невдячного важкої праці, який чекає його відразу після закінчення школи.
Якщо в більшості випадків сімейні традиції та ритуали приносять лише радість і задоволення, а не обмеження, це сприяє зміцненню в дітях почуття цілісності та єднання сім’ї, відчуття неповторності будинку і власної впевненості в майбутньому. Внутрішнє тепло і оптимізм у нас формується з дитинства, тому, чим більше це заряд, тим краще. Чим щасливішим і радіснішим дитинство дитини, тим счастливее він буде в подальшому дорослому житті.
Можна почати з самого простого – читати перед сном. Навіть якщо дитина ще зовсім маленька, і не розуміє те, що ви йому говорите, один ваш голос буде надавати неймовірну користь для малюка. Слід уважно ставитися при цьому до вибору казок. Книги повинні вчити дитину, виховувати і розвивати в ньому певні якості. Можна спробувати складати повчальні казки самим, роблячи упор на той виховний елемент, який ви вважаєте за потрібне. Тільки вони не повинні бути занадто довгими, інакше дитина може перевтомитися. Двадцатиминутного оповідання буде цілком достатньо. Наприклад, казка про те, як один хлопчик (дівчинка) не хотів (а) митися, в результаті чого всі друзі від нього (неї) пішли. Але потім фея принесла йому (їй) ароматне мило зі смаком полуниці, і сталося диво, він (а) став (а) чистим (ой) і друзі, знову повернулися. Версій може бути безліч. А якщо всі ці казки власного виробництва записати в окремий зошит і на ювілейну дату (наприклад, 18-тиріччя) подарувати їх своєму чаду. Це буде справжнім сімейним подарунком, який, думаю, ваша дитина збереже і передасть своїм дітям, додавши щось своє.
Сімейні традиції та ритуали дозволяють формувати у малюка відчуття стабільності того чи іншого сімейного укладу. Наприклад, незалежно від чого-небудь, відбудеться те, що у нас заведено. Крім того, щоденні ритуали створюють унікальні дитячі спогади, які коли-небудь ваш малюк розповість своїм дітям. Традиції сім’ї дають можливість дитині відчути почуття гордості за свою родину і за себе.
Створити власні традиції в сім’ї, які будуть передаватися від дітей до внуків і т. д., може кожен з нас. Тільки при цьому необхідно враховувати, щоб те чи інше подія було яскравим і незабутнім для дитини, а головне позитивним, щоб повторювана подія дотримувалося в обов’язковому порядку, незалежно від чого-небудь, а головне, щоб у цьому традиційному подію було щось, що впливало б на почуття і сприйняття дитини.
Слід зазначити, що далеко не у всіх сім’ях існують родинні традиції і свята. І справа тут не у відсутності часу. Просто ці люди втратили зв’язок між собою, вони не знають про що говорити один з одним, їм в тягар часто побачити рідні обличчя. Все це говорить про функціональному порушенні життя вдома. Цей будинок, як і сім’я, має крихкі і неміцні сполучні нитки.
Якими ж можуть бути сімейні звичаї?
Дружна і щаслива сім’я може придумати для себе «особливе» вітальне слово, яке буде зрозуміло тільки членам родини. Цікаво, якщо при вітанні один одного, хтось один вимовляє першу половину слова, а його співрозмовник його закінчує. Теж саме відноситься до прощання. Можна придумати забавні побажання один одному на весь день.
Кухня таїть у собі величезний простір для фантазії щодо створення сімейної традиції. Або, наприклад, кулінарні здібності когось із членів сім’ї. Чудово, коли у вихідні дні вся родина збирається в хаті за сімейним обідом або вечерею. Важливо, щоб ця подія не зводилося до смутному поїдання делікатесів, а запам’яталося у вигляді святкового заходу, який супроводжується сміхом і посмішками членів сім’ї, веселощами, дзвоном келихом і аромат смачних домашніх страв.
А ще, буде весело і цікаво, якщо малюк теж буде брати участь в приготуванні будь-якого традиційного кулінарної вишуканості, який також займе почесне місце на святковому столі. Або, наприклад, можна з дитиною щонеділі готувати щось новеньке зі страв традиційної кухні і кухні різних країн – теж свого роду традиція. Дитині буде не тільки цікаво освоювати приготування чогось нового, але і він зможе наочно це побачити і спробувати. Так дитина зможе багато чого дізнатися про різні народи і їх традиції, освоїти їх особливості поведінки за столом (їсти паличками, пити з піали тощо).
В якості сімейної традиції може виступати і щорічний виїзд на природу в перші вихідні літа.
Як це ні парадоксально звучить, але найкращою сімейною традицією вважається свято дня народження. Багато хто з нас із тугою згадують, що в дитинстві у нас не було заведено відмічати дні народження. Тому відзначати день народження свого малюка ви можете як найкращий сімейне свято, на який він запросить своїх кращих друзів. Це дозволить дитині відчути себе значимим членом родини, навчить його приймати гостей, і що важливо, сформує у нього традицію неодмінно відзначати день народження.
Дорослі на день народження дитини можуть придумати безліч самих різних, але особливих тільки для нього ритуалів. Наприклад, відзначати зростання дитини на спеціальній лінійці, обводити ручку або ніжку дитини або створити фотогалерею, словом, все те, що допоможе дитині згадати свої дитячі роки та пов’язані з цим щасливі миті.
Також дитини можна залучити до складання сімейного генеалогічного древа або колекціонування чого-небудь. Дуже важливо, щоб це приносило радість всім членам сім’ї.
Не важливо, чи хочете ви зберегти традиції сім’ї чоловіка або власної або створюєте щось своє, головне пам’ятати, що дитинство формує особистість дитини. Дуже важливо, щоб це дитинство у дитини було. Будьте у всьому міру, адже занадто суворі правила, які не залишають волі дитини, сприяють перенапруження його психіки. Відсутність стабільності в сімейному укладі і передбачуваних ритуалів, які б заспокоювали малюка своєю обов’язковістю, вселяють у малюка відчуття незахищеності та вразливості. Важливо не забувати, що будь-які правила доречні, якщо вони не роблять життя складніше.
Сімейні походи в театр або виїзд на природу, спільний перегляд нового дитячого кіно, поїздки до бабусі на кожен день народження та обов’язкове виготовлення для неї подарунків власними руками — все це є обов’язковою складовою сім’ї, запорукою прекрасного душевного самопочуття, збереження сприятливої обстановки у сім’ї. Нехай у вашому домі завжди буде затишок і тепло!
Сімейні традиції в Україні
Тема. Сімейні традиції в Україні
Виконати завдання та опрацювати контрольні питання
1.Поняття про сімейні традиції. сімейні стосунки, субординація.
Сімейні традиції важливі в житті кожної людини. Ви коли-небудь замислювалися, які сімейні традиції притаманні вам і вашим родичам.
Можливо, щосуботи чоловік в будинку готує смачний сніданок для всіх членів сім’ї, а може четвер – це день перегляду цікавого кіно. Поїздка з батьками в їх відпустку на море або банальну риболовлю теж є сімейною традицією.
Хочу зауважити, що не тільки дії зароджують традиції, а й відносини або турбота в родині відноситься до цього.
Систематичні дії або відносини, які об’єднують усіх членів родини, прийнято називати сімейними традиціями. Можна навіть сказати, що це певний ритуал, якого прийнято негласно дотримуватися, щоб відчувати єдність.
