Психологічний портрет особистості: приклад написання по Платонову
Як написати психологічний портрет особистості? Приклади на цю тему досить різноманітні, але перш ніж їх надати, слід згадати, що кожна людина володіє певним типом нервової системи: холерик, сангвінік, меланхолік і флегматик. Доведено, що в чистому вигляді приналежність до того чи іншого виду нервової діяльності зустрічається рідко. Найчастіше в одному індивідуумі поєднується сукупність особистісних якостей, які можуть коригуватися.
- Сангвиники і холерики
- Флегматики і меланхоліки
- Психологічний портрет особистості. Приклад написання
- Приклад характеристики
- Як працює метод Платонова в психології?
- Два непростих типи
- Метод Платонова в соціумі
- Самооцінка — основа характеристики
Однак основа темпераменту залишається постійною величиною. Як це можна відстежити на практиці? Перш ніж оцінити психологічний портрет особистості, приклад написання слід зосередити на тому, як людина орієнтується в соціумі.
Один йде по життю, не відступаючи від чітких правил, інший, навпаки, креативний і вдається до інноваційних методів.
Психологи одностайні у своїй думці, що починати слід з опису темпераменту. Без цього неможливо скласти психологічний портрет особистості. Зразок будь-якої характеристики відображає в першу чергу тип нервової системи.
Сангвиники і холерики
Кожен тип темпераменту виділяється своєю особливістю, тому до кожної особистості потрібен індивідуальний підхід. Сангвініки — володарі сильної нервової системи і з легкістю переживають зміну психічних процесів: збудження у них швидко змінюється гальмуванням і навпаки. Через це вони схильні не завжди виконувати обіцяне і потребують контролю.
Але їхні позитивні риси зазвичай переважують негативні. Такі особистості наділені комунікабельністю, товариством та оптимізмом. У більшості випадків сангвиники — лідери і часто займають керівні посади в соціальному житті.
Холерики відомі своєю неврівноваженою нервовою системою.
Процес збудження у них переважає над гальмуванням. Холерики відчувають потребу бути весь час зайнятими. Вони, так само як і сангвиники, прагнуть до лідерства, але часто занадто напористи і запальні.
Тому оточуючі часто знаходять холериків агресивними і конфліктними. Однак їх енергійності та цілеспрямованості можна тільки позаздрити. Їм рекомендовано реалізовувати себе в соціумі в якості військових, рятувальників, медиків.
Флегматики і меланхоліки
Під час досліджень вчені дійшли висновку, що флегматики наділені сильним типом нервової системи. Але, на відміну від сангвініків, ці індивіди інертні. Вони довго приймають рішення і неспішно оцінюють свої сили.
Важливо не підганяти флегматиків, інакше вони будуть сильно дратуватися і можуть кинути розпочату справу. Багато хто вважає, що ці особи часто схильні піддаватися похмурим думкам. Але насправді вони рідко впадають у депресію. Їхні позитивні риси — сталість, надійність і ґрунтовність.
Меланхоліки — володарі слабкого неврівноваженого типу нервової системи.
Вони дуже чутливі і схильні засмучуватися, коли на них тиснуть і дають різкі вказівки. В силу своєї м ‘якості меланхоліки часто не можуть дати відсіч диктатору і замикаються в собі.
Це красномовно відображає їх психологічний портрет особистості. Приклад писихології показує, що таким особистостям важливо освоювати професії, пов ‘язані зі спілкуванням і турботою про оточуючих. Адже відмінні риси меланхоліків — це вміння співпереживати і проявляти милосердя.
Психологічний портрет особистості. Приклад написання
Можливо, багато читачів задумаються: «Чи так важлива характеристика особистості на сьогоднішній день?» Насправді соціальне життя вимагає від Молдови реалізації. Причому важливо, щоб діяльність була не тільки корисна і добре оплачувана, але і приносила моральне задоволення людині.
Метод Платонова здатний допомогти сучасному роботодавцю грамотно залучити в процес діяльності кожного члена колективу. Наприклад, вчений підкреслює, що флегматику найкраще працюється з меланхоліком, холерику — з сангвіником.
Крім цього, Платонов виділив зі структури характеру людини важливі моменти:
- Ставлення до праці. У цьому випадку оцінюється працьовитість, відповідальність, ініціативність людини. Головне питання в тому, чи реалізує він свій потенціал, даний йому від природи, чи ні.
- Ставлення до оточуючих. Відомо, що виробничий процес задіяний на взаєминах, і від того, наскільки вони гармонійні, залежить злагодженість роботи і кінцевий результат. Тому оцінюється, наскільки відгукнувся, шанобливий і гнучкий індивідуум у суспільстві.
