Твір на тему «Традиції моєї родини»
Муніципальна бюджетна освітня установа
«Охотська середня загальноосвітня школа»
Нижньогірського району Республіки Крим
XI Всекримський творчий конкурс «Мова — душа народу»
Номінація «Письмова творча робота»
Твір
«Традиції моєї родини»
Виконала: учениця 7 класу
Холодюк Марія
Керівник: Трофимчук Галина Іванівна, вчитель російської мови та літератури, української мови
с. Охотське, 2016
У кожній сім’ї, на мою думку, є свої традиції, яких вона дотримується з покоління в покоління. Вони можуть бути найрізноманітнішими – все залежить від звичок та способу життя людей. Моя родина також має сімейні традиції.
До таких традицій входить щовечірнє чаювання.
Попиваючи чай, ми ділимося своїми враженнями за минулий день. Любимо згадувати походження нашої родини і насолоджуємося тишею, умиротворенням. Я дуже люблю такі вечори. Тепло і затишок рідної оселі немов захищають від усіх труднощів нинішнього життя.
Ще одна моя улюблена традиція – святкування Дня Перемоги. Складно сказати, з яких пір наша сім’я дотримується цього звичаю. Але цей день обрано невипадково. Свято Перемоги – дуже важливе, адже саме в цей день весь світ дізнався, що Радянський Союз зміг зупинити ворога та врятувати людство від фашизму. Мій дідусь, Карпець Микола Трохимович, також був причетний до цього великого свята – під час війни він, восьмирічний хлопчик, разом зі своїми односельцями-друзями збирав та відправляв на фронт продукти харчування, за що й був набагато пізніше, уже в дорослому віці, нагороджений ювілейною медаллю «65 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945гг.
У переддень свята завжди гадаємо, який подарунок цього дня нам принесе природа: буде тепло і ясно, чи йтиме холодний дощ. Проте, якою б не була погода, це зовсім не перешкоджає нам взяти участь у мітингу, що проходить у центрі нашого села. Коли був живий дідусь, ми завжди вітали його зі святом, тепер усі йдемо до його могили і кладемо квіти. Подумки кожен із нас звертається до дідуся і дякує йому. Адже і його заслуга є в тому, що ми перемогли страшного ворога.
Потім уся наша родина їде відпочивати на свіжому повітрі. Після ситного й смачного обіду на природі ми слухаємо пісні воєнних років. Вони нам дуже подобаються, бо дають змогу відчути силу духу, самовідданість, жагу до перемоги, стійкість і незламність радянської людини, її віру і прагнення захищати рідну землю до останнього подиху. На мою думку, ці спогади про війну повинні бути в нашому житті, тому що люди живуть спогадами і думками. Без знання своєї історії наше життя не має ніякого сенсу.
Також у нашій сім’ї є ще деякі традиції, яких ми неухильно дотримуємося. Це, наприклад, святкування днів народження, Восьмого березня. Збираючись усією родиною за одним столом, ми спілкуємося і переживаємо непередаване почуття тепла та комфорту. Приємно, що в нас ніколи не виникає питання, як провести ці святкові дні. Ми щасливі від того, що бачимося нашою великою та дружньою родиною. Щасливі від того, що попри всі негаразди сьогодення, маємо про що поговорити, а подекуди – й помовчати… Щасливі від того, що наша велика сім’я має змогу вільно спілкуватися на будь які теми, що маємо важливе та особливе відчуття єднання. Щасливі ще й від того, що в нашої родини є своє минуле, сьогодення, майбутнє…Щасливі від того, що завдяки цим моментам маємо спільні інтереси.
Щастя збиратися разом є найголовнішою і найпрекраснішою традицією нашої великої та дружньої сім’ї. Я впевнена, що вона передаватиметься від покоління до покоління.