Необхідність таких обрядів допомагають не тільки знаходитися частіше разом, але і несе глибокий психологічний сенс. У підсвідомості людини вибудовується нормативна база правильного ставлення до сімейних уз і турботу про ближніх [3, с. 47].
В майбутньому ця культура поведінки буде вноситися в новоспечену сім’ю, але з правом видозміни і доповнення цих ритуалів. Давайте детальніше поговоримо про це.
Сімейні традиції має кожна сім’я. У світі існують мільйони таких родин, а тому і кількість різних ритуалів просто зашкалює. Існує також духовна і моральна сторона, яка об’єднує люблячих один одного членів сім’ї.
Ми збираємося не тільки на святкування, а й коли в житті є втрати, а також проблеми. Прояви взаємодопомоги і взаємопідтримки є частиною цього обряду [6, с. 15].
Сміливо можна заявити, що дотримання норм в сім’ї, правил поведінки, поглядів, а також звичаїв, яким властиво передаватися з покоління в покоління, це і є сімейні традиції. Найчастіше зустрічається така ситуація, що діти, спостерігаючи всі вищевказані норми сім’ї, намагаються їх впроваджувати в майбутньому.
Кожному хочеться, щоб їхні діти їздили до бабусі в літні канікули, а також відзначали в колі друзів і однокласників дні народження. У процесі життя ми вшановуємо пам’ять про минулих рідних, а також створюємо відбиток про себе майбутнім спадкоємцям.
Сімейні традиції та їх позитивні сторони. Іноді виникають питання, а навіщо так напружуватися і наслідувати звід правил, які були придумані кимось. Здавалося б, сімейні традиції створені лише для зустрічі і проведення часу, але не будемо забувати про психологію цього явища.
Існує безліч позитивних сторін, які змусять вас задуматися про це. Деякі з них впливають навіть на доросле життя дитини, а також її майбутнє щастя [6, с. 19].
Виділимо першу трійку важливих моментів:
Розвиток дитини відбувається набагато позитивніше і спокійніше. Малюк бачить повторювані дії (святкова вечеря, сімейні прогулянки, підготовка до Нового року і так далі), які дають можливість відчути стабільність.
Для дорослих є багато позитивних сторін, які зміцнюють любовні узи, а також зароджують довірчі відносини [3, с. 48].
Поважання сімейних традицій багато значить для кожного його члена, адже це показує значущість сім’ї в цілому. Дотримання сімейних традицій щільно переплітається з глобальною проблемою культурного збереження кожного народу.
Предки намагалися створити закоренілі обряди і ритуали всередині сім’ї, які слід пам’ятати і підтримувати. Деякі моляться перед їжею, а інші дякують кожного, хто може в цю хвилину розділити вечерю.
Якщо люди почнуть нехтувати особистими традиціями, то в майбутньому може постраждати вся нація. Немає єдності в душі, сім’ї, а значить, і не буде ні в чому. Ось і виходить, що позитивних сторін набагато більше, ніж ми собі думаємо.
Починаючи з гарних моментів з самого дитинства і закінчуючи неймовірною відповідальністю перед своїми спадкоємцями. Потрібно дотримуватися старих традицій, а також не забувати створювати нові.
Після того як двоє людей створили сім’ю, перед ними виникає багато позитивних, а також негативних моментів. Буває, що з’являються розбіжності з приводу, чиї ж сімейні традиції шанувати і дотримуватися.
Більшість з них закладені в підсвідомість людини і міняти їх буде важко. Інші ж можна коригувати або ж створювати. В цьому немає нічого поганого і важкого. У всіх починаннях потрібно проявляти бажання та ініціативу [5, с. 21].
Існує чотири основних правила, які допоможуть вам реалізувати вашу ідею:
При появі бажання створити нову сімейну традицію потрібно обов’язково її записати.
Наступний етап – поділіться ідеями з домочадцями, можливо, вони внесуть необхідні коректування і доповнять своїми ідеями;
Одне з основних правил – ця перша реалізація повинна пройти якомога яскравіше і більше запам’ятатися. Всі повинні залишитися не тільки задоволені, але і з відчуттям, що як би дочекатися наступного разу. Все повинно пройти в веселих тонах і максимумі позитиву;
Тут найголовніше нікуди не поспішати і не переборщити. Кожна сімейна традиція повинна впроваджуватися поступово і в міру. Відразу п’ять ідей в тиждень реалізовувати не потрібно. Дайте час певній події зайняти важливе і звичне місце в житті рідних або близьких.
Процес закріплення не надто довгий, але буде можливість кожен раз доповнювати цікавими ідеями;
Останній етап – це стовідсоткове закріплення. Після кількох разів повторення вашої задумки настане момент звички, і ви самі не зрозумієте, як без цього жили раніше.
У наступні рази слід не нехтувати створеною традицією і намагатися сумлінно виконувати її, але бувають і виключення, коли можна і пропустити [5, с. 24].
2.Ознайомлення з поняттям «родина». Родовід, його значення для українця.
Рід. Родина. Родовід. Це культові поняття нашого народу, це святиня, про яку складено чимало приказок і прислів’їв: «З роду в рід», «Так на роду написано», «Який рід, такий плід», «Без роду немає народу», «Роде мій красний, роде мій прекрасний».
Останнім часом вживається і більш широка поетизована назва родоводу — Берегиня.
Берегти свій рід, свій родовід, пам’ять про нього — одне із завдань і в педагогіці. Зацікавленість історією родоводу, повага до нього не приходять самі собою, їх потрібно виховувати, підтримувати добрими справами як у сім’ї, так і в школі.
Є родини, які мають багато родичів, яких діти іноді й не знають, бо дорослі не завжди родичаються.
Народна родинна педагогіка склала чималий словник для позначення сімейно-родинних відносин та стосунків. З ними потрібно познайомити і дітей [1, с. 17].
Для цього сім’ї одного роду повинні спілкуватися між собою, підтримувати теплі родинні стосунки: зустрічати сімейні та народні свята, обговорювати родинні справи, допомагати одне одному, привчати і прилучати до цього й дітей ще змалку.
3.Сімейні свята, обряди, система етнооберегів.
Сім’я – це базовий осередок суспільства, що складається з двох або більше осіб, пов’язаних між собою шлюбними, родинними, батьківськими відносинами, що мають загальний побут, а також такі, що несуть взаємну моральну, правову і соціальну відповідальність.
Незмінним залишаються основні функцій сім’ї – репродуктивна і виховна (тобто фізичного і духовного відтворення населення), і тільки в сім’ї вони здатні виконуватися повноцінно і природно [6, c. 43].
Саме сім’я протягом всієї історії є важливим середовищем формування особистості і найголовнішим інститутом виховання, що відповідає не тільки за соціальне відтворення населення, але і за відтворення певного способу його життя.
Активна роль сім’ї не обмежується лише областю суспільного буття, а триває і в інших сферах суспільного життя. Як первинна форма спільності людей, сім’я безпосередньо поєднує в собі індивідуальний і колективний початок.
В цьому сенсі вона є ланкою, що пов’язує не тільки біологічне і соціальне, але також індивідуальне і суспільне життя людей, слугує для них першим джерелом соціальних ідеалів і критеріїв поведінки [6, с. 45].
Сім’я передає і створює духовні цінності. В основі культури кожного народу лежать сімейні традиції, звичаї і свята. Саме на них і виховується кожне підростаюче покоління. Свято з найдавніших часів є невід’ємним елементом культури.