- Ставлення до самого себе. На сьогоднішній день девіз «полюби себе» не втрачає актуальності. Адже особистість, яка піклується про свій зовнішній вигляд, здоровий спосіб життя, не тільки викликає приємні емоції, а й здатна притягувати до себе позитивні події. Саме тому новачкові радять приділити увагу своєму зовнішньому вигляду, коли він збирається на співбесіду.
Приклад характеристики
Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок: кожен здатний скласти психологічний портрет особистості.
Приклад написання про себе може виглядати так: «Основа мого темпераменту — меланхолік. Я в міру працьовитий і відповідальний. Мінус — мнювальність, яка заважає мені досягти успіху. Я дію відповідно до свого природного потенціалу і здатний виробляти в собі впевненість за допомогою психологічних тренінгів. Відносини в колективі не завжди складаються благополучно. Я доброзичливий, але сором ‘язливий, насилу відстоюю свою думку. До себе я досить прискіпливий, багато в чому сумніваюся, маю кілька шкідливих звичок, але намагаюся від них позбутися «.
Цей метод допомагає особистості подолати психологічні бар ‘єри, відкоригувати свою поведінку і багато чого змінити в своєму житті на краще. Керівник, у свою чергу, часто орієнтується на психологічний портрет особистості. Зразок написання зазвичай передбачає вільну форму, але зустрічаються великі компанії, в яких передбачається службовий зразок.
Як працює метод Платонова в психології?
Насправді описаний метод успішно застосовується в області психіатрії та психології.
Адже перш, ніж допомогти людині у вирішенні її проблеми, фахівець дає характеристику її особистісним якостям.
Отже, як написати психологічний портрет особистості? Приклади цьому досить різноманітні. Один з них передбачає, крім опису типу темпераменту, ще й визначення емоційної сторони людського характеру. Наприклад, фахівці розглядають 4 типи емоцій: демонстративний, педантичний, застряглий, збуджений.
Демонстративний тип відрізняється своєю емоційністю. Такі люди бурхливо висловлюють свої емоції і часто «грають на публіку». Але завдяки своїй артистичності вони здатні добре зрозуміти співрозмовника. Тому, якщо представник демонстративного типу звернувся за допомогою до фахівця з проханням допомогти йому визначитися з вибором професії, то найвдаліша рекомендація для нього — вибрати публічну діяльність. Або можна освоїти спеціальність соціального працівника.
Педантичний тип особистості схильний до нерішучості і постійного почуття страху. Йому властиві коливання і сумніви.
Однак позитивні якості — пунктуальність, розважливість і акуратність — беруться фахівцем за основу і допомагають запропонувати цьому типу певний метод вирішення ситуації.
Два непростих типи
Чи існують труднощі, коли складається психологічний портрет особистості? Приклад написання по Платонову показує: так, таке буває. Наприклад, виділяють 2 типи особистості: застрягаючий і збуджений. На перший погляд вони схожі.
А у деяких індивідуумів здатні переплітатися в характері. Але професіонал своєї справи все ж здатний розібратися в цьому. Наприклад, особистості застрягаючого типу відрізняються тим, що здатні довгий час не демонструвати свої негативні емоції. «Помста — страва, яка подається холодною» — вираз, який відмінно підходить до опису їх стану. Такі індивіди образливі, злопам ‘ятні. Насамперед їм пропонують програми позбавлення від старих образ.
Збуджений тип особистості виявляється в постійному невдоволенні і дратівливості. Ці негативні явища призводять до того, що захід перебуває в конфлікті з навколишнім світом і самим собою.
Що призводить до такого стану? Психолог ретельно проводить роботу з тим, хто звернувся, намагаючись зібрати по крихтах всі деталі життєвих подій, враховуючи його темперамент, генетичні особливості, соціальні умови і коло знайомств.
Метод Платонова в соціумі
До методу Палатонова вдаються в різних творчих шоу, політиці, науці. Адже в цій діяльності в першу чергу важливий психологічний портрет. Відомої особистості, так само як і звичайній людині, неможливо уникнути подібної характеристики. У цьому випадку вчений Платонов пропонує розглядати інтелектуальність і спрямованість людини.
Тобто чи володіє він певним талантом і зможе реалізувати його, ґрунтуючись на силі волі? Крім цього, фахівцями береться до уваги вміння людини керувати своїми емоціями в стані афекту і контролювати настрої і почуття.
Самооцінка — основа характеристики
Особливу увагу фахівці приділяють самооцінці Севастополя. Багато видів соціальної діяльності роблять на цьому особливий акцент, коли складають психологічний портрет особистості.