У кожній родині є свої традиції, які передаються від покоління до покоління. І наша сім’я не виняток. Вона у мене дуже велика і дружна, багато сестер і братів, дідусів і бабусь, тіток і дядьків, тому проводити час всім разом нам задоволення. Ще однією нашою традицією є подорожі по країнах. Не дивлячись на зайнятість батьків, ми щоліта з ними і моєю молодшою сестрою їздимо відпочивати на море. Ми вже об’їздили дуже багато цікавих і гарних місць, з яких ми обов’язково привозимо магнітики, які кріпимо будинку на спеціальну дошку-карту. Ми побували не тільки в Росії, але і за кордоном. Наприклад, це Китай, Лондон, Париж, Кіпр, Таїланд, Сейшельські острови і багато іншого. А найголовніша наша традиція – це величезна любов до тварин. Колись дуже давно її почав мій прадід, і ось, вона дійшла і до наших часів. Він відкрив у нашому місті великий притулок для бездомних тварин. У цьому притулку працює майже вся моя родина, і я цим дуже пишаюся. Зараз завідують їм мої батьки. Тварин у нас дуже багато, в основному, це, звичайно ж, собаки і кішки. Всі вони, члени нашої дружної сім’ї.Коли тільки починав працювати наш притулок, часи були дуже важкі, грошей іноді не вистачало самим, але доводилося економити, поступово все почало налагоджуватися, знайшлися спонсори, які нас підтримують, і прості, чужі люди, які приносять іграшки, їжу. |
Дуже багато тварин, які тепер мають свій будинок і люблячих господарів. До речі, наш кіт Піт, теж з цього ж притулку, його підкинули нам двері. Він був такий маленький, худий, брудний і беззахисний, що довелося доглядати його, і ось тепер він живе разом з нами.Так хочеться, що б у кожної тварини з’явилася своя сім’я, щоб всі їх любили, і ніколи не залишали одних. Я дуже сподіваюся, що я зможу передати цю традицію своїм майбутнім дітям, а вони своїм. І я дуже вдячний своєму прадідові, що коли-то він почав її, а ми з гордістю, вдячністю і повагою, передаємо з покоління в покоління. Сімейні традиції: для чого потрібні спільні обіди?
Стандарти Увійти Реєстрація- Математика
- Українська
- Англійська
- ЗНО
- Читання
- Олімпіади
- Інше
- Читання
- Українська мова — теорія
- Олімпіада
- Англійська мова
- Курси ЗНО
- Тести ЗНО
- Блог
org/BreadcrumbList»>Сімейні традиції.
Сімейні традиції це те, що скріплює сім’ю, робить всіх її членів одним цілим. Саме вони протягом багатьох років і зміни поколінь зберігають єдність родини. Вони передаються від покоління поколінню, а можуть бути введені знову. Все залежить від того, чи бачить сім’я потребу в своїх традиціях.
Широко відомої сімейною традицією була і залишається передача цінних речей від старшого покоління молодшому. По жіночій лінії часто передаються прикраси, а по чоловічій — предмети інтер’єру, зброю. Пощастило тим сім’ям, де до цих пір дотримується ця сімейна традиція, але її можна привнести в будь-яку молоду сім’ю. Не обов’язково передавати своїм дітям, онукам старовинну річ. Можна купити щось нове, наприклад, картину місцевого художника або золоту прикрасу і подарувати доньці чи синові зі словами прохання передати онукам. Всі сімейні традиції колись зароджувалися, тому не потрібно боятися або обмежувати свого бажання привнести особливу традицію в свою сім’ю. У Росії чимало сімей, традицією яких є те, що кожне нове покоління продовжує справу старшого. Цілі династії лікарів, військових, вчених свято шанують традиції предків і розвивають справу, колись давно розпочате родичами. У сучасному світі зберегти таку сімейну традицію складно. З кожним роком можливості для вибору людиною професії та роботи збільшуються, тому не варто ставити за мету привнести таку сімейну традицію.
Можна прищепити дітям повагу до професії батьків, але не примусити їх її полюбити. Дорослим завжди складно йти на поступки, але в цьому випадку на них штовхає саме життя.
Сімейні традиції часто прив’язані до конкретної дати. Майже всі ми в дитинстві рік від року дотримувалися одну сімейну традицію — зустрічати новий рік у колі сім’ї. Не дарма говорять, що новий рік — сімейне свято. Саме в ніч з 31 на 1 за одним столом збирається вся родина, всі люблять один одного, близькі люди. Як зустрінеш новий рік, так його і проведеш, тому завжди хочеться зустріти свято в теплому колі рідних людей, щоб весь наступний рік бути разом, такими ж щасливими, задоволеними та веселими.