Свято – це відрізок часу, виділений в календарі в честь чого-небудь або кого-небудь, що має сакральне (не побутове, міфічне значення) і пов’язане з культурною або релігійною традицією.
У комплексі традиційних сімейних обрядів XIX – поч. XX ст. важливе місце належало родильній святковості та обрядовості. У ній переплелись давні вірування, магічні дії з раціональними, виробленими практичним досвідом протягом віків.
Народження дитини завжди було важливою подією в житті сім’ї та цілої громади. Згідно зі звичаєвим правом, новостворена сім’я набувала чинності лише після народження дитини [2, с. 18].
Бездітність вважалася великим лихом, про що свідчить і прислів’я: «Хата з дітьми – базар, а без дітей – цвинтар». Родильну обрядовість українців XIX – поч. XX ст. складають чотири цикли: передродові, власне родильні, післяродові та соціалізуючі, тобто прилучення немовляти до роду, сім’ї та колективу
Завдання
1.Випишіть зміст ознайомлення учнів з родинними стосунками з навчальної програми за схемою:
Клас
Назва розділу
Зміст роботи
4
Родинні стосунки. Добробут сім’ї.
елементами економічного виховання формувати уявлення про добробут сім’ї, умови заощадження сімейного бюджету; розвивати логічне мислення; формувати вміння аналізувати вчинки, оцінювати ситуації, робити висновки, виховувати інтерес до розв’язання соціальних питань, дружні стосунки.
3
Сім’я. Родинні стосунки. Взаємодопомога членів сім’ї
самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії, дотримуватися норм мовленнєвої культури, цінувати культурологічні основи сімейних явищ, розширити явища учнів про сім’ю як чинник здоров’я, про те, що сім’ї бувають різними, виховувати дбайливе ставлення до здоров’я всіх членів сім’ї, повагу до старших членів родини.
2.Випишіть із тлумачних словників значення слів сім’я, рід, родина, родовід, родичі, оселя, фамілія.
Сім’я – це базовий осередок суспільства, що складається з двох або більше осіб, пов’язаних між собою шлюбними, родинними, батьківськими відносинами, що мають загальний побут, а також такі, що несуть взаємну моральну, правову і соціальну відповідальність.
Рід — це кілька поколінь, які походять від одного предка.
Родина — група споріднених людей, яка складається з жінки, чоловіка, дітей, бабусі, дідуся, що живуть разом.
Родовід — це рід з усіма родичами та свояками, це родинний кущ, родинне деревце, яке повинен знати й шанувати кожний його член.
Родичі — фізичні особи, природний зв’язок між якими ґрунтується на походженні один від одного або від спільних предків і має правове значення у випадках, передбачених законодавством.
Оселя – це місце проживання.
Фамілія 1. розм. Те, саме, що прізвище.
2. заст. Рід.
3. діал. Родина, члени родини, сім’я.
4. У Стародавньому Римі — родина разом з клієнтами та рабами.
3.Доберіть твори про матір, які можна використовувати під час роботи над темою «Родина».
«Пісня про матір» Б. Олійник, «В хаті сонячний промінь косо» В. Симоненко, «Лебеді материнства» В. Симоненко.
4.Підготуйте власне родовідне дерево, розкажіть про ваш родовід.
Література
1.Дарманський П.Ф. Обряд у житті людини. — К., 1974.
2.Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї нашого народу. — К., 1966.
3.Родинно-сімейна енциклопедія / За ред.. Ф.Р. Арвата. — К., 1996.
4.Скуратівський В. Берегиня. — К., 1987.
5.Скуратівський В. Погостини. — К., 1990
6.Щербань П. Національне виховання в сім’ї . — К., 2000.
Традиції моєї сім’ї — Твір, розповідь, мініатюра про сімейні традиції
загрузка…
Сімейні традиції в Україні
Традиції — це правила поведінки та звичаї, які передаються з покоління в покоління. У кожній родині є свої сімейні традиції. Наприклад, у багатьох сім’ях заведено разом відзначати свята або ходити на прогулянки щонеділі. Традиції моєї сім’ї, про які я розкажу у цьому творі, теж стосуються спільного проведення вільного часу.
Як відомо, у кожного народу є свої звичаї. Вони залежать від національних особливостей, тобто культури тієї чи іншої країни. Наприклад, у Німеччині всі покоління однієї родини обов’язково збираються разом на Різдво. В Японії дітей до шести років не лають і не карають. Навпаки, намагаються виконувати всі їхні бажання. Італійці вважають членами своєї сім’ї не тільки дітей або батьків, але і всіх родичів. Тому у них завжди великі та гучні застілля.
В Україні до сімейних традицій завжди ставилися з великою повагою. З давніх часів і до наших днів заведено надавати особливу увагу й пошану людям похилого віку, обов’язковим вважається піклування про своїх літніх батьків. У багатьох українських сім’ях зберігають і передають з покоління в покоління особливі речі — сімейні реліквії. Це може бути бабусина брошка, дідусів годинник або старовинна ваза. Важливо, що будь-який з цих предметів допомагає зберігати пам’ять про своїх предків та історії свого роду.
Наші сімейні традиції
Моя сім’я — це тато, мама, я і моя молодша сестра Наталка. У нас, як і у будь-якій іншій сім’ї, є свої традиції. Наприклад, щонеділі ми всі разом їздимо в гості до бабусі й дідуся. Бабуся до нашого приїзду готує смачний обід, пече печиво. Після обіду ми з сестрою допомагаємо бабусі прибрати зі столу. Потім ми сидимо у вітальні та розмовляємо. Часто дідусь або бабуся розповідають якісь цікаві історії зі свого життя.
Щоліта ми з батьками обов’язково виїжджаємо на природу. У нас є своє улюблене місце для відпочинку на березі річки, біля лісу. Ми приїжджаємо туди на тиждень і ставимо намет. Днем засмагаємо на сонечку, купаємося, прогулюємося лісом. Часто тато ловить у річці рибу, а мама тут же готує її на вогнищі. Я дуже люблю вечірні посиденьки біля багаття з батьками та сестрою.
Звичайно ж, ми завжди разом святкуємо Новий рік і наші дні народження. У ці свята до нас в гості приходять не тільки бабуся з дідусем, а й інші родичі.
Сімейні традиції відіграють дуже важливу роль у житті людей. Вони вчать дітей поважати старших, зберігати історію своєї родини. Завдяки традиціям батьки та діти проводять більше часу разом. А це значить, що сім’я стає більш дружною і міцною.
Я намагатимуся зберегти традиції своєї сім’ї та передати їх своїм майбутнім дітям.
Дивіться також:
Твір на тему «Звичаї та традиції українського народу»
Твір на тему «Моя сім’я»
Що таке сімейні традиції і навіщо вони потрібні » Eva Blog
Поєднання слів «сім’я» і «традиція» вже само по собі є багатозначним. Ці два поняття настільки тісно пов’язані, що уявити їх разом не складає труднощів. У перекладі з латинської «традиція» означає процес передачі спадщини від одного покоління до іншого. А коли ми говоримо про сімейні традиції, на думку відразу приходить стіл з пирогами і пишне гуляння, в якому беруть участь як немовлята, так і прикрашені сивиною бабусі.