Приклад написання: «Корольов Іван Степанович володіє високими математичними здібностями, але самооцінка низька. Чи може він керувати колективом? В даний час — ні «.
Це далеко не весь перелік питань, які зачіпає Костянтин Платонов у своїх працях. Опис особистісних якостей людини залежить від обставин і сфери діяльності, яка їх запитує. Як правило, психологічний портрет індивідуальний і може носити конфіденційний характер.
31.1. Психологічний портрет менеджера
Дедалі більш наполегливо й активно пробивають собі шлях у нашій країні соціальні та економічні процеси, які породжують новий прошарок людей, що професійно займаються підприємницькою та управлінською діяльністю.
Ефективність управління починається з малого — вміння усвідомити свої особисті цілі, розуміти й адекватно оцінювати себе та інших людей, правильно розподіляти свій час, своєчасно і оптимально приймати рішення, активно діяти, знімати стреси, контролювати свою вагу, нормально вдягатися і красиво жити.
Менеджер — людина, яка професійно здійснює функцію управління у ринковій системі відносин. Менеджер повинен розуміти природу управлінських процесів, вміти розподіляти відповідальність за рівнями управління, знати економіку та маркетинг, інформаційну технологію, вміти планувати і прогнозувати розвиток діяльності своєї фірми. Не менш важливо бути спеціалістом в роботі з людьми: вміти будувати взаємовідносини з підлеглими, між фірмою та клієнтами, з іншими фірмами, вміти приймати рішення в складних ситуаціях, які часто змінюються, чітко і дохідливо формулювати свої думки.
Менеджер повинен володіти високою психологічною культурою, яка є невід’ємною частиною загальної культури людини. Психологічна культура вміщує три необхідних елементи: пізнання себе, пізнання іншої людини, вміння спілкуватися з людьми і регулювати свою поведінку.
Перевірено, що успіх будь-якого підприємства на 85% залежить від бажання людей працювати, а також від їх взаємовідносин і-вміння спілку. Ці питання знаходяться в компетенції психології.
Менеджеру і керівнику будь-якого рівня потрібна практична психологія і вміння використовувати знання різних психологічних дисциплін в своїй практичній діяльності та різноманітних життєвих ситуаціях.
Щоб ефективність оволодіння знаннями, в тому числі і психологічними, була високою, людина повинна прийти до розуміння їх необхідності. Процес навчання (краще відразу поєднувати з практикою) повинен стати внутрішньою потребою кожної людини.
Досліджуючи політичні, соціальні, економічні та психологічні сили, які діють в різних країнах, і вивчаючи вплив цих сил на тих, хто займає управлінські посади, можна зробити корисні узагальнення про мінливість змісту роботи керівника. Ці узагальнення дозволяють передбачити ті здібності та вміння, які необхідні вмілому менеджеру нині і в майбутньому.
Проведені дослідження дають можливість виділити одинадцять найважливіших якостей менеджера, які впливають на управлінську діяльність:
Здатність ефективно управляти собою та своїм часом.
Здатність прояснити свої особисті цінності.
Визначення мети роботи, що виконується і власних цілей.
Постійне зростання і розвиток.
Здатність швидко та ефективно вирішувати проблеми.
Винахідливість та здатність гнучко реагувати на зміни ситуації.
Вплив на оточуючих, не застосовуючи прямі накази.
Використання нових сучасних управлінських прийомів.
Вміле використання людських ресурсів.
Вміння допомогти іншим в швидкому вивченні нових методів і оволодіння практичними навичками роботи.
Вміння створювати та удосконалювати групи, які здатні швидко ставати винахідливими і результативними у роботі.
Це узагальнені здібності та якості, якими повинен володіти менеджер. Та якщо детально розглядати це питання, то якості і риси керівника, що досягає успіху, можна поділити на психологічні, інтелектуальні, професійні та соціальні.
Психологічні якості
Прагнення бути лідером, здатність до керівництва.
Сильні вольові якості.
Готовність до розумного ризику.
Прагнення успіху, честолюбство.
Здатність до домінування в екстремальних умовах.
Самодостатність особистості.
Комбінаторно-прогностичний тип мислення (варіативність, темп, гнучкість, інтуїтивність, логічність, прогностичність).
Стійкість проти стресу.
Адаптивність, тобто швидка пристосовуваність до нових умов.Інтелектуальні якості
Прагнення до постійного самовдосконалення.
Схильність до сприйняття нових ідей і досягнень, здатність відрізнити їх від ілюзорних.
Панорамність мислення (системність, широта, комплексність) і професійна предметність (знання деталей і тонкошів управління).
Мистецтво швидко опрацьовувати, ранжувати інформацію і на цій основі приймати рішення.
Здатність до самоаналізу.