Зібрати всіх за одним столом просто, коли діти ще маленькі, але коли вони виростають, у них з’являються свої друзі, веселі компанії, з якими хочеться відзначити свято. Утримувати нікого не варто. Сімейну традицію можна сміливо перенести на іншу дату. День народження глави сімейства або господині, мама, хранительки сімейного вогнища, найкращі дати для того, щоб вся родина зібралася разом і підняла келихи на честь свята.
Те ж саме стосується і дати утворення нової сім’ї — річниці з дня весілля. Якщо святкувати річниці весілля як самі справжні свята, з пишним столом, смачними стравами, святковим тортом, то з самого раннього дитинства діти стануть розуміти значення сім’ї в житті людини, її цінність. Для збереження моральних цінностей це має величезне значення.
Насправді будь-який сімейний свято може починатися з невеликою сімейною традицією. Наприклад, ніхто не сідає за стіл перш найстаршого родича або не виходити з-за столу, поки не буде спробувати перший шматочок торта.
Привнести їх у сім’ю досить легко, головне, щоб вони зміцніли й стали справжньою традицією, даниною поваги, а не формальністю, яку хочеться скоріше виконати. Це, безумовно, залежить від відносин, які у сім’ї складаються. Якщо члени сімейства близькі один одному, раді бачити один одного і щиро люблять своїх родичів, то ніяких проблем не виникне.
Існує ще одна традиція, яку намагаються дотримувати всі сім’ї — при народженні в сім’ї дитини батько дарує його матері золоту прикрасу.
Ця сімейна традиція дуже зворушлива і ніжна, але чому вона дотримується лише при народженні? Деякі чоловіки привнесли в свої сім’ї нову сімейну традицію, і поряд з подарунком для дитини на його день народження дарує подарунок і своєї коханої. Жінкам неймовірно приємно отримувати подарунок на честь того, що дала життя своїй дитині, це як подяку коханого чоловіка за спадкоємця, продовжувача роду. Матері буде приємно отримати навіть звичайний букет квітів, адже найдорожче це увагу, піклування і любов, приховані в цьому жесті.
Сімейні традиції багато в чому спираються на знаки уваги. Періодичну з року в рік захід або традиційні подарунки лише підтвердження любові та єдності сім’ї, тому не так важливо, що з себе буде представляти сімейна традиція — гарний святковий ритуал чи скромні посиденьки будинку. Вирішивши привнести в життя своєї сім’ї якусь традицію, слід вибирати її не за вроду чи користь, а тому, наскільки вона підходить для конкретної сім’ї. Незважаючи на індивідуальність, загальні риси характеру є у всіх близьких родичів, тому можна заздалегідь припустити, приживеться традиція чи ні.
Традиційний файф-о-клок для суботнього вечора теж може стати доброю сімейною традицією, коли вся родина збирається за столом, розливає чай і обговорює, як пройшов тиждень, що важливого сталося в житті кожного члена сім’ї, майбутні плани, список справ на завтра і кому що треба купити в магазині. Така сімейна традиція може сильно зблизити сім’ю, адже дорослим завжди приємно, коли з ними поруч сидять улюблені діти і просто так, без жодного приводу, обговорюють і діляться своїми проблемами. У свою чергу для дітей дуже важливо усвідомлювати, що дорослі не ставлять себе вище рівнем, а нарівні зі своїми справами готові обговорювати і дитячі. Розуміння власної значимості в рамках своєї сім’ї грає позитивну роль у становленні особистості дитини. Тоді він розвивається як впевнений в собі, рішуча людина, яка до того ж уміє слухати і чути те, що радять йому навколишні люди. У житті це дуже стане в нагоді.
Створення власної сімейної традиції це чудовий привід як об’єднати сім’ю, так і дізнатися про її історію.
Зараз дуже модно складати генеалогічне древо. Важливою сімейною традицією може стати послідовне складання такого древа. Нехай кожен новий член сім’ї вносить свою лепту і намагається доповнити сімейну історію необхідними даними для того, щоб далі розповідати своїм дітям про те, ким були їхні далекі предки. Така сімейна традиція точно увійде в історію сім’ї та допоможе кожному її члену не загубитися у часі, а залишити свій слід для майбутніх нащадків.