У чому важливість сімейних традицій
Колись давно вважалося, що особиста сила людини безпосередньо залежить від сили її роду. До свого коріння слов’яни ставилися з набагато більшою повагою, ніж ставимося до них ми. Згадки про традиції можна знайти і в буддійській культурі. Самостійно ми управляємо тільки сьомою чакрою, батьки — шостою (третім оком), дідусі та бабусі — п’ятою. Таким чином, виходить, що бути впевненим у житті може тільки той, хто пам’ятає і шанує своїх пращурів та їхні традиції.
Весняні подарунки від EVA Blog!
Красуні, нам дуже подобається робити для вас приємні сюрпризи! Оскільки весна — час краси та оновлення, то саме час приділити більше уваги турботі про себе. Підпишіться на нашу розсилку та отримайте у подарунок beauty чек-лист від героїні проекту #БУТИЖІНКОЮ Юлії Черніцької!
Сила сім’ї з традиціями
Традиція — це своєрідний стабілізатор, який після негараздів допомагає піднятися на ноги. Міцні сім’ї не настільки схильні до впливу зовнішніх факторів, вони легше переживають важкі часи, тому що знають: їм є на кого покластися!
Відчуття спільності і спокою створюють в родинному гнізді особливу атмосферу тепла і затишку. Діти в сім’ях, які мають традиції, дивлячись на дорослих, переймають впевненість в завтрашньому дні. Непохитність життєвого укладу дозволяє поглянути на світ з оптимізмом і довірою.
Утім, жорсткі традиції можуть мати ще більш негативний вплив, ніж повна їх відсутність. Замість того, щоб об’єднувати, вони викликають почуття протесту. Якщо традиції заважають руху вперед і розвитку сім’ї, краще не мати їх зовсім.
Як створити сімейну традицію
Насправді не потрібно сприймати традиції в такому вузькому сенсі як спільні застілля або свята. Світ не стоїть на місці: змінюється він — змінюємось ми. Те, що було цікаво нашим батькам, не завжди цікаво нам і тим більше — нашим дітям. Єврейська мудрість вчить, що не можна обмежувати дитину своїм досвідом, бо вона народжена в інший час.
Якщо у вашій сім’ї поки немає традицій, почніть з простого. Знайдіть такі дії, які будуть з цікавістю виконувати представники різних поколінь. Незабаром Трійця — і це відмінний привід зібратися разом. Оскільки вже літо вже почалося, можна виїхати разом на шашлики. Ще краще — провести кілька днів на річці або на морі. Там усі знайдуть для себе заняття до душі. А збиратися для обговорення цікавих подій, пережитих за день, можна ввечері. Емоції, які ви відчуєте спільно, згуртують вашу сім’ю і виведуть ваші відносини на новий рівень.
Вибудовувати сімейні традиції потрібно поступово. Нехай в їх основу ляжуть якісь загальні для всіх хобі або способи проведення дозвілля. Можна влаштовувати два рази на рік чемпіонат з боулінгу, де старші члени родини будуть змагатися з молодшими. Можна ходити разом на каток на Різдво або пекти паски в чистий четвер. Варіантів безліч — треба лише визначити той, що сподобається усім.
Придумайте своє власне свято — «День сім’ї Іванових (Петрових, Сидорових)». А як його провести — підкаже ваше серце!
Твір «Сімейні традиції моєї родини»
Варіант 1
У моїй родині багато традицій і деякі з них навіть здаються мені дивними. Я вважаю, що у кожної сім’ї повинні бути свої традиції, так як саме вони об’єднують рідних людей. Традиції дозволяють нам почути голос предків, відчути їх поруч з нами. Наприклад, в моїй родині щороку на Великдень бабуся будить всіх рано вранці і відрізає всім по пасочці і дає по яєчку, після чого ми можемо потім назад лягти спати і додивитися свій сон. Мені так і не відомо, чому в цей день треба так рано вставати, а бабуся каже, що так було в її дитинстві і тепер вона повторює весь цей ритуал за мамою.
Ще одна традиція, яка мені більше до душі – це щороку першого вересня зустрічатися з близькими родичами і сидіти в кафе. Я розумію, що всі в цей день гуляють, але саме ми запрошуємо родичів. Це став саме той день, коли ми хоча б раз на рік можемо зустрітися і поспілкуватися. Також у моєї бабусі є стереотип про те, що Новий рік необхідно зустрічати в новому одязі, щоб рік був щасливим, тому ми завжди одягаємо на себе нові сукні. Ще є одна кумедна традиція, яка по ідеї не повинна була нею стати: як тільки ми всією сім’єю збираємося на риболовлю і їдемо туди, то мама забуває нагадати татові про те, щоб він захопив з собою снасті. У підсумку виходить, що ми виїжджаємо просто відпочити куди – небудь в гарне місце, так і не наловивши риби.
Всі ці традиції по-своєму забавні і незрозумілі, але це традиції моєї родини і мені вони подобаються. Ти вже знаєш точний день, коли все здійсниться і чекаєш його, тобі стає забавно від того, що твої батьки часом бувають неохайними, хоча самі вчать тебе таким не бути. Я дуже люблю свою сім’ю і поважаю її традиції. Мені дуже хочеться, в майбутньому, перейняти деякі традиції зі своєї сім’ї і перемістити їх у вже свою нову створену сім’ю.
Варіант 2
Моя сім’я дуже дружна, тому у нас вже давно склалися відмінні сімейні традиції, які ми всі дуже любимо і підтримуємо. Загальні традиції – це цікаві і захоплюючі дії або особливості, які підтримуються з року в рік. У кожній родині вони свої.
У нас склалася дуже хороша і цікава традиції в особливостях святкування Нового року. За цілий місяць ми з батьками малюємо картки з датами останнього місяця року, що минає: починаючи з першого грудня і закінчуючи тридцять першим грудня. Ці картки ми вивішуємо на довгу мотузку в вітальні, попередньо прикрасивши оригінальними малюнками кожну з них. Ми малюємо різні зимові сюжети: сніжинки, ялинку, сніговиків, ялинкові іграшки, морозні вікна і так далі. Коли всі яскраві картки з датами виявляються на почесному місці, починається найцікавіше.
Кожна картка – це певне завдання, яке необхідно виконати саме в той день, число якого на ньому позначено. Наприклад, першого грудня ми всією сім’єю малюємо картинки на зимову тематику, другого грудня виготовляємо саморобні ялинкові іграшки, третього грудня граємо в новорічні ігри. Крім цього є ще такі цікаві завдання: приготувати разом з мамою і бабусею святковий пиріг, прикрасити свою кімнату до свята, вирізати сніжинки і наклеїти їх на вікна. Є і завдання, які потрібно виконувати на вулиці: зліпити сніговика, прогулятися по зимовому лісі на лижах, всією сім’єю сходити на каток, зліпити снігову фортецю і пограти в сніжки. І таким чином у нас розписаний кожен день місяця, що йде.
Таку цікаву традицію ми з сім’єю дуже любимо і щороку повторюємо. І очікування Нового року стає для нас казковим, незвичайним і чудовим святом. Такі теплі і добрі традиції обов’язково згуртують будь-яку сім’ю, внесуть в відношення доброту, дружбу. Взаєморозуміння, а дорослих ненадовго повернуть в дитинство.