Вміння розуміти, приймати і використовувати з користю для справи думки, протилежні власній.
Психологічна освіта.
Професійні якості
Вміння ефективно використовувати кращі досягнення науково-технічного прогресу.
Глибокі знання особливостей функціонування ринкової економіки.
Схильність і здатність віднаходити резерви людського чинника в підприємництві.
Вміння заохочувати персонал за добру роботу і справедливо критикувати.
Мистецтво приймати нестандартні управлінські рішення — здатність знаходити проблеми і рішення в тих умовах, коли альтернативні варіанти дій, інформація і цілі нечіткі або сумнівні.
Уміння ефективно і раціонально розподіляти завдання і виділяти на них оптимальний час.
Діловитість, постійний вияв ініціативи, підприємливість.
Соціальні риси
Уміння враховувати політичні наслідки рішень.
Схильність керуватися принципами соціальної справедливості.
Уміння встановлювати і підтримувати систему стосунків з рівними собі людьми.
Тактовність і ввічливість, переважання демократичності в стосунках з людьми.
Уміння залишатися цілим між «молотом» і «ковадлом» (тиском з гори і опором знизу).
Уміння брати на себе відповідальність.
Беззастережне виконання правил, які прийняті організацією.
Уміння заохочувати персонал до відвертості і групових дискусій.
Щоб неуспішно чи неефективно керувати, інколи достатньо однієї чи декількох вад керівника. І тому цей перелік значно коротший:
Манія величі, ілюзорна віра в свою непогрішність, у те, що ти маєш виключне право розпоряджатися долями інших людей.
Надмірна підозрілість, хибна переконаність у тому, що коли ти «шахрай», то всі навколо схожі на тебе.
Амбітність і, виходячи з цього, зверхність, непривабливість у стосунках з оточуючими.
Незнання потреб та інтересів своїх підлеглих.
Невміння стимулювати за добру працю і карати за недобросовісну.
Невміння або небажання бути відвертими і привітними зі своїми підлеглими.
Невпевненість в здібностях своїх підлеглих.
Керування роботою безпосередньо, замість того, щоб правильно розподілити її між підлеглими.
Утримування всіх гілок управління в одних руках, прийняття рішення за підлеглих і тим самим стримування їхньої ініціативи.
Невпевненість в професійних якостях своїх підлеглих, виконання за них відповідальної роботи.
Виконання, в першу чергу, знайомої і приємної роботи.
Невміння розробляти стратегію і тактику діяльності, планувати роботу і передбачати наслідки.
Дуже важливим моментом для керівника в управлінський діяльності є те, щоб він у своїй фірмі був лідером. Лідери — це ті люди, які роблять правильні речі. Керівники ж роблять речі правильно. Різниця велика. Коли Ви думаєте про правильні речі, Ви думаєте про майбутнє, про стратегії мети, можете навіть помріяти. Але коли Ви обмірковуєте, як зробити те чи інше правильно, Ви думаєте про контроль. Ви думаєте, як це зробити. Лідери не обтяжуються такими питаннями як, ЩО і НАВІЩО?
За Бенісом характер лідера складається з:
Лідер = компетентність + амбіційність + цілісність
У лідера визначають п’ять характеристик:
Бізнес-освіченість.
Концептуальні здібності (творчий, винахідливий інтелект).
Попередній досвід.
Якість судження (прийняття швидких і правильних рішень при недостатній інформації).
Вміння працювати з людьми (здатність захоплювати людей, повести за собою і дати їм розкритися; мужність підібрати людей, які не підлакують, а висловлюють при потребі власну, нехай навіть протилежну думку).
Головним покликанням лідерів у наступні роки буде вивільнення інтелектуальної енергії своїх співробітників. Лідери повинні створити в своїх
організаціях таку атмосферу, щоб люди фонтанували в ній ідеями, інноваціями, цікавими теоріями. Якщо раніше чітко налагоджену організаційну структуру часто порівнювали із симфонічним оркестром, що скоряється кожному помаху руки талановитого диригента, то сьогодні куди більш доцільніше співставлення з джаз-бандою. Чим більше імпровізації, тим краще.
Професор Беніс дає короткий курс порад, як стати справжнім лідером: — Будьте самим собою. Визначте, що Вам краще всього вдається. Оточіть себе професіоналами і поводьтеся з ними так, як би воліли, щоб поводилися з Вами.
Будьте не диктатором, а диригентом. Визначіться з однією-двома головними цілями. Порадьтеся із співробітниками, як краще всього досягти наміченого. Похваліть їх за це.