Родинні традиції й виховання в сім’ї очима українських митців
Кіноповість О. Довженка «Україна в огні» розпочинається зворушливою картиною: «У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа… родина… Лавріна Запорожця і тихо співала «Ой піду я до роду гуляти». Сім’я — першооснова будь-якого суспільства, тому все добре і погане йде саме від неї. Здавна у нашого народу виробилися певні традиції, існувала навіть родинна педагогіка, яку відобразили у своїх творах багато українських письменників.
Найперша засада
— це виховання дітей працею. Остап Вишня згадував, що вік дітей визначали раніше не за роками, а за тим, що вони вміли робити чи яку роботу їм уже можна було доручати: пасти гусей, корів, коней, жати чи в’язати.Друга важлива засада – у виховання поваги до батька-матері, до старших. Діти називали батьків на Ви і вживали цю форму навіть не за їхньої присутності.
Малий Сашко із кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженка усвідомив свої «гріхи» й вирішив «творити доборі діла»: «Піду на вулицю шанувати великих людей. Дід казав, що за це прощається багато великих гріхів на тім світі. Піду знімати перед ними шапку
й казати «здрастуйте».Третя — дотримання чесності та порядності в громадському й особистому житті. Завжди була осторога: «Не зганьби своє ім’я», «Подумай, що люди скажуть».
Багато письменників, зокрема М. Рильський, відзначають також велику роль народної пісні — «Пісня і праця» — великі дві сім’ї.
Найбільше обрядів і традицій пов’язано з народно-релігійними святами й хліборобським календарем.
У романі І. Багряного «Тигролови» показано, як українці, що змушені були покинути Батьківщину й оселитися на Далекому Сході, зберігали не лише одяг, рушники, а й спосіб життя, звичаї та традиції, мову, усну народну творчість. На Різдво уся сім’я обов’язково намагалася зібратися вдома, співалися колядки та щедрівки, а на свято Василя ще й посипалося.
В оповіданні Б. Харчука «Новолітування», де йдеться про події часів Другої світової війни, бабуся говорить онукам:
— Як би не було і що б не було, ось вам, хлопці, рукавиця, а в ній пашня: підете завтра новолітувати.
І діти пішли, приказуючи, як «наставляла бабуся», «не поминувши жодної хати…» — так велить звичай.
Родинні традиції у сучасній сім’ї показує і О. Коломієць у п’єсі «Дикий Ангел».
Батько дбає насамперед, щоб його діти були працьовитими, вміли чесно заробляти гроші й ощадливо ними розпоряджатися. Йому не байдуже те, що думатимуть люди про його сина, який підписав проект будівництва житлового будинку у несприятливому для цього місці.
Дуже дорожать сімейними традиціями, вірою і в родині Катранників з роману В. Барки «Жовтий князь».
Хотілося, щоб сучасні сім’ї не цуралися родинної педагогіки, дотримувалися народних звичаїв і традицій, освячених віками.
| Сімейні традиції. Їх роль у вихованні дитини |
І тоді через роки вони будуть дзвонити вам і відвідувати вас вже хоча б тому, щоб обговорити з вами останні події у своєму житті.
Це з дитинства закладене відчуття якихось гарантій, яке залишиться з дитиною на все життя.
pptx
Сім’я — це свято, сімейні дати, Подарунки, покупки, приємні витрати. Народження дітей, перший крок, перший лепет, Мрії про хороше, хвилювання і трепет. Сім’я — це праця, один про одного турбота, Сім’я — це багато домашньої роботи. Сім’я-це важливо, сім’я це складно, Але щасливо жити одному неможливо! Завжди будьте разом, любов бережіть, І ваші традиції свято зберігайте!Мультимедийных проектов МОЯ СЕМЬЯ ТРАДИЦИИ И ПРАЗДНИКИ Катарины Пантелич.
Презентация на тему: «Мультимедийные проекты МОИ СЕМЕЙНЫЕ ТРАДИЦИИ И ПРАЗДНИКИ Катарины Пантелич» — стенограмма презентации:
1 Мультимедийные проекты «МОЯ СЕМЬЯ ТРАДИЦИИ И ПРАЗДНИКИ» Катарины Пантелич
2
Члены моей семьи В моем доме живут шесть человек по 6 человек.
Это моя мама, отец, сестра, дедушка, бабушка и я.
3 Происхождение семьи Семья моей матери происходит из местечка недалеко от Валево, известного как Пасина Раван, но они живут здесь, в Валево.