Сімейні традиціїВаріант 3
У кожній родині існує цілий ряд різних традицій, які повторюються з року в рік, а потім зберігаються і у інших поколінь. Традиції бувають різні: пов’язані з якою-небудь подією, з якої-небудь річчю або дією. У кожної родини вони особливі і неповторні.
У нашій родині є чудова традиція, яка повторюється з року в рік. Ми дуже любимо влітку, всією сім’єю їздити в різні місця відпочивати і подорожувати. Перед відпусткою мама і тато запитує нас, дітей, яке чергове місто або країну ми хотіли б відвідати. Ми всі разом обговорюємо це, вибираємо, радимося, ділимося думками. Потім, вибравши місто, ми починаємо його ретельно вивчати – читаємо про нього інформацію в інтернеті, купуємо путівники, дивимося пізнавальні відео всі разом.
Це дуже зближує нас, дає можливість більше дізнатися нового. А найцікавіше – це придумувати і планувати разом план екскурсій, і те, що ми особливо хотіли б відвідати в новому місці. Мама бере спеціальний блокнот і записує кожен наш день: як він буде проходити, куди ми вирушимо, і що відвідаємо.
Найцікавіше починається в той момент, коли наближається день відправлення нашої чергової подорожі. Ми збираємо свої речі, фотоапарат, камеру, документи, квитки і все необхідне. Подорожуємо ми різними способами: і на машині, і на поїзді, і на літаку. А іноді ми купуємо квиток на готову автобусну екскурсію і подорожуємо з командою і гідом. Таким чином, ми відвідали багато міст Золотого Кільця, Казань, Карелію і багато інших цікавих місць. Нам дуже подобається слухати екскурсовода, гуляти по нових місцях, слухати розповіді гіда про визначні пам’ятки і історії того чи іншого міста.
Нам дуже подобаються міста, які розташовані біля річки Волги. У таких містах ми обов’язково катаємося на теплоходах або катерах. З боку річки будь-яке місто здається чарівним і казковим. Ми бачили багато цікавих місць, де проводилися зйомки знаменитих фільмів і серіалів. Після таких поїздок у нас зазвичай залишається дуже багато різних фотографій, відеозаписів. Наша сім’я нам дарує багато вражень і позитивних емоцій.
Цю традицію ми обов’язково будемо продовжувати і в своїх сім’ях, коли виростемо. Адже ніщо не зближує і не згуртовує сім’ю так, як добрі, цікаві і гарні традиції.
Сімейні обряди та традиції українців
Вагітність, народження та хрещення дитини
У перше зі звичаями людина стикалась ще до свого народження. Жінку при надії оберігали від несподіваних та неприємних речей. Наприклад, їй забороняли дивитися на змій, зустрічати калік, сліпих чи хворих, стикатися зі смертю. У багатьох регіонах існували спеціальні ритуали, які мали захистити і жінку, і дитину. Наприклад, гуцулки одягали чоловічі штани, щоб відволікти увагу злих сил. Уважалось, що чим менше людей знають про майбутнє поповнення родини, тим легше пройдуть пологи. Безліч обрядів були пов’язані безпосередньо з підготовкою до пологів. Повитуха мала розв’язати всі вузлики на одязі жінки, відімкнути замки та розплести коси – усе це мало на меті полегшити протікання пологів. Також існував цілий ритуал перерізання пуповини: хлопчикам на сокирі чи поліні, дівчаткам на веретені чи гребені , щоб прищепити їм основні навички. Пуповину дитині перев’язували конопляною пряжею (коли вже більше дітей мати не хотіли – лляною).
Важливим обрядом після народження була перша купіль. До води додавали свячену воду, лікарські трави та різні предмети (монети, голки, шматок хліба, зерно тощо). Воду з купелі виливати в місці де ніхто не ходить. Скупану дитину обсушували біля палаючої печі – це було обрядом прилучення до родинного вогнища. А також запалювали свічку, яка мала оберігати дитину та породіллю від злих сил.
Після пологів повитуха проводила обряд очищення себе та породіллі. Обряд проводили свяченою або непочатою (вперше зачерпнутою вранці з криниці) водою. Повитуха скроплювала жінку водою та давали тричі їй ковтнути води або ж змивала долонею її лице та руки. Породілля мала злити на руки повитухи воду та обдарувати її хлібом-сіллю, шматком полотна, хусткою чи наміткою.
Особливим ритуалом було хрещення дитини. Малюка загортали в біле полотно, крижмо, на якому не мало бути жодних малюнків чи візерунків: «тільки не з квіточками, бо буде лице цяточками». До церкви малюка несуть хресні батьки, вони ж перебувають з ним під час обряду. За хресних найчастіше брали далеких родичів чи друзів, адже якщо в родині траплялось горе, то саме хресні дбали про подальшу долю дитини. Відмова йти хресними вважалась ганьбою.
Під час хрещення дитині давали ім’я. Найчастіше нарікали малюка куми або ж повитуха. Вибір імені залежав від церковного календаря (на день якого святого припало народження). Тому традиційно наші предки святкували не день народження, а іменини або ж день янгола. Значна увага приділялась поводженню дитини під час обряду. Якщо малюк пчихав, то житиме довго та не хворітиме, плач дитини також віщував здоров’я та довголіття, якщо дитина спокійно лежала та дивилась на священика – буде спокійною та хазяйновитою. Після хрещення малюка клали на кожух та обносили довкола столу.
З обрядовістю пов’язані й хрестини (гостина після хрещення). На них запрошували повитуху, родичів, сусідів. Кожен гість приходив у дім з подарунком для маляти. На Гуцульщині жінки приносили полотно, хліб, зілля для купелі, а чоловіки кидали в купіль монети. На Поділлі прийнято було дарувати продукти: борошно, зерно, яйця тощо. На Покутті – городину: боби, квасолю тощо. Пригощали гостей спеціальною кашею, яку варила повитуха. Хрестини завжди справляли пишно, готували найкращі страви. Батько запрошував музик, які грали веселих пісень (однак танців не було– це могло зашкодити немовляті чи породіллі).
Подальше життя людини також супроводжувалось обрядовістю: перша сорочка, обряд обстрижин на першому році життя, перша коса, обряди дівування та парубкування.
Передвесільні та весільні обряди
Наступним важливим етапом життя вважалося весілля. Весільні обряди поділятися на сватання, заручини, дівич-вечір та власне весілля. Під час сватання представники родин домовлялись про весілля. Інколи дівчина не давала згоди на шлюб і повертала сватам хліб, а молодому в подарунок передавала гарбуз або макогін. Після сватання влаштовували заручини, які починались із обряду посаду. Під час нього молоді висловлювали згоду на шлюб, а родини освячували цей намір. Символами єднання пари були рушник та хліб. Пару виводили на посад, староста накривав рушником хліб, клав на нього руку дівчини, згори руку хлопця та перев’язував їх рушником. Після цього дівчина в’язала старостам рушники, а всім присутнім роздавала хустки, полотно або ж сорочки.
Наступним етапом був дівич-вечір. Його влаштовували напередодні весілля і він мав символізувати прощання з самотнім життям. Проводили це прощання окремо в оселі і молодого, і молодої.
Поки молоді прощались із самотнім життям коровайниці готували весільний коровай та печиво (шишки, дивні, калачики, теремки, полюбовники). Робити коровай запрошували жінок, які були щасливі у шлюбі, щоб і майбутня пара також мала родинне щастя. Бгання тіста супроводжувалось обрядами та співами. Кожен символ на весільному короваї мав сакральне значення.