Щоб виховати в собі риси і якості, які впливають на ефективну управлінську роботу, менеджеру постійно і систематично потрібно працювати над собою. Цьому сприятиме розробка особистого плану розвитку. Особистий план розвитку повинен бути конкретним і реалістичним, він повинен мобілізувати всі Ваші здібності і вимагати від Вас повної віддачі. Декілька основних правил, перевірених на практиці, допоможуть Вам у розробці такого плану:
Поставте перед собою чітке завдання. Люди іноді терплять невдачу, тому що слабо уявляють свою мету, до якої прагнуть. Постарайтеся по-думки уявити для себе кінцевий результат, якого Ви бажаєте досягти, і запишіть його якомога детальніше.
Визначте, за якими ознаками Ви будете робити висновок про успіх. Завдання стають більш корисними, якщо їх можна виміряти. Людині, яка прагне схуднути, часто допомагає графік, що висить на стіні і показує зміни ваги.
Той же принцип застосовується і для удосконалення ділових якостей людини.
Будьте задоволені скромним прогресом. Часто говорять, що великий дуб зростає з малого жолудя. Імпульсивна людина, що хоче змінити себе за одну мить, рідко досягає цього.
Ризикуйте в незнайомих ситуаціях. Часто-густо потрібно вибирати між ризиком та поверненням у безпеку. В той же час невизначеність нової ситуації є негативним фактором і гальмує прогрес.
Пам’ятайте, що своїм розвитком управляєте головним чином Ви самі. В кінцевому підсумку, кожен самостійно відповідає за свій розвиток. Особиста ефективність вимагає, щоб Ви навчилися відповідати за хід Вашого власного життя.
Ваша зміна може викликати занепокоєння оточуючих: підвищення особистої ефективності приводить до успіхів і зростання Вашої компетентності, може викликати заздрість (roots of envy) або ворожість оточуючих.
Не втрачайте можливостей. Поки Ви працюєте над особистим планом розвитку, можуть виникнути нові можливості. Можна покращати відносини з оточуючими, створити колективи, просунути вперед справи, завести нові зв’язки.
Вміння розпізнавати та використовувати можливості відрізняє людей, що працюють над собою.
Будьте готові вчитися в інших. В людей, які Вас оточують, можна багато чому навчитися. їх підхід, відношення і навички заслуговують, щоб знайти причини їх успіхів або невдач.
Навчайтеся на своїх невдачах та помилках. Якщо Ви помиляєтесь в чомусь, будьте готові визнати це. Розглядайте свої невдачі і помилки як обернений зв’язок з практикою, навчайтеся на них.
Розберіться у політичній діяльності Вашої організації. В діяльності кожної організації є політичні аспекти і потрібно вміти передбачити наслідки цього.
Беріть участь у відвертих дискусіях про свої погляди і принципи. Сталі погляди, переконання та забобони можна змінити, тільки якшо винести на відкрите обговорення і відверто проаналізувати. Виділіть людей, з якими Вам важко спілкуватися, — їх думки, що розходяться з Вашими, можуть виявитися особливо стимулюючими.
Приносьте користь організації, де працюєте. З багатьох точок зору відносини між людиною і організацією — це угода, з якої кожна сторона намагається здобути якомога більшу вигоду.
Якщо Ви не приносите помітної користі, то нерозумно розраховувати, що Вам нададуть великі можливості.
Визначайте реальні строки. Удосконалення ділових якостей відбувається безперервно. Зміни вимагають постійної уваги і реалістичних строків виконання.
Слова не повинні розходитися із ділом. Про Вашу компетентність люди будуть судити не за словами, а за справами.
Отримуйте задоволення від свого розвитку. Навчання проходить успішніше всього, коли можна отримати задоволення. Найбільш продуктивний для навчання такий клімат, який примушує долати справжні перешкоди і дає шанси на успіх.
12 способов, которыми движения глаз выдают ваши секреты
Источник: Leonardo da Vinci/Public Domain
Смотреть в глаза Моне Лизе нервирует. Независимо от вашей точки зрения, Мона Лиза , кажется, переводит свой взгляд, чтобы установить зрительный контакт и посмотреть на вас сверху вниз. Какие невербальные сигналы передают вам движения ее глаз? Иллюзорное движение глаз Моны Лизы вызывало эмоциональные отклики у зрителей с тех пор, как Леонардо да Винчи написал этот портрет в начале 16 века.
На протяжении веков homo sapiens полагался на движения глаз, чтобы передавать и интерпретировать важные невербальные сигналы на сознательном и бессознательном уровне. Понимание движений глаз было ключом к нашей эволюции и выживанию на протяжении тысячелетий. Глаза Моны Лизы касаются этого врожденного аспекта нашей человеческой природы.