4 Происхождение семьи Родители моего отца родом из Котешицы, что очень близко к Валево, но они живут в нашем доме в Валево.Они переехали в Валево в поисках работы 50 лет назад.
5 Семейные обычаи Му мама покупает продукты, готовит завтрак и в одиночку выполняет домашнюю работу. После этого она идет на работу и работает помощницей в супермаркете. Мой отец работает редко, когда находит работу, потому что он официант и у него нет постоянной работы. Он не помогает моей маме по хозяйству, потому что он традиционный сербский мужчина.
6
Семейный образ жизни Моя сестра сейчас в Белграде.
Она там учится, поэтому ходит на факультет, где каждый день читает лекции. После этого она идет в столовую. Прежде чем приступить к учебе, она звонит мне, и мы много разговариваем.
7 Семейные распорядки У нас нет планов на лето заранее. Если мы решим поехать к морю или куда-нибудь, мы просто сделаем это. Мы с сестрой обычно куда-то ходим вместе с друзьями.
8 Семейные традиции Свадьба моих родителей прошла в ЗАГСе и только для небольшой группы людей.Моя мама не носила свадебного платья. Это была гражданская свадьба. Хочу провести большую свадьбу с большим количеством людей и в большом костюме.
9
Семейные традиции Празднование моего восемнадцатилетия не будет чем-то особенным для окружающих, но для меня оно будет ярким, потому что я буду со своими ближайшими друзьями и семьей.
10 Семейные традиции Я с нетерпением жду того особенного вечера, когда мое поколение отмечает выпускной.Я хотел бы иметь красивое платье, особую прическу и высокие каблуки, и быть как взрослый человек, хотя бы на мгновение.
11 Религиозные и национальные праздники День Святого Валентина отмечается 9 января, в третий день Рождества. Это Святой Стефан. В этот день мама и бабушка готовят много разных блюд. Сарма — это традиционное сербское блюдо из квашеной капусты и фарша, которое любят есть все.У моих родителей не так много гостей, но у моих сестер и моих гостей много.
12
Религиозные и национальные праздники На Рождество мы вместе завтракаем, и главное блюдо — жареный поросенок. Мне он не очень нравится, тем более, что он у нас тоже есть на День святых. Моя бабушка кладет монету в специальный рождественский хлеб, который все разламывают, и обычно мне везет найти монету.
Монета должна приносить удачу. После завтрака мы с мамой и сестрой идем к отцу нашей матери. Он кладет шесть монет в хлеб, как моя бабушка делала с каждым внуком перед смертью.
Семейные традиции, объединяющие поколения
Семейные традиции, объединяющие поколения
Алинда Куш
(LDS Life, октябрь 2009 г.)
Осенью 1979 года, стоя в очереди в продуктовом магазине, я заметил небольшая поваренная книга на полке у кассы.На обложке была красивая картинка, а заголовок гласил: «Закуски». Я пролистал его, решил, что оно того стоит, купил его и принес домой. В то время я понятия не имел, что эта маленькая книга положит начало традиции, которая продлится 30 лет и войдет в жизнь моих детей, когда они поженятся и будут иметь собственные семьи. В тот год в канун Рождества я взял рецепты из своей новой небольшой кулинарной книги и приготовил еду, состоящую из закусок. В следующем году я сделал то же самое, и через год, и через год.Шло время, и наши дети ожидали, что гулянья в канун Рождества начнутся на кухне, поскольку меню стало более интересным и продуманным.
Когда наши дети подрастали, они могли выбирать блюдо, которое они хотели добавить в меню, и каждый человек отвечал за приготовление своего выбора. Так родилась прекрасная семейная традиция. Время, которое мы проводили на кухне, вместе готовили, пели колядки, болтали и смеялись, стало священным временем и является драгоценным воспоминанием.
По определению, традиции — это просто верования, обычаи или обычаи, которые передаются от поколения к поколению (wikipedia.орг / вики / традиция). Они могут быть такими же разными, как и семьи. Такие традиции, как надевание новой пижамы в канун Рождества, поедание тыквенного ужина перед угощением, визит пасхального кролика в субботу перед субботой или совместное наблюдение за фейерверком на футбольных полях младших классов, создают незабываемые воспоминания сладкий. Подходят и простые вещи, например, чтение книги перед сном или песня, которую поют перед тем, как уложить ребенка на ночь. Подобные переживания связывают нас вместе.