Весільний обряд починався з одягання молодої. Весільне вбрання мало не лише показати вроду та статус дівчини, але й захистити її. Кожна деталь строю несла своє значення: від сорочки до квітки на вінку.
Особливим обрядом було покривання голови дівчини, що символізувало її перехід до когорти заміжніх жінок. Дівчину саджали на лаві на подушку, знімали вінок, розплітали косу і переплітали в дві коси, які закладали довкола голови, а згори вдягали намітку чи очіпок. Від тепер дівчина вже не мала права з’являтися на люди з непокритою головою.
Наступні обряди молодої родини були тісно пов’язані з будівництвом власного житла, народженням дітей та їх вихованням.
Поховальні обряди
Наступний життєвий етап, який мав безліч обрядів, був власне останнім – похорон. Обряди пов’язані з цією подією мали на меті віддати данину пам’яті небіжчику та гідно провести його в останню путь. Коли в хаті хтось вмирав на вікна вивішували білі хустки. Існував особливий ритуал приготування до погребіння: тіло обмивали, вдягали кращий одяг та клали до труни. Виносили покійного ногами вперед (щоб смерть більше не приходила до цієї хати). Труною тричі вдаряли об поріг – прощання покійного з рідними та оселею. До труни клали хліб, сіль, монети. Після повернення з цвинтаря обов’язково треба було вимити руки та вмитися (щоб змити смерть) . Важливою традицією був поминальний обід. Його проводили тричі: після похорону, на 9-й та 40-й день, а також щороку на поминальний тиждень (тиждень після Великодня) та роковини смерті.
Для сучасної людини більшість цих обрядів стали скоріше даниною моді, ніж важливою віхою життя.
Семейные традиции | Very Life Победа
В суете городской жизни семейные ценности нивелируются, и лишь немногие готовят еду из трех блюд каждый день. Многие сегодня полностью уверены, что в их семье нет особых традиций. Но оказывается, что семейных устоев , сознательно или неосознанно закладываются родителями, живут глубоко внутри каждого человека и формируют его характер и отношение к жизни.
Роль семейных традиций огромна, хотя большинство из них кажутся незначительными.Банальное пожелание спокойной ночи уже само по себе традиция. Прощальный поцелуй, воскресные блины и проверка домашнего задания — это маленькие кирпичики, которые закладывают основу жизни, придает стабильность и уверенность в завтрашнем дне. Ведь завтра снова будет «Доброе утро», и снова задания по математике, и так, по кругу, сотканному из простых повседневных ритуалов.
Даже готовить вместе — уже традиция, фото WEB
Многие семейные ценности и традиции создают ощущение твердой почвы под ногами, но есть и такие, которые бесполезны и откровенно опасны.Они губят семьи, вызывают депрессию, подрывают уверенность в себе и в близких … Но самое главное, они живут настолько глубоко в сознании, что они становятся частью личности , и поэтому их так сложно идентифицировать и искоренить.
Традиции семейного воспитания накладывают отпечаток на жизнь человека. Мама говорит дочери, что вечером на столе должен быть домашний ужин. Власть непоколебима, и каждое ее слово — аксиома. И девочка растет, строит карьеру, но как бы ни устала, готовит горячее, салат и десерт.Хорошая, по сути, традиция выжимает из молодой женщины силы и, кажется, только вредит.
Это интроекция , включение во внутренний мир чужих взглядов и восприятие их как своих. Предложение мамы не позволяет избавиться от мысли, что, обратившись за помощью к супругу, можно изменить многолетний ритуал и не упустить свое женское достоинство. Это реализация интроекций, переоценка правил и исправление ненужных установок.
Мама — авторитет с детства, фото WEB
Таких примеров сотни, и решение таких проблем одно — примерять семейные традиции вроде одежды, а если они тесноваты, без сожаления выкидывать. Ценность семейных традиций часто преувеличивается. Время идет, ценности меняются, приоритетов расставлены по-другому , даже концепция семьи сегодня разительно отличается от того, что было принято 50 лет назад.Хорошо это или плохо — не тема этого разговора. Его цель — сообщить, что семейные фонды могут быть спасительным якорем в потоке жизни, который позволит пережить шторм, и подводной скалой, которую можно легко сломать.
Зачем нужны семейные традиции? Они объединяют семью, напоминают об уважении к предкам, заставляют чтить старших. И все же это бесценный опыт предыдущих поколений, потерять его — большое упущение. Знакомство с семейными традициями — важная составляющая воспитания детей.Определенные ритуалы и правила развивают в маленьком человеке ответственность, дают ему чувство единства с близкими, заставляют почувствовать себя частью чего-то большого и непоколебимого, чего-то, что вселяет уверенность и чувство защищенности … Но это в детстве , а на протяжении многих лет их собственный опыт складывается из сотен сомнений и попыток, наблюдений за чужими жизнями и умения делать выводы.
Елочное украшение — хороший образец семейной традиции, фото WEB
Важные семейные традиции, которым верны родители, часто совершенно не подходят их детям, строящим свою семью.Менять их — не преступление, а простое приспособление. Другие люди, с другими целями , не могут жить в совершенно новом обществе, как их предки. Поэтому родители и семейные традиции — не единственные источники полезных правил, и иногда пример того, как это делать, не нужен. И все же именно здесь, несомненно, будут найдены самые верные подсказки о том, как построить свою собственную жизнь.
Каждая новая семья — это чистый лист, на который отбрасывают тень опыт и устои предыдущих поколений.Не будьте предвзяты, прислушивайтесь к себе и жирным шрифтом обведите то, что принесет комфорт в вашу жизнь . Сотрите то, что вызывает негатив, и найдите компромисс в спорных вопросах. В ваших руках формирование новых семейных традиций, которые объединят все лучшее, что предки накопили за долгие годы, и искоренит то, что в течение многих лет мешало нам глубоко дышать.
Виктория Романова, Россия, Москва
Здесь может быть ваша реклама!
.Семейные традиции
Семья очень важна для каждого человека, потому что она дает ощущение стабильности и традиций, чувство поддержки и понимания. Вы чувствуете себя в безопасности, когда за вами семья. Это люди, которым можно доверять и на которых можно положиться, люди, которые не подведут вас и разделяют ваши радости и печали. В счастливых семьях родители откровенны и честны со своими детьми, они относятся к своим детям с уважением, не морализируя и не командуя ими, а дети, в свою очередь, учатся обращаться с другими людьми и как строить отношения со своими сверстниками.
Мне нравятся честные и открытые отношения в моей семье. Мне нравится, когда родители доверяют своим детям, дают им достаточно свободы и уважают их. Думаю, это делает семейные отношения теплыми и приятными. В нашей семье нет так называемого разрыва между поколениями, хотя мы можем спорить и не соглашаться по некоторым вопросам. Я всегда могу привести домой друга, и мои родители очень положительно относятся к этому, хотя они не всегда одобряют наши вкусы, взгляды и одежду.
Думаю, когда люди проводят больше времени вместе, они становятся ближе друг к другу.