Люди — единственные приматы с большой, яркой и хорошо видимой белой частью глаза, которая называется склерой. Почему люди эволюционировали, чтобы иметь более заметные белки глаз и полагаться на движения глаз как на форму невербального общения? Последние научные исследования показывают, что движения глаз являются ключом к нашему благополучию, привязанности и выживанию. Хорошо видимая склера позволяет нам легко отслеживать саккады и движения глаз у других.
Что такое саккады?
Источник: Pixabay/Free Image
Саккады — это движения глаз, совершаемые для получения визуальной информации и смещения линии зрения из одного положения в другое.
Мы полагаемся на точность саккад каждую миллисекунду нашей жизни. В нормальных повседневных условиях вы совершаете около 3-5 саккад в секунду. Это составляет около полумиллиона саккад в день.
Люди интуитивно создают повествование, основываясь на невербальных сигналах саккадических ритмов, скорости движений глаз, а также на количестве и угле раскрытия склеры в любой момент.
Все мы знаем из жизненного опыта, что количество белка в глазу, угол и направленная скорость движений глаз играют первостепенную роль в нашей интерпретации человеческих взаимодействий. Отведенный взгляд, как и прямой зрительный контакт, может иметь широкий диапазон значений в зависимости от обстоятельств.
В предыдущих сообщениях блога Psychology Today я писал о «Нейронауке установления зрительного контакта» и о том, как «белки ваших глаз передают подсознательные истины». Для этого поста я составил контрольный список «12 способов, которыми движения глаз выдают ваши секреты», основанный на последних научных исследованиях.
12 способов, которыми движения глаз раскрывают личную информацию
1. Быстрые движения глаз указывают на импульсивность принятия решений.
В исследовании 2014 года исследователи из Johns Hopkins Medicine сообщили, что люди, которые менее терпеливы или импульсивны, склонны двигать глазами с большей скоростью. Когда скорость саккад добровольцев сравнивали с их импульсивностью во время теста на терпение, была обнаружена сильная корреляция.
Исследователи пришли к выводу, что люди, которые делают быстрые движения глаз, как правило, более нетерпеливы. Эта корреляция может быть вызвана фундаментальной связью между тем, как нервная система оценивает время и вознаграждение при управлении движениями и в процессе принятия решений.
2. Медлительные глаза отражают блуждающий ум.
Исследование, проведенное в 2010 году, определило блуждающий разум, отслеживая, как двигались глаза во время «бездумного чтения».
Бездумное чтение происходит, когда глаза продолжают двигаться по странице, даже если разум думает о чем-то, не имеющем отношения к тексту, и не усваивает информацию.
Исследователи из Университета Питтсбурга обнаружили, что движения глаз различаются в зависимости от того, внимательно ли читает читатель или его мысли блуждают. При обычном чтении глаза бегают от одного слова к другому. Однако, когда чей-то ум блуждает, глаза дольше фиксируются на отдельных словах и бродят по странице, и читатель, как правило, не усваивает материал.
3. Медленные движения глаз указывают на уровень вашей усталости.
В 2014 году международная группа ученых отслеживала различную скорость саккадических движений, чтобы создать показатель для измерения уровня усталости. Для этого исследования ученые набрали врачей-резидентов, которые должны были работать 24-часовые медицинские смены.
Чем более утомлялся человек, тем медленнее двигались его глаза по мере снижения скорости саккад.
Это исследование показывает, что скорость ваших саккадических движений является отличным показателем для объективного измерения уровня усталости.
4. Отслеживание движений глаз может изменить ваш моральный компас.
Исследование, проведенное международной группой исследователей в марте 2015 года, показало, что на наши моральные решения может влиять то, на чем сосредоточены наши глаза, когда мы принимаем решение. Исследователи использовали новый экспериментальный метод для отслеживания движений глаз участников. Они пришли к выводу, что процессы, необходимые для принятия морального решения, взаимосвязаны с движениями наших глаз и тем, как мы смотрим на мир.
5. Взгляд может раскрыть ваш политический темперамент.
Исследование 2011 года «Политика внимания: эффекты взгляда сдерживаются политическим темпераментом», проведенное Университетом Небраски-Линкольн, показало, что либералы и консерваторы по-разному реагируют движением глаз на визуальный сигнал.
Исследователи измерили реакцию как либералов, так и консерваторов на «сигналы взгляда», которые указывают на склонность человека переключать свое внимание.
В этом исследовании либералы сильно реагировали на визуальную подсказку, которая переводила их взгляд вместе с их вниманием в направлении, указанном лицом на экране компьютера. С другой стороны, у консерваторов было меньше движений глаз в ответ на визуальную подсказку, и они с меньшей вероятностью переключали взгляд или внимание.