Я вспоминаю свое детство, вспоминая виды и запахи свежеиспеченного сахарного печенья в форме Санта-Клауса, звезд и ангелов, ожидающих шариков липкой глазури и обсыпанных конфетами.
У нас были конкурсы, чтобы увидеть, кто может быть наиболее креативным в наших проектах, иногда граничащих с гротеском, но всегда со смехом. Просто не было Рождества, пока мама не приготовила свою знаменитую помадку по рецепту, переданному ей сестрой. Мой дедушка оделся в костюм Санты и раздавал подарки не только нашей семье, но и соседским детям.К большому удовольствию моих детей, эту традицию продолжил мой собственный отец, когда он надел костюм и сыграл Санту. И этот круг продолжается и продолжается, поскольку воспоминания переносят меня в прошлое.
Есть и другие традиции, которые мы можем иметь в наших семьях, которые имеют длительный эффект и даже вечную пользу. Когда мы вместе преклоняем колени в семейной молитве, когда наши дети слышат, как их родители, братья и сестры молятся за них индивидуально по имени, когда мы получаем благословение от отца перед началом каждого учебного года, когда мы вместе посещаем церковь, читаем Священные Писания или разделяя семейный домашний вечер, у нас есть возможность построить мост между небом и землей.
Эти действия веры, повторяемые регулярно, дают нашим детям якорь, за который они должны держаться; что-то, на что они могут рассчитывать и вспомнить, когда сталкиваются с проблемами. Поскольку наша семейная жизнь пропитана духовными традициями, мы создаем не только долговечные воспоминания, но и веру и свидетельство.
Какие традиции стали частью вашей семьи? Какие воспоминания унесут с собой ваши дети, когда покинут ваш дом? Приближаются праздники, которые дают возможность изучить существующие традиции и при желании внести изменения.Если вы не остановились на собственных семейных традициях, начните прямо сейчас, будь то такие простые, как бублики на завтрак в субботу утром, или те, которые имеют более глубокое значение, например, совместные покупки на Рождество для нуждающейся семьи. Если вы из семьи, в которой не было духовных традиций, вы можете стать первым звеном в цепи, которая благословит будущие поколения, когда вы соберете вокруг себя своих детей и будете участвовать в постоянных мероприятиях, наполняющих ваши лампы духовным маслом.
Старая поговорка «сила в числах» верна, когда речь идет о духовных традициях, поскольку, если мы будем работать над духовной подготовкой, вместе как семья, мы будем укреплять друг друга и облегчать жизнь, ориентированную на Христа.
10 семейных традиций Дня благодарения, которые вы можете начать в этом году
10 семейных традиций Дня благодарения, которые вы можете начать в этом году — Care.com- Все
- Уход за детьми
- Старший уход
- Домашний уход
- Уход за животными
Роль традиций в установлении единства семьи
Что такое традиции?
Когда мы думаем о традициях, мы обычно думаем об особых днях, таких как дни рождения и праздники.
То, что мы делаем в этих случаях, свидетельствует о культуре, наследии и личности нашей семьи. Традиции связаны не только с тем, как мы одеваемся, едим и говорим, но и с тем, как мы молимся, используемыми символами и любимыми занятиями.
У каждой семьи свой образ действий, и поэтому она создает свою культуру. Часто эта культура представляет собой смесь их страны происхождения, вещей, которые они помнят и ценят в своих семьях, их симпатий и желаний, а также места, которое они выбрали для проживания.
Независимо от того, откуда они происходят, традиции составляют основу нашей семейной жизни. Единство, которое мы ощущаем как семья, во многом зависит от традиций, которые мы закладываем в ранние годы жизни наших детей.
Традиции — это связующее звено, связывающее наших детей с семьей. Они приводят наших детей домой, стремясь создать воспоминания, которые, как они знают, будут для них ценить, объясняют причины того, что мы делаем, и придают нам чувство цели, идентичности, структуры и стабильности.