У нас есть семейные традиции. Но, на мой взгляд, ничего особенного и оригинального в нашей семье нет. Все наши семейные традиции связаны с некоторыми праздниками. Помимо национальных праздников есть семейные праздники — дни рождения, свадьбы и юбилеи. День рождения — всегда радостное событие в нашей семье. В эти дни у нас обычно вечеринки. Друзья и родственники приходят с цветами и подарками, а праздничный ужин подается с большим количеством вкусных блюд. Потом гости танцуют или поют, слушают музыку или просто болтают.Еще одна семейная традиция — проводить вместе летние каникулы на море или в деревне, что мне очень нравится. Я хотел бы стать более независимым от родителей в будущем, но всегда быть лучшими друзьями, потому что мои родители — самые важные люди в мире.
1. Чем вы занимаетесь с родителями вместе?
Мои родители — самые важные люди в мире. Знаете, мы с родителями обычно очень заняты в будние дни, и нам редко удается провести время вместе.Воскресенье — это день, когда мы можем сесть за стол и обсудить все, что произошло за неделю. Совместная еда заставляет нас чувствовать себя близкими, и в это время мы часто общаемся наиболее полезными способами. Практически каждые выходные мы навещаем бабушек и дедушек; иногда мы посещаем моего дядю (тетю) и его семью.
Также раз в неделю родители проводят в квартире большую уборку. Конечно, я помогаю им в этом. Кстати это не так уж и скучно. Я включаю музыку, и мы даже развлекаемся. Тогда мы можем вместе пойти по магазинам.Я люблю ходить по магазинам с моими родителями, потому что они всегда что-то мне покупают. Во время шоппинга мы много чего обсуждаем и строим планы на следующие выходные.
2. Какая ваша любимая семейная традиция?
Моя любимая традиция — встречать Новый год. Это особенный праздник со своим шармом и сюрпризами. Мы дарим друг другу подарки, вместе гуляем, навещаем бабушек и дедушек, друзей семьи.
3. Что вы спросите у своего британского друга о его / ее семейных традициях?
Есть ли у вас семейные традиции?
Любите проводить свободное время с семьей?
Какая самая необычная традиция в вашей семье?
4.Что вы можете посоветовать людям, которые хотят ладить со своими родителями?
Я думаю, что мы достаточно взрослые, чтобы понимать, что взрослые не святые и могут ошибаться, и что так называемый разрыв поколений не должен портить наши отношения. Хорошие дети готовы идти на компромисс и идти навстречу своим родителям, оказывать им любую посильную помощь, обращаться с родителями так, как они хотели бы, чтобы относились к ним сами.
Итак, прежде всего я могу посоветовать всем попытаться понять чувства своих родителей и проявить к ним уважение.Даже если вы не согласны с их мнением, постарайтесь сделать так, чтобы они поняли вежливо, не говорите с ними резких слов, которые могут причинить боль. Очень важно отмечать дни рождения родителей, бабушек и дедушек. Это заставит их понять, что вы заботитесь о них.
5. Часто ли вы проводите свободное время с родителями?
Честно говоря, в будние дни я нечасто провожу время с семьей. Но в воскресенье мы стараемся что-то организовать, чтобы успеть друг к другу. Мы посещаем наших бабушек и дедушек и друзей, ходим по магазинам, гуляем или просто едим куда-нибудь.
Летом мы часто вместе едем куда-нибудь на море или за город. Я люблю такие праздники, потому что обычно мы очень весело проводим время.
Дата: 29.01.2015; просмотр: 6150
.
БЕСПЛАТНЫЙ очерк семейных традиций
В каждой семье свои традиции. Некоторые существовали в течение нескольких поколений, а другие только что появились. Большинство традиций сохраняется, потому что они доставляют огромное удовольствие, объединяют семью и дают возможность создать много счастливых воспоминаний с близкими. На протяжении всего моего детства все всегда делалось семьей, потому что мой отец настаивал, что наша семья не является демократией. Не то чтобы я ненавидел проводить время с семьей, но только теперь, когда я стал старше, я полностью осознал множество новых традиций, которые мы создали.Мои самые сокровенные традиции — это празднование дня рождения и Рождества в Висконсине.
На мой девятый день рождения, потому что я настаивал, что становлюсь слишком старым для клоунов и охоты за мусорщиками, родители повели меня в ресторан Kiko’s, в Корпус-Кристи. Я ел там впервые, и это была лучшая мексиканская еда, которую я когда-либо пробовал в ресторане. Энчиладас по сравнению даже с домашней кухней моей матери. Так что в следующем году, когда настал мой день рождения, я предложил поехать туда еще раз.Мне сейчас восемнадцать, и последние девять лет мы отмечали мой день рождения, обедая в ресторане Kiko’s, и эта традиция расширилась. Теперь я приглашаю всю свою семью и друзей. Обычно за столом собирается от десяти до тридцати человек. чтобы отпраздновать со мной за корзиной теплых лепешек. Приправляя ночь, большинство из них теперь легально пьющие. Я упоминаю это потому, что при первом прибытии гости должны ждать, пока их рассадят. Вместо.
Молодой2.
ожидая снаружи, моя семья направляется прямо к бару, заказывает напитки, чипсы и пару маргариты для пожилых дам.Затем мы садимся, чтобы заказать еду. К тому времени, как официанты разносят еду, все расслабляются, рассказывают истории и истерически смеются. После еды подаем торт, я открываю подарки, и официанты подходят к столу с огромным сомбреро, маракасами и бубнами, поют мне «С Днем Рождения».
15 международных семейных традиций празднования Нового года
Новогодние семейные традиции различаются в разных культурах. В канун Нового года, когда я был ребенком, мы играли в настольные игры за несколько минут до Нового года, а затем включали все огни, бегали по дому, грохоча сковородками и трубя в дешевые рожки ровно в полночь. Мама и папа поцеловались, а затем вся семья поджарила тост с какао или игристым сидром и закричала: «С Новым годом!»
Я не знал, что мы копируем обычаи прошлого.Несомненно, мои родители пытались создать веселую семейную традицию. Они, вероятно, не осознавали, что тысячи лет назад люди верили, что свет и шум отгонят злые силы прошлого, поэтому общины поджигали и издавали громкие звуки ровно в полночь.
Со временем почти в каждой стране сложились свои собственные традиции, которые часто включают ритуалы самосовершенствования, такие как принятие решений или суеверия, которые должны приносить удачу, счастье или богатство.Сегодня канун Нового года — один из самых знаменитых праздников в мире. Кирибати, в которую входят Самоа, Тонга и Киритимати (остров Рождества), является первым регионом, который встречает новый год, а Американское Самоа и остров Бейкер в США — последними.
15 международных новогодних традиций
За последние несколько лет около миллиарда человек во всем мире приняли традицию 20 -го века смотреть новогодний бал на Таймс-сквер в Нью-Йорке, когда миллионы голосов отсчитывают последние секунды. года.
Список обычаев и традиций бесконечен, но вот 15 способов, которыми разные культуры прощаются со старым годом и приветствуют новый. Кто знает, может, вы найдете идею, которую хотели бы попробовать со своей семьей.
1. На Новый год на Филиппинах все вокруг символизирует монеты процветания на новый год — фрукты, хлеб, монеты или горошек. Люди держат монеты в карманах и шумят, чтобы привлечь богатство.
2. В Боливии, Греции и Болгарии семьи выпекают монеты, состояния или талисманы в традиционные торты на новогодний праздник.Тот, кто получает кусок с «дополнительным угощением», считается удачливым в следующем году. (Жуйте осторожно!)