6. Сон с быстрыми движениями глаз (БДГ) сводит к минимуму болезненные воспоминания о посттравматическом стрессовом расстройстве.
Исследование, проведенное в 2011 году Калифорнийским университетом в Беркли, показало, что время, проведенное в фазе быстрого сна (REM), может помочь людям с посттравматическим стрессовым расстройством (ПТСР) свести к минимуму болезненные воспоминания. Исследователи под руководством Мэтью Уокера обнаружили, что во время фазы быстрого сна химия стресса отключается, и мозг обрабатывает эмоциональные переживания таким образом, что избавляет от болезненных воспоминаний.
Эти результаты предлагают возможное объяснение того, почему люди с посттравматическим стрессовым расстройством с трудом восстанавливаются после неприятных переживаний и страдают от повторяющихся ночных кошмаров, если они не могут заснуть в течение фазы быстрого сна.
7. Сон с быстрым движением глаз (БДГ) усиливает положительные эмоции.
Исследование, проведенное в 2009 году, показало, что дневной сон, который включает в себя период быстрого сна (REM), освежает эмпатическую чувствительность мозга для оценки человеческих эмоций, уменьшая негативную предвзятость и усиливая распознавание положительных эмоций.
Исследователи считают, что их результаты подчеркивают важность сна с быстрым движением глаз как части процесса, который усиливает положительные эмоции и поддерживает оптимальный уровень социального и профессионального психического здоровья.
8. Резкие движения глаз могут предсказывать нейродегенеративные заболевания.
Исследование, проведенное в 2012 году учеными из Университета Южной Калифорнии (USC), показало, что определенные неврологические расстройства можно выявить с помощью изучения движений глаз. Их исследование дает новое представление о том, как на внимание и контроль взгляда влияют определенные нейродегенеративные расстройства.
Участники исследования просто должны были «смотреть и наслаждаться» телевизионными клипами, в то время как движения их глаз отслеживались и записывались. Данные отслеживания взгляда позволили исследователям расшифровать неврологическое состояние каждого человека на основе его или ее движений глаз. Используя данные о движении глаз, они смогли идентифицировать пожилых людей с болезнью Паркинсона с точностью 89,6%.
9. Изменения в движениях глаз являются ранним признаком болезни Альцгеймера.
В исследовании 2014 года международная группа исследователей сообщила, что отслеживание движений глаз людей во время чтения может использоваться для выявления нарушений рабочей памяти и является ранним признаком болезни Альцгеймера.
Исследователи обнаружили, что пациенты с вероятным диагнозом болезни Альцгеймера демонстрировали менее целенаправленное визуальное исследование, в том числе более медленные движения глаз при чтении. Они также демонстрировали более длительную фиксацию при обработке новой информации, и им приходилось читать предложения во второй раз, чтобы понять полное значение и контекст написанного отрывка.
10. Непроизвольные движения глаз могут диагностировать СДВГ.
Исследование 2014 года, опубликованное в журнале Vision, сообщили, что непроизвольные движения глаз точно отражают наличие синдрома дефицита внимания и гиперактивности (СДВГ). Исследователи признают, что СДВГ является наиболее часто диагностируемым — и часто неправильно диагностируемым — поведенческим расстройством у американских детей.
Они надеются, что их исследование движений глаз может предоставить медицинским работникам объективный инструмент для точной диагностики СДВГ.
Неправильный диагноз СДВГ может привести к чрезмерному назначению таких препаратов, как риталин, аддерол и декседрин.
11. Отсутствие зрительного контакта является самым ранним признаком аутизма у детей раннего возраста.
Исследование 2013 года, опубликованное в журнале Nature, показало, что зрительный контакт в раннем младенчестве может быть самым ранним признаком расстройства аутистического спектра (РАС). Младенцы обычно начинают сосредотачиваться на человеческих лицах в течение первых нескольких часов жизни. Научиться бессознательно улавливать социальные сигналы, обращая внимание на глаза другого человека, — это ключ к социальной связи. Однако дети с аутизмом не проявляют интереса к зрительному контакту, что затрудняет чтение лиц.
Как правило, аутизм не диагностируется до двухлетнего возраста, когда начинают проявляться другие задержки в социальном поведении и языковых навыках ребенка. Отслеживание движений глаз предлагает более ранние маркеры аутизма.
Чем раньше будет диагностирован аутизм, тем выше шансы, что лечебные мероприятия будут эффективными .
12. Аномальные движения глаз могут диагностировать психическое заболевание.
Исследователи из Университета Иллинойса в Чикаго изучают, как тонкие аномалии в движениях глаз можно использовать для диагностики психических и психических заболеваний. Они обнаружили, что нарушения в том, как глаза следят за движущимся объектом, отражают специфические дефекты нейронной сети мозга, которые соответствуют определенным типам психических расстройств. Например, больные шизофренией, как правило, с трудом удерживают взгляд на медленно движущихся объектах.