Типы традиций
Традиции, которые мы устанавливаем в нашем доме, часто связаны с тем, как мы:
- Приготовить и подать еду
- Платье и роли, которые мы играем в нашем доме
- Праздник, праздники и святые дни
- Соберитесь с ближайшими родственниками и родственниками
- Устранение конфликта или разногласий
- Молитесь, наши религиозные верования и обряды
Традиции — мощная сила в нашей жизни.Многие из них остаются невысказанными, это просто «способ» наших действий и ожиданий от наших детей. Мы, их первые учителя, можем не знать, почему мы сами делаем эти вещи, мы просто знаем, что они важны для нас, и мы хотим, чтобы наши дети делали это.
Эти традиции могут быть приняты по нашему выбору, поскольку мы устанавливаем практики, выражающие наши убеждения и идентичность. Поступая таким образом, мы создаем в нашем доме прочную структуру деятельности, которая объединяет нашу семью, развивая единство и чувство единства.
Наша семья оказывает самое решающее влияние на жизнь наших детей.
Иногда подростки издеваются над традициями своих родителей. Когда это происходит с нами, лучше всего помочь нашим детям понять, откуда берутся эти традиции. Часто, узнавая о своих предках и нашем собственном прошлом, они будут расти в понимании нашего образа жизни. Мы также можем сказать нашим детям, что, когда они создадут собственный дом, они смогут установить свои собственные традиции.Чаще всего эти дети, покидая наши дома, осознают нашу мудрость и перенимают многие из тех же традиций.
Традиции помогают нам создавать узы, которые невозможно разорвать.
Традиции — это то, что мы делаем на регулярной основе, обеспечивая прочный фундамент, на котором строятся наши семейные отношения. Они образуют связующее звено, которое связывает нашу семью посредством общей идентичности и общей цели. В трудные времена эти традиции держат нашу семью вместе, зная, что есть нечто большее, чем наша личность, которая объединяет нас.
Находя время, чтобы научить наших детей тому, что им нужно знать, чтобы добиться успеха в жизни, как с помощью наших слов, так и с помощью традиций, которые мы поддерживаем, мы даем им инструменты, необходимые для самостоятельного продвижения вперед, когда они покидают наш дом. Время, которое мы уделяем сейчас, чтобы подчеркнуть семейные ценности, принесет большие дивиденды в будущем.
Семья — это основная социальная сила в обществе. Наше общество настолько сильно, насколько сильны отдельные семьи. Когда мы устанавливаем и соблюдаем традиции высокого качества в своих домах, мы позволяем членам нашей семьи обрести покой и счастье.
Традиции сближают нас, когда мы разлучаемся.
Традиции, которые мы устанавливаем в наших домах и семьях, помогают нам сблизиться, когда мы разлучаемся. Вне зависимости от того, уезжаем ли мы на работу, отдыхаем или занимаемся проблемами большой семьи, регулярные встречи друг с другом поддерживают яркое пламя любви и верности.
Знание о том, что наши близкие делают то же самое, что и мы, приближает нас к ним в интимном отношении. Мы чувствуем их любовь и поддержку, и нас связывают узы единения.Мы знаем, что они были бы с нами, если бы могли. Мы с нетерпением ждем возможности вернуться домой, обнять своих близких и снова оказаться с ними.
Установление традиций с раннего возраста объединяет семью. Затем, когда члены семьи вырастают и уходят из дома, они забирают с собой часть нас. Мы помним своих близких, продолжая наши традиции после их ухода. Нам удается избавиться от чувства одиночества и отчаяния, особенно во время праздничных торжеств. Опыт, которым мы делимся, несмотря на время и расстояния, хранит наших близких в наших умах и сердцах.
Традиции дают нам прочное чувство идентичности
Традиции, которые существуют в нашей семье, дают нашим детям представление о том, кто они, откуда они и куда они направляются. Они дают нам узы, которые связывают нашу семью таким образом, которого невозможно достичь в обществе в целом.
Когда придет время, когда они будут готовы создавать свои собственные семьи, у них будет основа для строительства.
Независимо от того, происходят ли наши традиции из нашей страны происхождения, от нашей манеры одежды и речи, от того, как мы отмечаем наши праздники и святые дни, или просто от того факта, что мы делаем определенные вещи в определенное время и в определенном месте, наши традиции будут связующим звеном между нами и нашими детьми, связывая нас вместе духовными, физическими, интеллектуальными и эмоциональными способами, которые приносят мир и счастье, будь то в нашей личной жизни или в будущих семьях наших детей, их детей и их детей….
Заведи традиции высокого качества в своей семье уже сегодня!
.