3. В некоторых районах Дании люди круглый год хранят разбитую посуду и бросают ее в двери друзей и родственников ровно в полночь. Чем глубже куча разбитой посуды, тем выше эти люди ценятся своими близкими. Еще одна датская традиция — забраться на стул, диван или стол и прыгнуть в новый год.
4. В канун Нового года некоторые французские семьи встречают новый год со стопкой блинов — если только они не заняты поцелуями под омелой, когда часы бьют полночь.
5. В Гватемале есть традиция выходить на улицу и бросать 12 пенни прямо за собой на улице в надежде на процветание в течение нового года.
6. Новогодняя ночь в России сочетает в себе празднование Рождества и Нового года. Во многих населенных пунктах, в том числе на Красной площади, есть новогодняя елка, салюты и живая музыка. Семьи с нетерпением ждут новогоднего визита от русского Деда Мороза, Деда Мороза или Деда Мороза, и его дочери Снегурочки, которые оставляют подарки, чтобы открыть их на следующее утро.
7. Хогманай — один из самых больших праздников Шотландии. Один из самых зрелищных и, возможно, опасных праздников отмечается в Стонхейвене, городке в Абердиншире. Шары из проволоки перед фестивалем наполняются бумагой и обрывками материалов. В канун Нового года собираются толпы людей, играют традиционные дудки и барабаны, а шары поджигаются. Авианосцы крутят их вокруг головы, когда они идут парадом к заливу и бросают их внутрь. Празднование в Эдинбурге столь же яркое, но менее опасное.Тысячи зрителей наблюдают, как массы труб и факелов маршируют по Королевской Миле к парку Холируд, чтобы увидеть захватывающую дух процессию с факелами и захватывающий фейерверк.
8. Чечевица — символ богатства в нескольких странах, включая Италию, Южные Соединенные Штаты, Чешскую Республику и Венгрию. В Италии на Новый год подают cotechino con lenticchie (зеленая чечевица с колбасой). Легенда гласит, что когда чечевица наполняется водой, она символизирует растущее богатство, а свиная колбаса означает «жирную» жизнь и страну изобилия.В южных Соединенных Штатах употребление в пищу гороха с черными глазами с зеленью и кукурузным хлебом во время праздников должно обеспечить больше денег на следующий год.
9. В Испании и Португалии есть обычай съедать 12 ягод винограда — по одному при каждом такте часов в полночь. Если виноград кислый, значит, соответствующий месяц будет неприятным. Считается, что употребление винограда в пищу принесет благополучие и удачу в наступающем году и отразит злых духов.
10. Новый год — Ошогацу — самый важный японский праздник в году и символ обновления и нового начала.Семьи чистят весь дом и украшают его сосновыми ветками, цветами сливы и бамбуком. В полночь 31 декабря буддийские храмы 108 раз ударили в гонги, призывая к чистоте на будущее. В тот момент, когда начинается новый год, японцы начинают смеяться, чтобы принести им удачу в новом году, и никто не работает — даже чтобы приготовить еду — в Новый год. Дети любят праздник, потому что им дарят небольшие подарки otoshidamas — или украшенные конверты с деньгами внутри.
11.В Ирландии семьи обычно собираются в канун Нового года на особый ужин. Они вспоминают семью и близких друзей, которые скончались в прошлом году. Чтобы почтить их память, семьи оставляют дверь незапертой и устанавливают для них место за обеденным столом. Суеверные люди стучат рождественским хлебом по дверям и стенам дома, чтобы прогнать неудачников и пригласить к себе добрых духов, а некоторые одинокие женщины спят с омелой под подушкой, чтобы в наступающем году встретить свою настоящую любовь.
12. В Австрии Венский филармонический оркестр имеет новогоднюю традицию играть музыку, сочиненную Иоганном Штраусом и его семьей, которая транслируется на международном уровне на канале PBS. Ровно в полночь друзья и семьи смотрят фейерверки и танцуют на улицах под исторический Вальс Голубого Дуная.
13. В Бразилии, если вы хотите отразить злых духов и привлечь счастье и мир, наденьте белую одежду в канун Нового года. Не удивляйтесь, если вы увидите, как люди загадывают желание на Новый год, когда они семь раз перепрыгивают через океанские волны — семь считается счастливым числом.
14. Если вы приедете в Эстонию в канун Нового года, наденьте эластичные брюки. Чтобы обеспечить изобилие еды на следующий год, эстонцы в этот вечер едят как минимум семь раз. Они верят, что, так хорошо поев, человек в новом году обуздает силы семи мужчин.
15. В городе Талька, Чили, семьи чистят надгробия, устраивают пикники и ночуют на кладбищах, чтобы встретить Новый год со своими предками. Это, безусловно, один из способов следить за своей генеалогией!
Шесть идей для создания собственных традиций
У вас есть новогодние идеи для семейного отдыха? В традициях хорошо то, что даже если у вас их никогда не было, вы можете начать прямо сейчас.Исследования показывают, что традиции укрепят вашу семью, создадут долгосрочные воспоминания и дадут каждому члену семьи чувство принадлежности. И если вам не нравятся прочитанные вами идеи, вы всегда можете придумать свои собственные.
Следующие предложения могут помочь вам определить веселые традиции для вашей семьи:
1. Приготовьте блюдо по своему выбору и спрячьте в нем сокровище. Тому, кто получит предмет, повезет в следующем году. Блины, пирожки или даже запеканка подойдут. Мы положили целый миндаль в торт, но наш семейный фаворит — целые оливки в пироге с заварным кремом или картофельным салатом.(Ни один из этих предметов не сломает зубы.) Это отлично подходит для развлечения и общения за едой.
2. Попросите каждого написать новогоднюю резолюцию и поместить ее в небольшой контейнер, где она останется до следующего Нового года. Прочтите резолюции вслух в следующем году. Мы кладем наши в ящик настольных часов, но подойдет любой специальный контейнер.
3. Если вы ищете веселые семейные проекты для празднования Нового года своими руками, поищите в Интернете массу советов, как сделать самодельный воздушный шар, забавные сумки и фотобудку.Идей так много, что сложно выбрать!
4. Возьмите традицию страны ваших предков, например, еду или занятие. Например, у нас с мужем английские корни, но мы не знали ни о каких новогодних традициях. Мы решили выпускать English Trifle каждый год, чтобы почтить память нашего наследия. Это был большой успех, и он установил связь с нашими предками. Это было много лет назад, но это стало таким приятным обычаем, что наша 11-летняя внучка решила приготовить десерт в этом году!
5.Общайтесь с членами семьи, записывая воспоминания о новогодних традициях из прошлого и настоящего. Дети любят слушать забавные истории о своих родителях и о жизни конкретных предков. Не забывайте записывать истории на FamilySearch, делиться ими с живыми поколениями и предлагать другим также добавлять в свои истории.
6. Хочешь встретить Новый год как смельчак? Первый день января объявлен Днем погружения белого медведя. Никто не забудет эту новую традицию, когда вы окунетесь в ледяную воду местного озера, реки или пруда.Если вместо этого вы хотите остаться дома, наполните ванну льдом и водой и по очереди (или осмеливайтесь) садитесь в нее. Конечно, после этого погружения нужно выпить изрядную чашку горячего шоколада.
ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ ИДЕИ
14 ярких фотографий новогодних традиций со всего мира
20 способов встретить Новый год во всем мире
20 новогодних традиций
Самые крутые новогодние традиции со всего мира
Новогодние факты
Креативные идеи для празднования Нового года дома
.