Исследования движений глаз представляют собой недорогой и неинвазивный способ получить более глубокое представление о различных аномалиях мозга, лежащих в основе различных психических заболеваний. Надеемся, что в ближайшем будущем лучшее понимание движений глаз и связанных с ними аномалий мозга позволит исследователям раньше выявлять лиц с высоким риском и позволит специалистам проводить более целенаправленные вмешательства для людей с психическими расстройствами и психическими заболеваниями.
Для получения дополнительной информации об исследованиях движения глаз и психических заболеваний посмотрите это видео на YouTube от UBC.
© 2015 Кристофер Бергланд. Все права защищены.
Подписывайтесь на меня в Твиттере @ckbergland, чтобы быть в курсе последних сообщений в блоге The Athlete’s Way .
The Athlete’s Way ® является зарегистрированным товарным знаком Christopher Bergland.
Что случилось с зоркими глазами Моны Лизы? Два ученых решили это выяснить: ScienceAlert
(Леонардо да Винчи/C2RMF)
Возможно, вы слышали об эффекте Моны Лизы или даже ощутили на себе ее знаменитый преследующий взгляд.
Если вы не знакомы, идея состоит в том, что глаза на культовой картине следуют за вами по комнате, где бы вы ни стояли. Новое исследование показало, что этот эффект может быть подтвержден наукой, но нам, возможно, придется переименовать его, так как он, похоже, на самом деле не применим к… э-э, Моне Лизе.
Ученые поставили эксперимент, в ходе которого 24 участника были поставлены перед компьютерными изображениями Моны Лизы и попросили определить, в каком направлении она смотрит. помощи линейки, помещенной между зрителем и картиной.
В конце концов, команда из Билефельдского университета в Германии обнаружила, что фигура в шедевре 16-го века на самом деле смотрит не прямо вперед, как это требуется для эффекта Моны Лизы, а скорее вправо, скромно угол 15,4 градуса.
«Сам эффект неоспорим и доказуем», — говорит один из исследователей, психолог Себастьян Лот. «Но из всех картин Мона Лиза не произвела на нас такого впечатления».
Центральным элементом исследования является идея о том, что человек, изображенный на изображении, должен смотреть почти прямо перед собой под углом в ноль градусов, чтобы у зрителя сохранялось ощущение, что за ним следят по комнате, даже если глаза на изображении не меняйся. В результате Мона Лиза технически лишена права на эффект, носящий ее имя.
Предыдущее исследование предполагает, что угол взгляда менее 5 градусов необходим, чтобы поддерживать иллюзию того, что кто-то наблюдает за нами на картине или фотографии. Неважно, где стоит зритель, важно, куда смотрит объект картины.
«Это впечатление возникает, если мы стоим слева или справа и на разном расстоянии от изображения», — говорит Лот. «Яркое ощущение того, что на тебя смотрят, — это как раз и есть эффект Моны Лизы».
То, что участники нового исследования постоянно идентифицировали взгляд Моны Лизы как отклоняющийся вправо, при различных уровнях масштабирования и кадрировании изображения, предполагает, что ее глаза, возможно, не следят за вами так внимательно, как вы могли бы подумать, если бы вы Лувр в Париже (или увидеть копию знаменитого произведения искусства в другом месте).
На самом деле, ощущение того, что за вами наблюдают, иногда говорит о нас столько же, сколько и о том, на что мы смотрим, считают исследователи, участвовавшие в новом исследовании.
«Люди очень хорошо определяют, смотрят ли на них другие, — говорит один из членов команды, Гернот Хорстманн. «Психология восприятия продемонстрировала это в 1960-х годах».
«[Эффект Моны Лизы] иллюстрирует сильное желание быть замеченным и быть в чьем-то центре внимания — иметь отношение к кому-то, даже если вы совсем не знаете этого человека.»
Это исследование не просто посвящено одной из самых известных оптических иллюзий в мире искусства. Одной из областей, где это может быть полезно, является разработка компьютерных симуляций или видеоигр, везде, где создаются цифровые персонажи.
Виртуальные аватары могут использовать то, что мы знаем о взгляде и удержании чьего-либо взгляда, чтобы взаимодействовать с игроком и делать тонкие подсказки, как это делает человек. Это будет еще более важно, поскольку миры виртуальной реальности становятся все более изощренными.
Пока же официальный научный вердикт таков: нет, Мона Лиза не наблюдает за вами все время, хотя сам эффект Моны Лизы вполне реален.
